Костянтинівка – один із ключових опорних пунктів Сил оборони на Донеччині, який армія РФ оголосила захопленим ще в липні, але насправді досі намагається охопити з флангів та розширити зону проникнення в самому місті. Судячи з оновлення мапи проєкту DeepState 3 листопада, агресору таки вдалось збільшити «червону зону» безпосередньо в межах міста – на південному заході.
Чи Костянтинівка вже втратила оперативне значення, як вважають окремі західні аналітики, як працює російська логістика під контролем українських дронів та чи має Росія ресурси для подальшого просування у місті – про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитали у Миколи Мельника, ветерана російсько-української війни, старшого лейтенанта, експерта аналітичної групи «Левіафан».
– За останній тиждень «червона зона» дещо розширилася у межах міста з боку Іллінівки, а до цього було просування в районі Берестка – усе це відбувається на південному заході Костянтинівки. Тривалий час просування в місті не було, розширювалася лише «сіра зона». З чим пов’язана така позиційна в’язкість? Це вже виснаження обох сторін? І чи можна говорити, що тепер місто вступило в фазу, коли просування вимірюватиметься метрами?
– Ви нагадайте, коли і який підрозділ Збройних сил України не був виснажений постійними боями? У нас ротація між підрозділами – це ротація між лініями фронту.
А щодо росіян, то так, у них немає достатніх сил та засобів для істотного прориву. Треба зазначити, що наші Сили оборони, попри перевагу росіян фактично в усьому, – живій силі, техніці, засобах БПЛА, – доволі успішно протидіють росіянам.
Чому Костянтинівка настільки важлива? Це велике місто, велика забудова. І в принципі, там противника можна доволі тривалий час тримати, знищуючи його живу силу, виснажуючи його. Техніка там навряд чи буде дуже активно застосовуватися.
Костянтинівка на мапі DeepState станом на 4 листопада 2026 року
Росіяни будуть намагатися якомога сильніше просунутися в Донецькому регіоні, тому що це для них вже не один рік є основою всього «СВО» (спеціальна військова операція, так Росія називає етап повномасштабного вторгнення у війні проти України – ред.).
Наскільки пригадую, вони взагалі почали велике вторгнення під розповіді, що вони мають захопити лише Донецьку і Луганську області. Тому вони вчергове будуть оголошувати, що до кінця року захоплять весь Донбас. І вчергове у них це не вийде завдяки зусиллям Сил оборони України.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Смертономіка» Путіна. Навіщо Росія приписує собі захоплення українських міст – версії– Ще у вересні у матеріалі журналісти CNN писали: Поняття «пояс фортець» або ж «ланцюг фортець» (англійською fortress belt) запровадив американський Інститут вивчення війни (ISW). Як пояснюють аналітики, вони мають на увазі чотири великі міста (Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ) та кілька містечок і селищ, що лежать з півночі на південь вздовж траси Н-20 Костянтинівка – Слов'янськ. поступово руйнувався протягом останніх чотирьох з половиною років. Його найпівденніша опора, Костянтинівка, тепер фактично втрачена як опорний пункт. Росіяни майже рік намагалися захопити її, і хоча на півночі міста залишаються вогнища українського опору, будь-яке оперативне значення для Києва давно втрачено». Ви згодні з тим, що місто втратило своє оперативне значення?
– Я все ж таки не готовий так радикально це заявляти, адже що таке оперативне значення? Костянтинівка – це місце, де росіяни втрачають своїх людей, ресурси і резерви.
Костянтинівка – це місце, де противник продовжуватиме виснажуватися
Відповідно, як стримувальний фактор Костянтинівка є необхідною. Питання в тому, чи треба продовжувати практику «тримаємося зубами за будь-який клаптик землі» без будь-якої тактичної необхідності. Мені здається, немає такої необхідності.
Наскільки я чув, такі практики починають потрошку, але все ж відходити в минуле. Але Костянтинівка – це місце, де противник продовжуватиме виснажуватися. Відповідно, я не готовий сказати, що воно не має жодного оперативного значення для Збройних сил України, адже станом на зараз Костянтинівка – це просто південний фланг оборони Дружківки.
Тому що всі розуміють – щойно ворог встановить контроль над Костянтинівкою, він продовжить свій рух на Дружківку. Ми не можемо так казати, що Костянтинівка не має жодного оперативного значення.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Драпатий: три місяці на посаді. Що зробив головком ЗСУ? Оцінки військових і аналітиків– У попередній відповіді ви сказали, що навряд чи противник буде використовувати техніку. Поясніть, чому?
– Я мав на увазі саме в забудові. Тому що техніка в забудові – це просто дуже гарна мішень.
– Ми бачимо, що і в інших містах тактика армії РФ звелася до інфільтрації піхоти, техніку можна зустріти дуже зрідка. З останнього хіба що пригадую, як російські військові спробували заїхати на мотоциклах у Покровськ, коли був туман.
– Так, а потім російські телеграм-канали страждали через те, що ця цікава колона була просто знищена. Тому, дійсно, я можу лише вітати спроби росіян завести техніку в забудову Костянтинівки. Це треба вітати, але, на превеликий жаль, не такі вже вони і дурні.
Мапа бойових дій за версією французького OSINT-аналітика Клемана Молена станом на кінець жовтня цього року
– Ми спілкуємося з бійцями з різних напрямків. Зокрема, представник бригади з Олександрівського напрямку розповів, що інфільтраційні групи дещо збільшуються: це вже не групи з одного-двох людей, а вже від п’яти. Чи можна очікувати, що і тут так буде? Чи вигідно противнику збільшувати ці групи?
– Кожна ділянка фронту має свої особливості, кожна російська армія має свої особливості. Якщо ми говоримо про п'ять людей, то це просто група прориву на певний опорний пункт. У міській забудові це має місце, адже ця група може одразу закріплятися.
А якщо ми говоримо про бої за посадки, то я не чув, щоб росіяни почали групами ходити. Там залишається стара добра історія з одним-двома [піхотинцями], а три – це вже щось екстраординарне. Тому тут треба виходити, по-перше, від особливостей підрозділу, по-друге, від ділянки фронту і території, яку росіяни намагаються захопити.
Костянтинівка Донецької області. Кадр із відео, оприлюдненого в соцмережах ОШБ НПУ «Лють» 13 травня 2026 року
– Водночас попри нібито «захоплення» Костянтинівки, про яке Міністерство оборони РФ відзвітувало ще на початку липня, окупаційні адміністрації кажуть, що у місті досі триває «зачистка від українських сил». А ще скаржаться на тотальний контроль українських дронів у небі.
Чи відомо щось про ситуацію з логістикою противника на Костянтинівському напрямку, зокрема й у самому місті? Чи намагається противник підвозити туди, можливо, резерви, попри активність дронів Сил оборони?
– На Костянтинівському напрямку у них та сама ситуація, що і всюди. Є зона ураження, де працюють Сили безпілотних систем різного рівня. Є можливість у наших бригад, зокрема й Сили безпілотних систем ЗСУ, уражати противника. Відповідно, підвіз піхоти давно не зустрічався, тим паче на Костянтинівському напрямку.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
У битві за Костянтинівку, яку Росія оголосила захопленою, можливий новий поворотЯ не знаю, які особливості можуть бути на Костянтинівському напрямку саме в логістиці. Адже як Сили оборони України, так і росіяни передусім зацікавлені в тому, щоб цю логістику перебити. Як ми знищуємо їхню логістику, так і вони намагаються завдавати ударів вглиб нашої логістики. Але це загальна ситуація по фронту. Я б не сказав, що є якісь специфіки чи особливості.
На позиції піхота йде ніжками. Подобається чи не подобається – питання лише в тій дистанції, яку вони пішки будуть долати. Те саме стосується і окремих груп, які працюють на малих БПЛА. Тобто все ніжками, ніжками, ніжками.
– На окремих ділянках фронту бої можуть тривати місяцями, а просування військ агресора часто вимірюється невеликою відстанню або взагалі зупиняється. Ми в Костянтинівці бачили, що тривалий час лінія фронту не змінювалася. Ба більше, Інститут вивчення війни (ISW) пише, що в жовтні РФ втратила більше територій, ніж окупувала, за винятком Сумського і Запорозького напрямків. Про що це свідчить? Це вже якась тенденція?
Вони бояться великої мобілізації так само, як і українці
– По-перше, у російської армії є виснаження. Чому вони зараз намагаються максимально вкладати в інформаційні кампанії, дискредитацію Збройних сил або мобілізаційних заходів? Це тому, що вони бояться великої мобілізації так само, як і українці.
Тобто ми трошки побоюємося, що вони мобілізують пів мільйона людей зараз. І вони бояться того ж самого, тому що востаннє, коли вони 21 вересня 2022 року президент РФ Володимир Путін підписав указ про часткову мобілізацію. Після першої хвилі, а потім і широкого залучення ув’язнених до війни, російська влада зосередилася на так званій прихованій мобілізації: вербування за гроші. Водночас указ про часткову мобілізацію діє й досі., це був 2023-й рік, то вони мали доволі сильні протестні настрої всередині Росії, особливо в місцях проживання корінного населення. Відповідно, їхні підрозділи є виснаженими.
По-друге, не слід забувати, що Сили оборони України навчилися воювати в умовах дуже обмежених ресурсів, і доволі ефективно. Війна – це завжди використання обмеженого ресурсу і питання ефективності його використання.
Дуже багато залежить від командирів підрозділів, які перебувають на певній ділянці. Якщо, умовно кажучи, з нашого боку є люди, які вміють і знають, як воювати, а з їхнього боку – дуболоми, тоді все дуже швидко вирішується на нашу користь. Іноді буває, знову ж таки, навпаки, але ми про це не будемо.
Тому, відповідаючи на ваше питання, у російській армії є дефіцит людей, резервів, і саме тому є ділянки, де вони фактично не мають сил якимось чином накопичувати або організовувати багатоешелоновану оборону.
Тобто, якщо згадати і У вересні цього року в ЗСУ оприлюднили першу офіційну інформацію про контрнаступальну операцію «Вівальді» біля Лиману на Донеччині, яка дозволила ліквідувати північну «клешню» російських військ на Донбасі. За даними 3-го армійського корпусу, це зняло загрозу для Лиману і зберегло критичні логістичні шляхи між Харковом, Ізюмом і Слов’янськом.
Чотири сезони операції «Вівальді» тривали з травня до кінця жовтня. За цей період, за оцінками української сторони, було звільнено 277 квадратних кілометрів території – це приблизно площа окупованого нині Луганська. Загалом деокуповано або повернуто під повний контроль 16 населених пунктів. Втрати армії Росії під час наступу 3-го армійського корпусу: 8000 убитих, 270 полонених. Знищено або уражено 3800 одиниць техніки. Зокрема, 1800 артилерійських систем і 50 засобів ППО. БПЛА різних типів – 68 тисяч.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 14 жовтня писав, що українська операція «Вівальді» спричиняє каскадний ефект для російських операцій на північ від Лиману в напрямку Борової, одночасно гальмуючи російські спроби просунутися до Слов’янська і Краматорська зі сходу. Аналітики зазначали, що Південне угруповання військ Росії сповільнило темпи наступу на Слов’янськ зі сходу, ймовірно, для перегрупування своїх сил., і інші [успішні]операції, та поговорити з командирами, які організовували ці наступальні операції як на Донецькому напрямку, так і на Лиманському, то ми почуємо, що вся оборона певного села, яке було звільнено, трималася у росіян на 20 людях. Це один взвод, навіть не рота.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Вони знищували роту за ротою»: як військові РФ у паніці масово здавалися в полон | Донбас РеаліїЦе свідчить про те, що противник не має сил для формування ешелонованої оборони, але поки що тільки на певних ділянках фронту. Думаю, вони зараз все ж таки ухвалять рішення про велику мобілізацію. Адже та інформаційна кампанія, яка триває всередині України, та бомбардування наших цивільних з метою формування запиту на мир, не є успішною для росіян.
Відповідно, вони зараз будуть змінювати стратегічний підхід безпосередньо до війни.
Думаю, вони зараз все ж таки ухвалять рішення про велику мобілізацію
– Французький OSINT-аналітик Клеман Молен підрахував, що в жовтні 52% російських атак припало на Покровський та Костянтинівський напрямки. Чи бачите ви ознаки кризової ситуації на напрямку для самої Костянтинівки?
– А що ми маємо на увазі під словом «кризова ситуація»?
– Наприклад, коли умови стають настільки критичними, що, можливо, Силам оборони потрібно виходити з міста.
– Це не кризова ситуація, це війна. Іноді відступ є лише частиною маневру. Іноді для збереження живої сили, техніки та засобів треба відступити, якщо немає можливості втримуватися. І це нормально.
Поки є армія, поки у нас є люди, ми можемо воювати далі. Не буде ніяких проблем чи кризи, якщо нам доведеться залишити Костянтинівку. Адже війна буде тривати.
– Якщо противнику вдасться захопити Костянтинівку, він отримає, певно, зручні позиції, щоб взяти під вогневий контроль Слов'янсько-Краматорську агломерацію. Що ще це може дати противнику?
– Ви вже все озвучували. Це їм дасть плацдарм для наступу на Дружківку з півдня. Ось і все. Але я не готовий сказати, що у них будуть сили та засоби, щоб продовжувати наступ на Дружківку.
Центр Дружківки, 13 вересня 2026 року
Треба дивитися, наскільки ефективно буде працювати їхня мобілізаційна машина. Адже їхній потенціал рекрутингу в певних країнах вже починає вичерпуватися, і вони змушені будуть в той чи інший спосіб прийти до мобілізації.
Якщо вони зможуть знову наповнити свої підрозділи людьми, які залюбки побіжать по степах, для того, щоб загинути, – це буде одна картинка.
Якщо у них буде такий самий відносний брак живої сили, як є зараз, тоді Дружківку вони будуть штурмувати наступною, і я не готовий сказати, що успішно.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Костянтинівка, Добропілля, Слов'янськ, Краматорськ. Наступальна кампанія РФ-2026 провалена?– На початку вересня OSINT-аналітик Playfra у своїх соцмережах писав, що «росіяни суттєво знизили свою активність у межах самої Костянтинівки». Настільки, що російські військові майже перестали просочуватися, і деякі українські підрозділи БпЛА не мають цілей. У аналітика тоді було дві версії: або армія РФ вирішила зосередитися на флангах, або це тактична пауза та/або перегрупування через втрати.
На вашу думку, зараз російська армія буде продовжувати тиснути на флангах чи намагатиметься робити якісь паузи чи перегрупування?
– Це ж не взаємовиключні поняття. З одного боку, вони будуть намагатися тиснути на фланги, тому що вони так робили завжди. З іншого – будуть продовжувати спроби інфільтрації в саме місто.
Тому що це створює тиск на Збройні сили України. Тому те, що ви говорите, не є взаємовиключним. Певні тактичні паузи зустрічаються на кожній ділянці фронту.
Костянтинівка через камеру дрона бригади патрульної поліції «Хижак» у березні 2026 року
Підрозділи виходять, заходять, перегруповуються через втрати чи інші обставини. Тому бій за Костянтинівку буде тривати, і тривати, я думаю, ще доволі тривалий час. Я не готовий сказати, що росіяни захоплять Костянтинівку до кінця року.
Так само, як і не певен, що ми її втримаємо у 2027-му, тому що фізично там вже буде випалена земля, і, можливо, наше командування ухвалить рішення вийти з метою збереження особового складу. Я наголошую, поки є особовий склад і люди, які готові воювати, нічого не втрачено. Будь-яке місто можна відбити назад. Наші Сили оборони у цьому році це демонстрували.
Усе залежатиме від двох складових. Перше – це підтримка Збройних сил України з боку наших західних партнерів. Але, на превеликий жаль, я не думаю, що до кінця року щось зміниться в цьому світі. А друге – це наскільки росіяни зможуть наповнити свої підрозділи людьми, тому що поки що іншої тактики, крім як пішки полем, вони не придумали.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Вони не звикли, що полюють на них»: як операція «Вівальді» зірвала плани Росії на ДонбасіДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Переломний рік для Путіна і Росії»: на що розраховує Кремль?ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Підземна війна. Сили оборони відкрили новий фронт – небезпеки і перспективиОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, Whats App або Imo: +380635710657. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.