У травні на слуханнях у комітеті Сенату з питань збройних сил міністр армії США Деніел Дрісколл назвав цифрову систему «Дельта», яка дає змогу українським військовим буквально через телефон спостерігати за тим, що відбувається на полі бою в режимі реального часу, «абсолютно неймовірною».
«Вона повністю інтегрує кожен дрон, кожен сенсор, кожну ударну платформу в єдину мережу», – заявив Дрісколл.
Міністр оборони України Михайло Федоров поширив цей фрагмент виступу Дрісколла, зазначивши, що «Дельта» – це «унікальна технологія, сформована сучасною війною».
«Це саме те, що Україна може масштабувати разом із партнерами, побудувавши взаємовигідну співпрацю на основі технологій, даних і реального бойового досвіду», – зазначив він.
«Дельта» – символ асиметричного підходу України у протистоянні російському вторгненню та опори на дрони в умовах нестачі військових порівняно з Росією. Радіо Свобода розповідає, як цифрові технології змінюють ситуацію на полі бою вже зараз і як постаті на кшталт Федорова опинилися в центрі цих змін.
Що таке «Дельта»?
«Дельта» – українська система інформаційної підтримки ухвалення рішень і ситуаційної обізнаності на полі бою. Простіше кажучи, це ціла екосистема, завдяки якій український військовий може отримати всю необхідну інформацію про поле бою.
«Дельта» складається з багатьох елементів:
• інтерактивна карта поля бою Delta Monitor відображає українські та російські позиції й оновлює їх у режимі реального часу;
• агрегатор відео з безпілотників Vezha також дає змогу в режимі реального часу збирати й за допомогою штучного інтелекту аналізувати трансляції з українських дронів;
• модуль Target Hub допомагає розподіляти цілі між сусідніми підрозділами й уникати зайвих повторних ударів по них;
• єдина система управління дронами Mission Control об’єднує всі дані про роботу безпілотних екіпажів, зокрема інформацію про тип дрона, який використовується, точку запуску, маршрут і завдання.
В екосистемі «Дельта» є власний месенджер, хмарне сховище і навіть власний магазин – у ньому підрозділи обмінюють електронні бали на безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби й малої ППО, а також засоби зв’язку та інші корисні речі.
Систему регулярно тестують на навчаннях НАТО, її високо оцінюють високопосадовці Північноатлантичного альянсу, зокрема верховний головнокомандувач НАТО з питань трансформації генерал Філіпп Лавін і заступник начальника штабу з розвитку спроможностей НАТО віцеадмірал Джеффрі Г'юз.
Американський військовий експерт Роб Лі зазначає, що система «Дельта» дає військовим на полі бою високий рівень ситуаційної обізнаності. Цю систему, хоч і з певними обмеженнями, можуть використовувати навіть командири молодшої ланки, що, за словами експерта, суттєво відрізняється від підходів в американській армії: там доступ до інформації має вужче коло осіб через ризик витоку.
Такий децентралізований підхід дає Україні можливість вільніше планувати операції й швидше оцінювати обстановку.
«Ця система дозволяє підрозділам краще розуміти ситуацію без необхідності постійно запитувати інформацію в сусідів або окремо дивитися відео з безпілотників. Користувач бачить позначки цілей, розташування об’єктів і зміни на лінії фронту. Це компроміс між безпекою інформації та ефективністю управління. В українських умовах така система виявилася ефективною й корисною», – вважає Лі.
Роб Лі називає «Дельту» одним із ключових елементів української тактики бою і вважає, що вона дає ЗСУ серйозну перевагу над російською армією. Ефективною її робить сукупність різних технологій, додає Лі.
«Коли ми говоримо про війну дронів, важливо розуміти: ключову роль відіграють не самі безпілотники. Інформацію з них потрібно зібрати, обробити й передати: для цього є агрегатор відеопотоків «Вежа» і система «Дельта», але саме супутниковий зв’язок Starlink дозволяє робити це оперативно. Якби Україна не мала можливості швидко отримувати й передавати такі відеопотоки, ситуація була б значно гіршою», – говорить експерт.
Історія інновацій у ЗСУ: технології та люди
Дві історії – про організацію та про людину – ілюструють, як Україна, опинившись перед необхідністю протистояти значно більшій російській армії, сформувала нинішній асиметричний цифровий підхід
«Аеророзвідка»
«Дельта» з’явилася вже давно – її прототип створила ще у 2010-их «Аеророзвідка», легендарна група, яка почала воювати у 2014 році проти підтримуваних Росією гібриднихсил на сході України.
Серед засновників, активістів Євромайдану, були інвестиційний банкір Володимир Кочетков із позивним «Чубакка», який встиг повоювати в батальйоні «Азов» і був поранений, один із лідерів «Єврейської сотні» Натан Хазін, а також нинішній лідер «Аеророзвідки» Ярослав Гончар.
Це він колись сказав: «Маленька радянська армія не може перемогти велику радянську армію. Ключ до нашої перемоги – впровадження принципів ведення війни на мережевій основі».
У 2014 році засновники хотіли використовувати комерційні дрони, щоб допомогти українській армії отримувати розвіддані про противника – своєрідний «гаражний» військовий стартап.
У 2015 році, під час боїв за Донецький аеропорт, «Аеророзвідка» допомагала українським підрозділам, які його обороняли, і втратила всі свої дрони, зіткнувшись із російською радіоелектронною боротьбою.
«Аеророзвідка» надала Радіо Свобода кадри для створення документального фільму про оборону Донецького аеропорту
Потім частина «Аеророзвідки» увійшла до складу ЗСУ, де розробляла різні дрони й програмне забезпечення, зокрема «Дельту».
У 2020 році підрозділ зі скандалом розформували – так з’явилася громадська організація «Аеророзвідка».
У 2023 році «Дельту» офіційно прийняли на озброєння ЗСУ, сьогодні нею продовжує займатися Центр інновацій та розвитку оборонних технологій Міністерства оборони України. «Аеророзвідка» так само розробляє технології й роботизовані системи для потреб армії.
Михайло Федоров
35-річний міністр оборони України Михайло Федоров народився в Запорізькій області. У дитинстві захоплювався комп’ютерними іграми, а коли виріс, зайнявся IT-бізнесом. Цікавився політикою, у 2019 році брав участь у виборчій кампанії Володимира Зеленського, плануючи його цифрову стратегію, а потім був призначений міністром цифрової трансформації України – щоб зробити державні послуги доступними онлайн.
Із початком повномасштабної війни Росії проти України в центрі уваги Федорова стали дрони й загалом військове застосування цифрових технологій.
У профайлі NYT його називають «головною контактною особою України в Кремнієвій долині», яка, щоб залучити військові технології в Україну, позиціонувала війну як «полігон для оборонних проєктів».
Ще в перші дні повномасштабної війни Федоров звернувся до американського підприємця Ілона Маска з проханням надати Україні термінали Starlink, які сьогодні забезпечують українській армії стійкий зв’язок уздовж усієї лінії фронту.
Серед інших його контактів – Алекс Карп, керівник Palantir, найбільшої компанії з аналізу даних в оборонній сфері, та Ерік Шмідт, колишній гендиректор Google, який заснував венчурний фонд D3, що спеціалізується на розробці озброєнь для України.
Найвідомішими розробками компаній Шмідта можна назвати дрон-перехоплювач Merops, який дуже ефективно працює проти російських дронів-камікадзе «Шахед» і «Герань», а також ударний безпілотник середньої дальності Hornet – він став широко відомим завдяки численним українським ударам по трасі з Ростова-на-Дону до анексованого Криму.
Обидві ці розробки використовують елементи штучного інтелекту для ураження цілей.
Компанія Palantir, своєю чергою, надає українській армії технології, які на основі штучного інтелекту аналізують російські повітряні атаки, обробляють масиви розвідувальних даних і допомагають планувати «дипстрайки» по території Росії.
Для західних союзників Федоров чітко формулює суть «взаємовигідної співпраці»: в обмін на допомогу Україна пропонує доступ до величезної бази даних реальних бойових вильотів українських дронів для навчання нейромереж.
«Для нас це наступний крок розвитку win-win співпраці. Партнери отримують можливість тренувати свої AI-моделі на реальних даних сучасної війни. А Україна – швидший розвиток автономних систем і нові технологічні рішення для фронту», – пояснив міністр рішення українського Міністерства оборони.
Михайло Федоров також заявив, що в сучасній війні Україна має перемагати «Росію в кожному технологічному циклі. Штучний інтелект – один із ключових напрямів цієї конкуренції».
NYT називає міністра «євангелістом у сфері технологій», який сьогодні «пише майбутнє війни».
«Світу потрібна безпека, і тільки автономна зброя може її забезпечити ... Це нова ядерна зброя. Країни, які її матимуть, будуть захищені», – переконаний Федоров.
Стратегія «Повітря, земля, економіка»
Російське вторгнення триває вже понад 4, 5 роки, і за цей час підходи сторін до війни не раз змінювалися.
Для України цифрові технології поступово ставали одним із головних інструментів. Це видно як із масового розгортання «Дельти» на всіх рівнях управління військами та дедалі глибшого впровадження інструментів ШІ в дрони, так і з призначення Федорова, який ніколи не служив в армії, міністром оборони.
За стратегією Михайла Федорова «Повітря, земля, економіка», ЗСУ мають використовувати дрони для захисту від російських повітряних ударів, для дальніх ударів по території Росії і – головне – для того, щоб «зупинити ворога на землі, морі та в кіберпросторі».
«Фронт тримається завдяки безапеляційному подвигу українських воїнів. Ворог платить за кожен кілометр української землі. На Донеччині – 156 солдатів на один квадратний кілометр. Наш орієнтир – понад 200 вбитих окупантів за кожен км². Це рівень втрат, за якого просування стає неможливим. Наша мета – зупинити ворога в кожному домені – на землі, у морі та кіберпросторі. Ми знаємо, як цього досягти. Є конкретний перелік рішень і проєктів: від покращення системи закупівель та закінчення корпусної реформи до трансформації системи підготовки й управління на основі даних», – пояснює Федоров.
Еміль Кастехельмі з фінського аналітичного проєкту Black Bird Group зазначає, що акцент на безпілотних системах допоміг Україні ефективніше вести війну на виснаження проти Росії.
«Україна не має такого самого мобілізаційного ресурсу чи традиційної оборонної промисловості, як Росія, але за допомогою дронів вона змогла завдавати значних втрат і суттєво сповільнити російський наступ», – пояснює він.
Ця тактика дала результат навесні, коли Україна, виснажуючи Росію на лінії фронту, успішно перенесла бойові дії в тил завдяки ударам по російській логістиці та інших важливих цілях – зокрема в глибині Росії, наголошує Кастехельмі.
За словами експерта, Україна приділяє стільки уваги безпілотним системам частково для того, щоб упоратися з нестачею особового складу та зміною динаміки бою.
«Є відносно прості завдання, які зараз стали надто небезпечними для людей, – продовжує експерт, – наприклад, доставка важких вантажів на передову або евакуація поранених. Тут безпілотні системи можуть дуже допомогти: вони дають змогу виконувати такі завдання й водночас знижувати втрати. Для України вкрай важливо якомога довше зберігати життя солдатів, оскільки знаходити їм заміну дедалі складніше».
Кастехельмі, однак, вважає, що пік розвитку безпілотних і особливо автономних систем ще попереду. І хоча вже сьогодні дрони фактично зробили маневрену війну, механізовані прориви й традиційне постачання військ в Україні майже неможливими, у майбутньому вони можуть стати ще смертоноснішими, говорить експерт.
Паралельно з розвитком автономних систем розвиваються і системи протидії їм. Утім, поки не зрозуміло, які рішення виявляться справді ефективними й використовуватимуться в майбутньому, зазначає Кастехельмі.
Проблеми української армії
Попри очевидні успіхи в цифровізації поля бою та впровадженні ШІ, Україна все ще стикається із серйозними військово-технологічними проблемами, про які нещодавно розповів радник міністра оборони і фахівець із безпілотних технологій Сергій Бескрестнов, більш відомий як «Флеш».
За словами Бескрестнова, ЗСУ не мають ефективних способів протидії керованим авіабомбам.
Крім того, російські війська дедалі активніше використовують mesh-модеми для розвідки та ударів за допомогою безпілотників, тоді як Україна, на його думку, надто повільно просувається в розробці засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) проти цієї технології.
«Флеш» також зазначив, що ЗСУ не мають масових засобів РЕБ проти відеоканалів дронів, у розробці та застосуванні яких, за його оцінкою, Росія випереджає Україну.
Українській армії також потрібно збільшити кількість тактичних радіолокаційних станцій, оскільки, за словами радника міністра оборони, без щільнішого радіолокаційного поля дрони-перехоплювачі не можуть ефективно працювати.
Крім того, українській армії потрібна власна балістична ракета, яка, за словами Бескрестнова, могла б радикально змінити перебіг війни.
Чим відповідає Росія?
Російські провоєнні блогери визнають, що Україна успішно «оцифрувала» поле бою й навчилася швидко впроваджувати технології. Вони скаржаться, що неповоротка військова бюрократія не дає збройним силам РФ створити власний аналог «Дельти».
Колишній провладний політолог Олексій Чадаєв, який нині очолює компанію з розробки й виробництва дронів «Ушкуйник», говорячи про найуспішніші, на його думку, системи, які застосовує українська армія, – «Дельту», дрони Merops і Hornet, програмне забезпечення компанії Palantir і супутниковий зв’язок Starlink – доходить висновку, що «на війну з Росією вийшли найтоповіші Термін для найбільших і найвпливовіших IT-компаній Кремнієвої долини». Потім він, утім, уточнює і пише, що для цих компаній це, загалом, і не війна, а «полювання, де Росія – їжа».
«Ну, як на будь-якому полюванні: кабанчик бігає, хрюкає і грізно водить іклами, але в очах мисливців це просто м’ясо, призначене для насаджування на рожен», – розвиває думку Чадаєв.
Єдиний спосіб «не потрапити на рожен», вважає політолог, – «стати по-справжньому непередбачуваними й небезпечними насамперед саме для цієї публіки», відкривши «полювання на мисливця». Як це зробити, утім, поки неясно, визнає він.
«Треба думати, час ще є, хоч його й небагато», – резюмує Чадаєв.
Еміль Кастехельмі зазначає, що, як і українська армія, яка через нестачу особового складу покладається переважно на дрони й технології, російська армія, своєю чергою, спирається на власні переваги – велику чисельність і відносно високі темпи набору новобранців. Однак такий підхід не приніс ЗС РФ значних результатів, говорить експерт.
«Мене дещо дивує, як довго Росія продовжує марнувати піхоту, – зізнається Кастехельмі, – адже марнотратне використання бронетехніки припинилося значно раніше. Частково це свідчить про те, наскільки мало Росія цінує власних солдатів: сталь для неї дорожча за людські життя».
Водночас, каже експерт, Росія відстає від України у війні дронів і змушена реагувати на кроки України, замість того, щоб робити власні, особливо коли йдеться про українські удари середньої дальності.
Однак, вважає експерт: російська армія все ж здатна адаптуватися до змін, витримувати втрати й розвивати власні безпілотні системи.
«Попри те що зараз Росія стикається із серйозними проблемами, вона не перебуває на межі краху, а результат війни ще не вирішений. На столі, як і раніше, залишається багато сценаріїв», – попереджає фахівець.
Форум