У столиці сибірського Забайкальського краю (РФ) – приблизно за 6300 кілометрів від України – черга водіїв, які відчайдушно намагалися заправити свої автомобілі, розтягнулася на 3 кілометри.
У деяких районах Забайкальського краю призупинили вивезення сміття, бо вантажівки нічим заправляти. В іншому сибірському регіоні місцеві жителі самотужки борються із лісовими пожежами, бо у вогнеборців немає бензину для пожежних машин.
А одна жінка розповіла, що коли її чоловік із діабетом впав у кому і вона викликала швидку, диспетчер сказав їй шукати власну машину, бо у швидкої не було пального.
Далеко від фронту на території України, де російські війська й далі повільно просуваються вперед, дедалі глибша паливна криза, спричинена цілеспрямованою українською кампанією ударів безпілотниками, починає впливати на життя пересічних росіян.
У Москві паливна криза вже стала відчутною. Як центр тяжіння Росії місто має особливе значення, а дефіцит пального й публічні скарги одразу опиняються в полі зору кремлівських чиновників, бізнес-лідерів, військових і найвищих посадовців, які ухвалюють рішення.
Але не менш відчутні наслідки й у віддалених регіонах, де звичайні люди також нарікають і страждають.
Саме цього Україна й добивається.
«Насправді вже тиждень не вивозять [сміття]. Сміття лежить у дворах, гниє, там щури, бродячі пси. Скільки триватиме це «тимчасово»? – сказала Російській службі Радіо Свобода в приватному повідомленні Катерина, жителька Краснокаменська, невеликого міста неподалік від кордону з Китаєм. – Якщо ще місяць, ми тут помремо від смороду».
Як і інші співрозмовники для цієї статті, Катерина попросила назвати її псевдонімом із міркувань безпеки.
Криза викликала занепокоєння в Кремлі: президент Росії Володимир Путін останніми днями провів кілька телевізійних нарад, на яких відкрито обговорював проблему – українські удари дронами та їхній вплив на нафтопереробні потужності – і намагався применшити її масштаби.
«Звісно, вони створюють проблеми, це очевидно, – сказав він в інтерв’ю державному телебаченню 28 червня. – Зараз ми спостерігаємо певний дефіцит, але він не є критичним».
Путін «намагається заткнути всі дірки одночасно, використовуючи для цього свій авторитет. Він скаже, що з пальним усе гаразд, і люди заспокояться. Мовляв, якщо Путін сказав, значить, усе буде добре, – сказав російський політичний аналітик в еміграції Дмитро Орєшкін. – Але, найімовірніше, не буде».
«Ось тоді й починаються головні проблеми», – сказав він Радіо Свобода.
«Вам доведеться шукати власну машину, у нас немає бензину»
Україна вже кілька місяців нарощує свою кампанію ударів дронами, застосовуючи БПЛА великої дальності для ураження об’єктів нафтового експорту аж до Балтійського моря, щоб не дати Росії експортувати вуглеводні й заробляти тверду валюту для фінансування війни проти України.
Останнім часом кампанія зосередилася на нафтопереробних заводах, бензопроводах, паливозаправниках і супутній інфраструктурі – усе це спрямовано на те, щоб обмежити постачання пального для легкових і вантажних автомобілів, бензину й дизеля.
Станом на минулий тиждень більш ніж 55 із 83 російських регіонів і міст федерального значення повідомляли або про запроваджені владою обмеження, або про дефіцит через проблеми з постачанням у паливних компаній.
«Якщо Путін хоче покласти ще мільйон своїх солдатів, щоб далі битися об цю стіну, то мільйону цих росіян, які поки що не мобілізовані в російську армію і сперечаються в чергах за бензином, варто подумати, що їх чекає далі», – сказав президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 29 червня.
В окупованому Росією Криму кампанія ударів дронами призвела до віялових відключень електроенергії та масштабного дефіциту пального, а також до різкого зростання цін на чорному ринку й напівлегальних схем обходу обмежень.
Найбільший постачальник переробленого пального в Московському регіоні цього місяця двічі зазнав ударів українських дронів; посадовці минулого тижня повідомили Reuters, що підприємство не працюватиме до кінця року.
У Забайкальському краї, розташованому за шість часових поясів на схід від Москви, регіональна влада минулого тижня порадила жителям обмежити поїздки в регіон і з нього. Мер регіональної столиці Чити оголосив про щоденні ліміти для водіїв. А місцеві жителі відкрито скаржаться на труднощі з пошуком пального.
Вікторія, жителька забайкальського села поблизу кордону з Китаєм, розповіла, що її чоловік нещодавно впав у діабетичну кому, бо вона не змогла вчасно ввести йому необхідну дозу інсуліну. Коли вона зателефонувала на гарячу лінію екстреної допомоги, щоб викликати швидку, диспетчер сказав їй шукати власну машину.
«У нас немає бензину», – переказала вона відповідь диспетчера.
«Я пройшла 15 кілометрів до сусіднього села, щоб друг мого чоловіка його відвіз. Його привели до тями, але досі незрозуміло, як багатогодинна кома вплине на його стан. Якби це був інсульт, ми б точно його втратили», – розповіла Вікторія.
«Ми стоїмо в черзі по 12 годин і більше, щоб залити свої 15 літрів пального, – сказав Микола, ще один житель Чити. – А потім намагаємося непомітно пронести додаткову каністру, щоб долити ще 15 літрів. Зараз за цим почали стежити».
«Якщо раніше мої діти їздили автобусом на гуртки й у спортзал, то тепер ці с**и закрили частину маршрутів, і я маю сам розвозити сім’ю», – каже він.
25 червня регіональна компанія з утилізації відходів призупинила вивезення сміття в чотирьох районах. Причиною стала нестача пального для сміттєвозів.
Олексій розповів, що днями автобус до його дому в передмісті Чити скасували без жодного попередження, і йому довелося ночувати на автостанції «як безхатьку». Квитки на автобус різко подорожчали, що сильно б’є по людях із невеликими зарплатами.
«І не їздити я не можу: у моєму селі взагалі немає роботи, – сказав він. – Ще пощастило, принаймні у нас досі вивозять сміття».
Деякі жителі Чити кажуть, що на кількох заправках уже не раз спалахували бійки.
На одній із заправок на північ від міста останніми днями водіям доводилося чекати близько трьох годин, розповів місцевий продавець Григорій. На іншій заправці неподалік, за його словами, суперечка переросла у справжню бійку.
«Тобто мало того, що тобі може не дістатися пального, тебе ще й побити можуть», – сказав він.
Він також розповів, що люди продають пріоритетні місця в чергах автомобілів біля іншої заправки: за 800 рублів (приблизно 450 гривень) можна отримати місце серед перших 20 машин.
Немає бензину для пожежних машин
В Іркутській області, на захід від Забайкальського краю, ціни на стандартні марки бензину за тиждень зросли майже на 10 відсотків, розповів житель Іркутська Сергій.
«Якщо приїхати після дев’ятої ранку, заправка вже порожня. Два дні тому я простояв у черзі … 12,5 годин, щоб залити мізерні 15 літрів», – сказав він.
Мер Іркутська запропонував невеликий жест підтримки для роздратованих водіїв, які чекають у чергах: на місцевих заправках встановлять біотуалети, «щоб зменшити незручності».
Далі на схід, у Хабаровському краї, що виходить до Тихого океану, губернатор Дмитро Демешин повідомив, що приблизно 40 відсотків заправок у регіоні залишилися без бензину.
Жителі описують ситуацію як критичну; у районах Хабаровська, регіональної столиці, люди повідомляли, що не мають ані бензину, ані дизеля і змушені самотужки боротися з лісовими пожежами.
«Мало того, що ніхто не копав протипожежні траншеї, так ще й техніка не доїхала – сказали, немає на чому», – сказав житель Хабаровська на ім’я Анатолій.
«Вперше чую, щоб не інтелігенція, а звичайні робітники почали проклинати Так дехто називає Путіна. Куди не зайди – їдальня, магазин, перукарня – всюди лише про це й говорять».
Форум