ВАШИНГТОН – Поки увага США та світу розділена між кількома геополітичними аренами, Палата представників США просунула до розгляду законопроєкт, зосереджений на безпеці північно-східного флангу НАТО – країн Балтії.
Минулого тижня Комітет із закордонних справ Палати представників США 41 голосом проти 3 схвалив подальший розгляд «Акту про оцінку безпеки Балтії» (Baltic Security Assessment Act), головним автором якого є конгресмен Веслі Белл, демократ від штату Міссурі.
Ця двопартійна ініціатива покликана забезпечити Сполученим Штатам чітке розуміння «нових військових, кібернетичних, гібридних та політичних загроз», що постають перед Естонією, Латвією та Литвою, а також посилити колективну оборону НАТО в цей напружений період.
У інтерв’ю для Радіо Свобода 28 квітня Белл обговорив роль східного флангу НАТО у стримуванні амбіцій президента Росії Володимира Путіна, вплив війни Росії проти України на довгострокову безпеку регіону, наслідки російсько-іранської співпраці та чому, на його думку, Сполучені Штати мають стояти поруч зі своїми союзниками.
– Якщо говорити практично, як саме ваше законодавство щодо безпеки Балтії змінює безпекові розрахунки для людей, які живуть на східному фланзі НАТО і з дедалі більшим занепокоєнням спостерігають за лінією фронту в Україні?
– Якщо дивитися у ширшій перспективі, важливо, щоб ми підтримували союзників, які підтримують нас, і щоб ми були надійними партнерами для наших надійних партнерів. Цей законопроєкт зобов’язує наш Державний департамент у координації з Міністерством оборони протягом 180 днів надати Конгресу комплексний звіт. У ньому будуть оцінені військові, кібернетичні, гібридні та політичні загрози, з якими стикається Балтійський регіон.
Мета звіту – визначити кроки для зміцнення оборонної співпраці США та Балтії, що є надзвичайно важливим не лише для наших балтійських друзів, а й для нашої національної безпеки. Це саме ті напрями, де ми маємо посилити роботу.
– Часто законодавчі ініціативи з’являються у відповідь на зміну характеру загроз. Які саме тривожні сигнали чи дані розвідки зробили «Акт про оцінку безпеки Балтії» нагальним пріоритетом для вас саме зараз?
– Не знаю, чи йдеться тут насамперед про тривожні сигнали, чи про необхідність усвідомити, чому нам вдалося уникнути розширення конфліктів протягом останніх приблизно 80 років. НАТО відіграє в цьому значну роль. Наші союзники та партнери по НАТО, зокрема в Балтійському регіоні, мають ключове значення не лише для нашої національної безпеки, а й для міжнародної безпеки загалом.
Для нас важливо спиратися на наші союзи, стояти пліч-о-пліч із союзниками й демонструвати, наскільки важливими є ці відносини, тому що наші дії справді мають значення.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
ISW: Кремль далі створює передумови для можливої агресії проти країн Балтії– Результат голосування в комітеті – 41 проти 3 – є рідкісним проявом двопартійної єдності в сьогоднішньому Вашингтоні. Який сигнал цей майже одностайний консенсус надсилає Кремлю щодо зобов’язань США перед регіоном?
– Важливо, що коли ми дивимося на наших спільних противників – Путіна в Росії – і на конфлікт, який ми спостерігаємо в Україні, стає очевидно, що Україна перебуває на передовій ширших цілей Путіна.
Якщо подивитися на мапу, Балтійський регіон – Естонія, Латвія та Литва – має ключове значення для нашої оборони, нашого опору та наших зусиль, спрямованих на протидію його цілям. Тому важливо, щоб ми стояли пліч-о-пліч з нашими союзниками, які стоять з нами, і щоб ми й надалі залишалися надійними партнерами, якими маємо бути.
Рухаючись вперед, ми маємо надіслати чіткий сигнал не лише нашим союзникам, а й нашим супротивникам, що перед обличчям спільних викликів надзвичайно важливо, щоб ми підтримували наших партнерів.
– Люди в цій частині світу вже давно стикаються з кібератаками, порушенням роботи GPS та дезінформацією. Як цей законопроєкт дає США змогу вийти за межі традиційної військової допомоги та справді протидіяти цим складним гібридним загрозам?
– Саме на це й спрямований цей законопроєкт. Ми маємо усвідомити, що виклики не обмежуються традиційним полем бою.
Коли ми думаємо про кіберзагрози, гібридні загрози та невійськові тактики, як-от пропаганда й інші інструменти, що використовуються країнами на кшталт Росії та навіть Китаю, нам потрібно інвестувати в нашу інфраструктуру та диверсифікувати її, щоб мати гарантію нашої готовності до цих різноманітних викликів.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Роутер під прицілом, зокрема і в Україні. Кібератака військової розвідки Росії: деталі та порадиВажливо, щоб ми розуміли унікальні загрози, які застосовують наші супротивники – чи то в кіберпросторі, через гібридні тактики, чи через невійськовий політичний вплив, зокрема дезінформацію.
Ми повинні протистояти цим загрозам серйозно і чітко, тверезо оцінюючи те, з чим ми стикаємося, щоб бути повністю готовими. Багато викликів, з якими ми стикаємося, виходять далеко за межі традиційного поля бою, і ми повинні бути готовими до кожного з них.
– У цьому контексті ви зосередилися в законопроєкті не лише на Росії; ви згадали Китай, Іран, Північну Корею та Білорусь. Чи маємо ми справу з якимось скоординованим блоком або з перехресними загрозами, що пов’язані зі спільними інтересами цих гравців?
– Ми спостерігаємо певний рівень співпраці між цими зловмисними гравцями, і нам потрібно бути готовими до цих викликів, адже саме так і діють наші супротивники.
Путін дуже чітко окреслив свої цілі, і ми маємо стояти на боці демократій. Відколи я прийшов до Конгресу, я мав нагоду зустрітися з багатьма нашими союзниками по всьому світу, і думаю, важливо, щоб ми всі розуміли загрози, з якими стикаємося, та протидіяли їм разом.
– Що стосується саме Росії та Ірану – наскільки їхня співпраця не лише у Східній Європі, а й на Близькому Сході змінює стратегічну ситуацію для НАТО та трансатлантичної єдності?
– Це підкреслює необхідність ще більше зміцнити ці відносини. Ми знаємо, що Іран є шкідливим гравцем і провідним спонсором тероризму не лише на Близькому Сході, а й у всьому світі. Ми також знаємо, що Росія співпрацює з Іраном.
Ми не можемо вводити себе в оману, розглядаючи ці загрози ізольовано. Багато наших супротивників координують свої дії та співпрацюють. Ось чому ще важливіше подвоїти наші партнерські відносини та стояти пліч-о-пліч з нашими союзниками, адже ніхто не може впоратися з цим самотужки.
Російський лідер Володимир Путін і голова МЗС Ірану Аббас Аракчі під час зустрічі в Санкт-Петербурзі, Росія, 27 квітня 2026 року
– Повертаючись до України: якщо Росію не зупинити там, наскільки серйозно слід сприймати ризик того, що цей конфлікт пошириться далі на захід?
– Один із головних висновків, до яких я дійшов після зустрічей зі світовими лідерами та роботи в Комітеті збройних сил, полягає в тому, що демократія – це важко. Коли ми маємо союзників із дієвими демократичними системами, ми повинні повністю їх захищати.
Ось чому для мене було так важливо внести цей законопроєкт. Балтійські країни – Естонія, Латвія та Литва – є нашими союзниками, і надзвичайно важливо, щоб ми підтримували їх. Ми знаємо, які цілі переслідує Путін, і мусимо захищатися від них усіма доступними нам засобами.
– Чи є у Вашингтоні чітке розуміння того, що результат війни в Україні визначатиме довгострокову безпеку всього регіону?
– Так, я вважаю, що переважна більшість законодавців у Конгресі з обох партій розуміє, наскільки важливою є оборона України – як і країн Балтії, – саме тому цей законопроєкт був ухвалений з такою значною підтримкою.
– Люди, які живуть поблизу кордонів Росії, раніше вже чули обнадійливі заяви від Заходу. Яким є ваше послання сьогодні щодо відданості та стійкості США в цьому регіоні?
– Як американці, ми розуміємо, що відіграємо ключову роль у світі, але також визнаємо, що ми не можемо і не повинні діяти самотужки. Важливо, щоб ми стояли поруч із нашими партнерами та союзниками.
Тим, хто живе в цих регіонах і по всьому світу, я хочу сказати: у Сполучених Штатах вони мають надійного партнера. Ми розуміємо, наскільки важливими є наші спільні цінності і що ми повинні триматися разом. Саме про це йдеться в цьому законопроєкті.
Інтерв’ю було перекладене із англійської та відредаговане для ясності.