Після операції США у Венесуелі, в результаті якої її лідер Ніколас Мадуро опинився в американській в’язниці, Дональд Трамп дав зрозуміти світові, що не забув про свої претензії на Гренландію.

Президент США ледь не щодня нагадує через журналістів, що не змінив своїх намірів контролювати самоврядну територію Данії. Востаннє – дорогою до Вашингтона зі свого маєтку у Флориді, де Трамп зазвичай проводить вихідні.

«Ми говоримо про придбання острова. Не про оренду чи короткострокове володіння – а саме придбання. А якщо ми цього не зробимо, – зроблять Росія чи Китай. Цього не станеться в моє президентство», – сказав 11 січня Дональд Трамп на борту Air Force журналістам.

Президент США Дональд Трамп на борту Air Force One перед розмовою з журналістами. 11 січня 2026 року

«Доленосний момент»

11 січня апетити президента США на острів із лідерами політичних партій Данії обговорювала її прем’єрка Метте Фредеріксен.

Очільниця данського уряду зізналася, що востаннє говорила про це безпосередньо з Трампом рік тому під час їхньої телефонної розмови. Фредеріксен вважає, що нинішні його заяви про прагнення контролю над Гренландією слід сприймати всерйоз, і що ці наміри ставлять її країну на «роздоріжжя».

«Це доленосний момент. На кону стоїть більше, ніж можна побачити неозброєним оком, тому що якщо ми побачимо, що американці насправді відвертаються від західного альянсу, що вони відвертаються від нашої співпраці в рамках НАТО, погрожуючи союзнику, чого ми раніше не бачили, то все зупиниться», – наголосила 11 січня Метте Фредеріксен.

Видання Politico відзначає стратегічний зсув у політиці Копенгагена. Якщо раніше Данія уникала дискусій довкола Гренландії на рівні ЄС, щоб не загострювати взаємини з адміністрацією Трампа, то тепер країна змінила стратегію, натомість публічно й наполегливо озвучуючи свою позицію щодо неприйнятності територіальних претензій на острів.

Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен під час пресконференції на 77-й сесії Північної ради в Стокгольмі, Швеція, 28 жовтня 2025 року

12 січня єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс погодився з прем’єркою Данії, що потенційне захоплення Гренландії Сполученими Штатами покладе кінець НАТО.

«Серед людей реакція також буде дуже і дуже негативною… Багато в чому це залежить від Данії: як вона відреагує, якою буде її позиція, але, безумовно, існує зобов’язання держав-членів надавати взаємну допомогу, якщо інша держава-член зіткнеться з військовою агресією», – сказав посадовець агентству Reuters.

Минулого тижня у розмові з The New York Times президент США визнав, що, можливо, «доведеться робити вибір» між збереженням НАТО та отриманням контролю над Гренландією. Трамп зауважив водночас, що Альянс не має сенсу без участі США. Глава Білого Дому в інтерв’ю ще раз підкреслив на «важливості володіння», а факт контролю над островом союзника по НАТО – Данії – не вважає, сказав, визначальним.

Прем'єрка Метте Фредеріксен прогулюється Нууком, Гренландія, разом з новообраним головою уряду Єнсом-Фредеріком Нільсеном, 2 квітня 2025 року

Не вважає Трамп, як випливає з його бесіди з виданням, визначальним і міжнародне право, ухвалюючи рішення про застосування військової сили, натомість вбачає доцільним опиратися на власну мораль.

Цього тижня, 14 січня, держсекретар Марко Рубіо зустрічається у Вашингтоні з представниками Данії й Гренландії. А до Копенгагена цього тижня прибуде делегація американських сенаторів.

Росія й Китай загрожують Гренландії?

Дональд Трамп запевняє, що Гренландія потрібна Сполученим Штатам із міркувань нацбезпеки.

Видання Daily Mail повідомляє, нібито президент США розпорядився про всяк випадок підготувати план вторгнення до Гренландії. При цьому співрозмовники видання зазначають, що Об'єднаний комітет начальників штабів чинить опір. Вважають подібні кроки незаконними й такими, що не знайдуть підтримки Конгресу.

В одній з дипломатичних телеграм, за інформацією видання, «найгірший сценарій» описується як «руйнування НАТО зсередини».

Президент США Дональд Трамп під час посадки на борт літака Air Force One під час вильоту до Флориди на об'єднаній базі Ендрюс, США, 9 січня 2026 року

Дипломати з Північної Європи, знайомі з розвідданими НАТО, сказали Financial Times, що немає підтверджень присутності російських та китайських кораблів у водах навколо Гренландії. Кажуть, вони є в Арктиці, але – на російській стороні.

Лідери провідних країн Європи, проте, згодні з Трампом, що острову потрібен надійніший захист. Але пропонують вирішувати це у колі союзників.

«Ми поділяємо стурбованість США щодо необхідності кращого захисту цієї частини Данії. Сподіваюся, ми зможемо досягти взаємоприйнятного рішення в межах НАТО», – сказав 12 січня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, розповівши заодно про візит глави свого МЗС до Вашингтона для відповідних дискусій.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на пресконференції з прем'єром Вірменії Ніколом Пашиняном (на фото немає) у Відомстві канцлера в Берліні, Німеччина, 9 грудня 2025 року

The Telegraph повідомляє, що загрозу з боку Росії та Китаю в Арктиці серйозно сприймає і прем'єр Британії. І обговорює з європейськими союзниками – зокрема, Францією, Німеччиною – можливу місію у Гренландії: війська, кораблі, літаки. Таким чином хочуть і посилити безпеку острова, і переконати Трампа, що йому не потрібно набувати самоврядної датської території.

Плани розгорнути на острові місію поки що на початковій стадії, йдеться в публікації.

12 січня уряд Гренландії підтвердив, що посилить оборону арктичної території під егідою НАТО, і знову відхилив амбіції президента США Дональда Трампа щодо контролю над островом.

Видання Politico з посиланням на європейського дипломата повідомило, що позиція ЄС щодо Гренландії може залежати від війни в Україні. Буцімто добро Європи щодо потенційного посилення американської присутності на острові можливе в обмін на гарантії підтримки Вашингтоном України.

Цей варіант співбесідник видання називав «гіркою пігулкою», але – кращим, ніж можливий вихід США з переговорного процесу.