Підконтрольна РФ адміністрація обіцяла зробити Донецький аеропорт «повітряною гаванню» окупованої частини Донеччини. Але замість відбудови його перетворили на масштабну пускову базу «шахедів» армії РФ – найближчу до лінії фронту з усіх подібних об'єктів агресора, до неї звідси менше за 50 кілометрів.
Загроза такої близькості – це критичний брак часу на реакцію для української ППО, через що російські дрони швидко потрапляють у прифронтові зони та сусідні області після старту.
- Чому саме ДАП став ключовою для Росії прифронтовою базою «шахедів» на окупованих територіях?
- Як військові РФ ховають там інфраструктуру?
- І чи можуть Сили оборони повністю знешкодити цю загрозу?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспілкувалися з українськими експертами, OSINT-аналітиками та військовими.
«У 2025 році розпочинаємо розмінування та обстеження аеропорту для будівництва повітряної гавані столиці «Донецької народної республіки», – писав наприкінці 2024 року Денис Пушилін, призначений Кремлем керувати окупованою частиною Донеччини.
Тоді разом із заступником голови уряду РФ Маратом Хуснулліним вони приїхали оглянути летовище, яке так і лежить в руїнах після завершення битви за ДАП та подальшої окупації території аеропорту у січні 2015 року.
Військова база замість «повітряної гавані»
Менш ніж за місяць Пушилін уже заявив, що на місці руїн «вже цього року» збудують «нові повітряні ворота», які «повернуть Донецьку статус ключового транспортного вузла».
Проте ще за пів року, у серпні 2025-го, OSINT-спільнота «КіберБорошно» повідомила, що на території ДАПу облаштовують інфраструктуру для БПЛА типу «Шахед» та «Гербера».
«Шахед» – лінійка іранських дронів-камікадзе великої дальності. Росія розпочала їхнє локалізоване виробництво у 2023 році, давши назву «Герань». Вага одного дрона – 200 кг, вага бойової частини може сягати 90 кг, довжина – 3,5 м, розмах крил – 2,5 м.
«Гербера» – спрощена та дешевша російська версія «шахедів»/«гераней». Часто використовується військовими РФ як хибна ціль, щоб перевантажити українську ППО. Але може також виконувати розвідку та спостереження тощо. Вага – 5-10 кг, довжина – 1,2 м.
Крім того, за даними Вадима Глушка, засновника проєкту «КіберБорошно», коли стартовий майданчик тільки почали будувати, паралельно з атаками російські сили планували використовувати дрони для дистанційного мінування доріг у Донецькій та Дніпропетровській областях.
Облаштування інфраструктури ДАПу для використання БПЛА типу «Шахед» і «Гербера»
«Були публікації, що «шахеди» літали з мінами, але зараз вони, здається, відмовилися від цієї ідеї на користь просто атак керованими «шахедами», – каже Донбас Реалії Вадим Глушко.
До кінця 2025 року на території аеропорту з'явилися 4 пускові установки і 90 гаражів для зберігання БПЛА (81 гараж із місткістю по два «шахеди» та 12 менших гаражів по одному «шахеду»), повідомляв моніторинговий канал «Стратегічна авіація» з посиланням на супутникові знімки.
За наступні пів року майданчик виріс ще у півтора раза. За інформацією каналу «Стратегічна авіація», станом на червень 2026 року на території ДАПу вже було 7 установок, а кількість гаражів перевищувала 130.
Супутниковий знімок інфраструктури Донецького аеропорту станом на червень 2026 року
Як пояснили експерти Донбас Реалії, поруч зі стаціонарними пусковими установками військові РФ активно задіюють і мобільні установки – спеціально обладнані автомобілі (наприклад, пікапи). Вони виїжджають на вцілілі злітні смуги, швидко запускають дрони і їдуть.
Чому саме ДАП?
- Інфраструктура
За кількістю пускових установок Донецький аеропорт – далеко не лідер серед усіх точок, які Росія використовує для ударів по Україні. Втім, як пояснюють аналітики «КіберБорошно», об'єкт є унікальним для окупованих територій через сукупність інфраструктурних переваг, які неможливо відтворити в інших місцях без будівництва «з нуля».
«Основна історія – це якраз технічність інфраструктури. Хоч ДАП і розбитий, але він дуже зручний: є злітні смуги, з яких можна пускати [«шахеди»] з машин, є багато полів навколо, де можна викопувати пускові. Плюс там дуже зручно, що поруч є колишній дуже великий [гіпермаркет] METRO, де можна або вести діяльність з керування «шахедів», або використовувати його як склад», – каже Вадим Глушко, засновник проєкту «КіберБорошно».
У моніторинговому каналі monitoring згодні: інфраструктурний фактор дуже важливий. Показовим прикладом є «дронопорт» в Цимбулово Орловської області РФ – так званий «Орландо», найбільший і найзавантаженіший із усіх подібних об'єктів агресора. Він наочно демонструє, наскільки зручною може бути саме аеропортова інфраструктура для масових пусків дронів, кажуть спостерігачі.
«До того ж, Донецьк як прифронтове місто має свою (хоча і діряву) ешелоновану систему ППО. Але, знову ж таки, завдяки ефективній роботі Сил оборони поки ДАП не розглядається як щось масове на кшталт «Орландо», – розповіла команда каналу monitoring Донбас Реалії.
Ім'я співрозмовника з команди monitoring редакція не розкриває з міркувань безпеки.
- Географія
Друга причина – суто географічна. Як пояснили у «КіберБорошно», головне призначення ДАП – не удари по глибокому тилу, а атаки по прифронтових районах Донеччини.
«Умовно, якусь стаціонарну ціль швидко треба влучити керованим «Шахедом». Тож логічно його запустити близько до лінія бойового зіткнення– і через півгодини «шахед» вже буде біля цілі», – пояснюють аналітики.
Утім, останнім часом географія ударів розширилась. Мапи маршрутів від моніторингових каналів і дані каналу monitoring, зокрема, свідчать, що безпілотники, запущені з Донецького аеропорту, долітають до Дніпра, околиць Кривого Рогу, Києва та Харківщини.
Приклад маршруту «шахедів» до Києва, запущених з Донецького аеропорту під час атаки 2 липня 2026 року
За словами команди monitoring, в ДАП нещодавно з'явилася також інфраструктура для реактивних БПЛА – модифікацій «шахедів», які завдяки турбореактивному двигуну розвивають значно вищу швидкість і залишають менше часу для реакції українській ППО.
Їх monitoring фіксував під час ударів по танкерах в акваторії Чорного моря та портовій інфраструктурі Одещини. Для їхнього запуску потрібні саме стаціонарні установки, в середньому з них запускають два реактивні БПЛА у межах 40-50 хвилин.
«У середньому «Донецьк» може відстріляти 10 «шахедів» за годину. Кількість варіюється від кількості автомобілів, задіяних у пусках (на додачу до стаціонарних – ред.), – пояснили у monitoring. – На мапах пуски зі стаціонарних та мобільних установок відрізнити неможливо. Треба мати набагато більший обсяг інформації, щоби зрозуміти, які маршрути використовують лише зі стаціонарних, а які з мобільних».
«Пастка для ворога»: вогневий контроль ЗСУ
Однак як база для запуску дронів ДАП втрачає свої переваги для армії РФ – відколи Сили оборони почали завдавати по ньому ударів.
«Не так давно окупанти почувалися там у безпеці і планували терористичні атаки на наші міста. Відтепер ми перетворили Донецький аеропорт на пастку для ворога», – заявили в 1-му окремому центрі Сил безпілотних систем на початку червня 2026 року, оголосивши про взяття ДАПу під вогневий контроль.
Цьому передувало понад пів року методичної роботи за трьома напрямками одночасно, писало видання «Оборонка»:
- Засоби нападу – точкові удари по пускових установках і машинах заряджання на злітній смузі, поки «шахеди» готують до пуску.
- Прикриття – навколо аеродрому розосереджені мобільні вогневі групи армії РФ. Попри антидронові сітки й щільність розташування, українські оператори знаходили вразливі місця.
- Інфраструктура – паливозаправники, склади постачання, будівельні крани, за допомогою яких агресор зводив нові стартові майданчики для запуску БПЛА.
«Здійснюючи превентивний асиметричний вогневий вплив, ми зриваємо їхні плани з координованої атаки. Це вже полегшує роботу груп ППО – як мінімум. А як максимум – загалом зменшує спроможність противника до здійснення оперативно-стратегічних уражень», – розповідав Донбас Реалії офіцер 1-го ОЦ БпС СБС Серафим Гордієнко.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Росія потрапила в пастку»: як Україна збільшує удари по російських тилах | Донбас РеаліїБункери, ППО та макети: як адаптується Росія
Однак російські сили намагаються адаптуватися, щоб і далі використовувати ДАП для запуску дронів. 7-8 березня 2026 року Сили оборони завдали удару по ДАПу ракетами американська балістична ракета класу «земля – земля» і франко-британська авіаційна крилата ракета класу «повітря – поверхня»: частина гаражів для дронів була пошкоджена чи знищена, повідомляли аналітики моніторингового каналу «Стратегічна авіація».
Але вже тоді канал зазначив: у районі аеродрому з’явилися бетонні бункери для зберігання БПЛА – на момент фіксації їх було чотири.
Супутниковий знімок бетонних бункерів в Донецькому аеропорту після атаки Сил оборони ракетами ATACMS та Storm Shadow, 7-8 березня 2026 року
Супутниковий знімок пошкодженних гаражів для БпЛА в Донецькому аеропорту після атаки Сил оборони ракетами ATACMS та Storm Shadow, 7-8 березня 2026 року
Як розповів Донбас Реалії директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер повітряних сил в резерві Анатолій Храпчинський, крім бетонних бункерів, агресор почав ховати обладнання у підвалах та закритих приміщеннях – усе менше засобів залишається на відкритій території аеропорту.
У червні 2026-го «Стратегічна авіація» зафіксувала будівництво нових позицій ППО навколо аеродрому, щоб прикрити точки запуску ДАПу не лише бетоном, а й засобами протиповітряної оборони.
Захиститися такій інфраструктурі просто нереальноВадим Глушко
Засновник проєкту «КіберБорошно» Вадим Глушко вважає, що такі заходи – не про збільшення потужності ударів, а про подальше розосередження об'єкта. Частина нових позицій узагалі – макети, ще один спосіб захистити реальні установки від ураження Силами оборони.
«Тут просто історія в тому, що захиститися такій інфраструктурі просто нереально, – пояснює він. – Це можна порівняти з протилежною ситуацією: якби ми робили таку саму інфраструктуру для пусків наших мідлстрайків, її б «парафінили» щодня чи через день усім, чим можна».
Дорога до терміналу Донецького міжнародного аеропорту, архівне фото 2012 року
Руїни Донецького аеропорту після боїв, фото 2016 року
Як нейтралізувати ДАП і чи це варто робити?
Повністю нейтралізувати майданчик пусків у Донецькому аеропорту можливо, вважає Вадим Глушко. Але для цього потрібна не серія точкових ударів, а комплексна операція: «зачистка» протиповітряної оборони довкола аеропорту і можливість підльоту української авіації, щоб скидати важкі боєприпаси.
Знищення пускових установок – це така сізіфова працяВадим Глушко
«Росія все одно буде відбудовувати аеропорт, бо це доволі проста інфраструктура. Знищення пускових установок – це така сізіфова праця. Головне – знищувати склади зберігання, а якщо дивитись глобальніше, то весь ланцюг постачання виробництва «шахедів». І, повертаючись до тактичного рівня – самих операторів [БПЛА]», – підсумовує засновник проєкту «КіберБорошно».
І водночас зазначають, що треба зважати на економічну доцільність зачистки ДАПу від пускових установок.
«Здається, жахливо [так казати] – «якісь три «шахеди», але є економіка війни, з якою доводиться рахуватися», – каже Глушко.
Анатолій Храпчинський наголошує ще на одному аспекті – людському ресурсі. Втім, за його словами, оператори не такі критичні для агресора, як інженери на місці.
«Приварити раму на пікап і запускати «шахед» – це не проблема. Розігнатися на машині, знайти пікап – теж не проблема. А от людина, яка правильно підготує борт до пуску, запрограмує його, під'єднає і прибере всі запобіжники для спрацювання корисного навантаження – це окреме питання. Тому людський капітал – це місце, по якому теж треба працювати: вишукувати таких фахівців, розуміти, де вони ночують, і відповідно діяти», – каже Храпчинський.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Від «Аеророзвідки» до дальнобійних БПЛА. Як «Дельта», дрони й ШІ допомагають Україні на фронтіВ коментарі Донбас Реалії авіаційний експерт Костянтин Криволап звертає увагу на засоби ураження: проблема не в тому, куди бити, а чим. Дрони Сил оборони, каже він, часто не встигають: поки безпілотник долітає до цілі, противник може перемістити техніку чи сховатися. Балістична ракета вирішує це швидкістю – 200-300 кілометрів вона долає за дві-три хвилини, саме тому свого часу настільки ефективними були ATACMS, пояснює експерт.
«Стосовно Донецького аеропорту, коли з'явиться українська балістика, всі питання аеропорту будуть закриті, – вважає Криволап. – Аеродром – це досить велика захищена територія, обладнана різними будівлями: ангари, якісь капоніри. Навіть якщо ти знаєш, що в цьому ангарі перебувають безпілотники, влучити в нього досить важко. Треба потужніша зброя».
Мобільні установки для запуску БпЛА на Донецькому аеропорту під часатаки Сил оборони, 28 березня 2026 року
За словами ж Анатолія Храпчинського, під тиском Сил оборони у майбутньому російські сили можуть передислокуватися і розбудувати подібний майданчик в Луганському аеропорту.
Але, зауважує, системні удари по дроновій інфраструктурі армії РФ в Донецькому аеропорту зараз залишаються вагомими – це зменшує загрозу з боку агресора й дає українській протиповітряній обороні більше часу на реакцію. А отже, можливість знищити російські дрони якомога ближче до лінії фронту.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, Whats App або Imo: +380635710657. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.