- Конфлікт Україна-Польща: чому це небезпечкно?
Якими будуть наслідки загострення між Україною та Польщею? Хто відчує ці наслідки найбільше: Зеленський, Навроцький чи українці у Польщі? Орденопад: чи варто було президентам України та дипломатам повертати польські ордени та нагороди? Де і кому треба було зупинитися у цій суперечці? Що показують соціологічні опитування?
- Українські атаки по Криму і НПЗ Росії
У червні 2026 року військові й енергетичні об’єкти, а також російські логістичні шляхи в окупованому Криму зазнають найбільш масових атак ЗСУ за весь час повномасштабної війни.
Щодня з’являються повідомлення про нові уражені цілі, у Криму через дефіцит палива заборонили продаж бензину цивільним особам, запроваджено графіки відключення електроенергії, а перед Керченським мостом спостерігаються черги. Дитячі оздоровчі заклади s табори до вересня скасували прийом відпочивальників з Росії
Як пояснив мету ударів міністр оборони України Михайло Федоров – «відбувається ізоляція Криму дронами». Це, за його словами, може привести до «дуже несподіваних наслідків для росіян».
Внаслідок українських дронових атак по НПЗ, нафтобазах та трубопроводах Росія переживає найгірший за останні двадцять років загальнонаціональний дефіцит пального.
Найбільші проблеми спостергаються у Москві, Московській області, Санк-Петербурзі та Ленінградській області.
Найбільший постачальник пального для Московської області – Капотнінський нафтопереробний завод – цього місяця двічі зазнав ударів. Підприємство не відновить роботу щонайменше до кінця 2026 року, повідомили Reuters неназвані посадовці.
Вже щонайменше 17 регіонів запровадили обов’язкові обмеження на продаж бензину та дизельного пального, а ще десятки повідомляють про нестачу пального або обмеження, запроваджені приватними паливними компаніями. Паливна криза сягнула Сибіру, Камчатки.
Дефіцит пального виник навіть у головному нафтовидобувному регіоні Росії – Ханти-Мансійському автономному окрузі, де видобувають понад 40% російської нафти.
Чи варто Україні діяти ще сміливіше, як каже Трамп?
«Заморозка» війни: до чого готові українці?
Про це у розмові з Олексієм Гаранем, професором політології НаУКМА, науковим радником Фонду «Демократичні ініціативи» ім.Ілька Кучеріва:
Україна змогла знайти слабке місце Росії, завдаючи ударів по Криму та об'єктах у глибокому тилу противника. Водночас надмірний оптимізм щодо перебігу війни може бути передчасним, вважає Олексій Гарань.
За його словами, атаки по Криму демонструють, що Україна здатна завдавати Росії справді болючих ударів.
«Те, що вони там втрачають 40 тисяч щомісяця, для Путіна не має значення. Натомість те, що вся їхня країна бачить, що бензину немає, що українці б’ють по Москві та відрізають Крим, — для нього справді болісно. Тобто ми намацали тут больову точку», – зазначив Гарань.
Водночас експерт наголосив, що технологічна перевага України у застосуванні дронів уже викликала хвилю оптимізму на Заході. Однак Росія швидко адаптується й нарощує власні можливості.