У Польщі, Гданську, 24 червня відкривається 5-та Конференція з відновлення України. Але перше питання, яке тут ставлять одне одному українці й поляки, – зовсім не про гроші й не про проєкти, а про все більше напружені стосунки між країнами.
«Що ви думаєте про те, що зараз відбувається між нашими країнами?» – саме так починаються розмови в кулуарах, розповідає у коментарі Радіо Свобода Орися Луцевич, дослідниця Chatham House, яка бере участь у форумі громадянського суспільства на полях конференції у Гданську.
Тим часом засновниця благодійної фундації, українська телеведуча Катерина Осадча, сказала, що відчуває від поляків, з якими встигла поспілкуватись, бажання вибачитись.
«Тобто пересічні поляки, звичайні люди, вони трохи з осторогою говорять, що це не їхня точка зору», – розповіла Радіо Свобода Осадча.
Осадча привезла на конференцію результати дослідження про професійний вибір української молоді. А Луцевич презентує дослідження про взаємодію громадських організацій з владою і що у цій взаємодії можна покращити.
Загалом на Конференції з відновлення України у Гданську представлені 4 тисячі організацій із сотні країн.
«Це реально глобальна конференція. І присутність президента на такому заході – це, в першу чергу, знак поваги до тих країн, які підтримують Україну», – каже Луцевич, пояснюючи, чому б хотіла бачити у Гданську Володимира Зеленського.
Чому Зеленський не приїхав?
Незадовго до відкриття конференції президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла як відповідь на те, що український президент погодився присвоїти підрозділу Збройних сил назву на честь «героїв УПА».
Конфлікт розгорівся не лише між країнами, але й між політичними силами всередині Польщі.
Так, речник МЗС Польщі Мацей Вевюр написав, що «міністр в Канцелярії президента намагається висміяти конференцію», називаючи її «збором коштів для Зеленського».
А чиновники в уряді Донадьда Туска повідомили порталу Onet, що рішення про позбавлення Зеленського ордена було ухвалене навмисно – за тиждень до конференції, аби спровокувати скасування візиту українського президента.
Провокація спрацювала: Зеленський скасував свою участь у конференції та не поїхав до Гданська, а свої ордени повернули й усі колишні президенти України.
Україну на Конференції представлятиме прем'єр-міністерка Юлія Свириденко та віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба. Він вже взяв участь у засіданні Платформи донорів України.
Прем'єр Польщі Дональд Туск заявив, що скаже «кілька жорстких і гірких слів» політикам, які «неналежним чином відреагували на розбіжності через складну спільну історію» – і зробить це безпосередньо у присутності української прем'єрки.
Водночас Туск зауважив, що відсутність Зеленського може навіть піти конференції на користь: «Буде менше емоцій і більше змістовної дискусії».
Про що говорять на конференції?
Українська конференція з відбудови (URC – Ukraine Recovery Conference) – відбувається вже вп’яте, проводиться щороку з початку повномасштабного вторгнення. У 2022-му це було в Лугано, потім Лондон, Берлін, Рим – і тепер Гданськ.
«Більшого майданчика по відбудові України у світі немає. Це просто факт», – написала у соцмережах перша заступниця міністра розвитку громад та територій Олена Шкрум, пояснюючи значення заходу.
«Якби конференції не було, 90% того, чого ми тут досягаємо, розтягнулося б з іноземними партнерами мінімум до кінця року, а може й на два-три роки», – вважає Шкрум.
За її словами, підписання кредитних та грантових угод потребує паралельного узгодження між банками, урядами і міжнародними інституціями. А конференція збирає всіх за одним столом одночасно.
«Це як дедлайн, до якого всі намагаються встигнути», – каже Шкрум.
Цього року у Гданську має бути підписано близько двохсот угод. Віцепрем'єр з відновлення Олексій Кулеба в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» анонсував пакет договорів на суму понад 1,5 мільярда євро – у сферах житла, інфраструктури та регіонального розвитку.
Зокрема, передбачається угода з Банком розвитку Ради Європи на 140 мільйонів євро для українців, які втратили житло, а також черговий транш у рамках програми «єВідновлення».
Не лише гроші
Паралельно з офіційною міжурядовою конференцією у Гданську відбувається понад сто різних заходів – круглі столи, форуми, презентації. Місто на три дні перетворюється на майданчик, де питання відновлення обговорюють на всіх рівнях: від урядових делегацій до місцевих громадських організацій.
Міністерство розвитку вперше представляє власний павільйон з «практиками стійкості». Там, зокрема, показують спеціальні укриття-«панік-руми» для портових працівників і захисні сітки проти дронів – ті самі, що вже вкривають дороги поблизу Херсона.
«Деякі партнери сміялися, коли ми просили про це, – розповіла Шкрум на дискусії від Німецького фонду Маршала на полях конференції 24 червня, – але вони надзвичайно ефективні. Дрони застрягають у них, як птахи».
Тим часом дослідниця Орися Луцевич розповіла, що за даними дослідження Chatham House громадянське суспільство в Україні вже активно залучене до відновлення, про це говорять понад 60% із 680 організацій-респондентів.
Але головне питання тепер – як зробити цю співпрацю системною, а не залежною від особистих контактів і доброї волі окремих людей. Саме це вона має обговорити з іноземними партнерами на одній із платформ конференції.
Катерина Осадча, тим часом, представляє дослідження про профорієнтацію підлітків. Каже, логіка проста: говорити про інвестиції в економіку без відповіді на питання «хто там працюватиме?» – немає змісту.
«Ми не можемо говорити про спроможність країни приймати інвестиції, якщо немає кому працювати в тому бізнесі, на який ми просимо кошти», – пояснює Осадча.
Міжнародні партнери, на її думку, мають побачити: Україна думає не лише про зруйновані мости й будинки, а й про те, хто відбудовуватиме країну через десять років.
Символічне місце
Показово, що конференція відбувається саме в Гданську – місті, де 1980 року народився профспілковий рух «Солідарність», який згодом змінив політичну карту Європи. На вході до конференційного центру встановлена скульптура за мотивами робіт Марії Примаченко.
«Тут головне слово – солідарність», – каже Луцевич. І додає: попри всю напругу між урядами, саме громадський рівень – польські й українські організації, які шукають порозуміння – може стати тією ниткою, яка допоможе зв'язати те, що на державному рівні зараз розривається.
Форум