«Гірше, ніж у Пекіні»: мобільні застосунки про київське повітря

Вранці 17 квітня слідом за пиловою бурею столицю накрив густий «туман» із їдким запахом. Киян попросили лишатися удома і зачинити вікна. Дим принесло з Чорнобильської зони і Житомирщини, де горять ліси – припустили в мерії. Хімічної та радіаційної загрози немає – запевнили в державному Гідрометцентрі та ДСНС.

Однак, мобільні застосунки з моніторингу повітря буквально «кричать» про його токсичність у Києві. Вранці забруднення перевищувало допустиму норму у сім разів.

Вранці 17 квітня Київ окутав густий дим

Кияни у соцмережах активно поширюють дані з мобільного застосунку AirVisual, згідно з яким Київ встановив світовий антирекорд, випередивши Пекін.

Вранці за шкалою якості повітря додаток показував 164 пункти – це червона зона. А вже о 12 дня столиця України «скотилась» у фіолетову зону – 244 пункти, коли нормою є 50.

Мобільний додаток AirVisual о 12 годині дня повідомив про високу токсичність київського повітря, 17 квітня 2020 року

Звідки ці дані

За переміщенням повітряних мас і якістю повітря стежать метеорологічні супутники. На земній орбіті їх десятки і, як правило, дані з них відкриті для науковців. Мобільні застосунки транслюють саме цю інформацію.

Однак, у Європі та Америці дані з космосу перевіряють, порівнюючи із даними наземних станцій моніторингу якості повітря.

Українські державні структури цього не роблять, – стверджують екологи.

Публічна карта якості повітря з сайту waqi.info

«У Києві є мережа аматорських станцій моніторингу повітря, вони простенькі, цим займаються не фахівці, які можуть сказати, що повітря забруднене, але не можуть деталізувати інформацію і сказати, наскільки воно забруднене», – розповів Радіо Свобода еколог Олег Листопад.

За його словами, наразі в Україні ніхто не може обґрунтовано повідомити – звідки до Києва принесло дим і скільки шкідливих речовин у повітрі.

Пиловий шторм у Києві, квітень 2020 року

«У нас фактично відсутня система моніторингу повітря, у Києві є 16 державних станцій, але їм мінімум по 30-ть років, вони не працюють в режимі реального часу, там недосконала приладова база, є питання з їх розташуванням, люди героїчно працюють на цих станціях, але вище голови вони стрибнуть не можуть», – підсумовує еколог.

У свою чергу директор Гідрометцентру Микола Кульбіда дані мобільних застосунків взагалі називає «дезинформацією».

«Більш ніж впевнений, що їм не можна довіряти, бо ми тільки і чуємо, що Київ є найзабрудненішим містом у світі. Як таке може бути, як це розраховується, хто за цю інформацію взагалі відповідає, це все невідомо», – каже Кульбіда.

Що не так з державними станціями

Якість атмосферного повітря в Україні моніторять спеціалісти Центральної геофізичної обсерваторії. Проби повітря збирають вручну чотири рази на добу – о 1 ночі, 7 ранку, 13 дня та 19 годині вечора.

Метеорологічна станція Центральної геофізичної обсерваторії

«Їде машина забирає проби, потім в лабораторних умовах робиться аналіз, бо автоматизованих станцій у нас немає, це все за допомогою реагентів, проливаємо і робимо заключення», – розповіла Радіо Свобода завідувачка лабораторії Ніна Ротач.

Співробітниця геофізичної обсерваторії запевняє – повітря у Києві не ідеальне, але не може бути гіршим за пекінське.

«У нас велике місто, багато машин, тож буває підвищення середньодобової концентрації шкідливих речовин, але не таке, як у Пекіні. Як вимірюють забруднення повітря мобільні додатки я не знаю, ми робимо це лабораторно, ну і для чого нам брехати, якщо самі ж цим повітрям дихаємо, у мене тут і онуки живуть», – запевняє Ніна Ротач.

Яка користь від мобільних додатків

На думку еколога Олега Листопада, мобільні застосунки з шокуючими даними про забруднення повітря в Україні допомагають підняти питання екології на державний рівень.

«По-хорошому, це є сигнал для місцевої влади, це тривога, мовляв, подивіться і розберіться, сигнал прийшов, а що далі? Переглянули нещодавно державний бюджет, кошти на сучасні лабораторії «зрізали», – ділиться Листопад.

Мобільний додаток AirVisual, якість повітря у Києві і навколо нього, 17 квітня 2020 року

Постанову про розвиток системи моніторингу якості повітря Кабінет міністрів України ухвалив ще 2019-го року. Однак, реалізація програми загальмувалась.

Коли повітря у Києві стане безпечнішим

Пиловий буревій, який приніс до Києва і дим зі згорілих лісів, виник через засушливу погоду і сильні перепади нічної і денної температур.

«Теплий вітер висушив землю, все це піднялось у повітря, нижній шар тропосфери заповнився цим пиловим буревієм, така ситуація збережеться ще десь два дні, а швидше може очиститись повітря, якщо піде дощ, але його найближчим часом не прогнозують», – розповіла українська професорка Вазіра Мартазінова, яка вивчає зміни клімату.

За її словами, пилові бурі в Україні є проявом глобальної зміни клімату.

Як українські пожежники боролися із вогнем у Чорнобильській зоні (фотогалерея)