Верховна Рада ухвалила закон, який робить неможливим повернення націоналізованих банків ексвласникам. Зокрема, це стосується і «Приватбанку», який намагається повернути його колишній співвласник, олігарх Ігор Коломойський. Саме тому документ і отримав неофіційну назву «антиколомойського». Міжнародні оглядачі називають ухвалення закону необхідністю для співпраці з Міжнародним валютним фондом і наголошують на відсутності монобільшості у парламенті.
«Остання важлива умова для МВФ»
Найбільш очевидним наслідком ухвалення цього закону для України є укладання договору з МВФ за спеціальною кредитною програмою stand-by. Про це пише у своїй статті для аналітичного центру Atlantic Council у США західний економіст Андерс Ослунд. За його словами, банківський закон був останньою важливою умовою для подальшої співпраці з МВФ.
Ослунд пише, що ухвалення закону матиме не лише економічні, а й політичні наслідки для України. «Склад голосів, відданих за цей закон, свідчить про утворення нової політичної формації, що також було підтверджено й голосуванням за ринок землі. За банківський закон проголосували 270 депутатів із 424. Очікувалося, що партія президента Володимира Зеленського «Слуга народу» матиме власну більшість, адже має у парламенті 248 депутатів, утім, лише 200 із них проголосували за закон. Проблема «Слуги народу» полягає в тому, що близько 30 депутатів є вірними не президентові Зеленському, а колишньому власникові «Приватбанку» Ігореві Коломойському», – мовиться у статті.
Ukrainian MPs have adopted legislation to prevent former owners from regaining banks nationalized during recent reforms. The move is a blow to Ukrainian oligarch Ihor Kolomoiskiy and paves the way for a new IMF program. https://t.co/9A1G1ifY8t
— Atlantic Council (@AtlanticCouncil) May 13, 2020
«Слуга народу» більше не єдина партія»
За словами Ослунда, це голосування підкреслює те, що політична конфігурація України змінилася: «Слуга народу» більше не єдина партія і вже не може розпоряджатися парламентською більшістю на власний розсуд. Замість того партія може лише керувати в рамках реформістського альянсу разом з «Європейською солідарністю» Петра Порошенка і «Голосом» Святослава Вакарчука. Зараз було б більш природно визнати цю нову політичну реальність і укласти більш міцну коаліційну угоду, зауважує Ослунд.
Із аналітиком погоджується і західний політолог Тарас Кузьо. Він каже, що ухвалення закону – поганий день для Коломойського, а впровадження реформ в Україні залежить тепер від новоствореної коаліції у складі «Слуги народу», «ЄС», «Голосу» і групи «Довіра».
Thank you Anders for repeating what I said a month or so ago. Reforms in Ukraine are dependent on a new SofP (200/248)-ES-H-Dovira coalition https://t.co/veUkrEjoDY
— Taras Kuzio 🇬🇧🇮🇪🇪🇺🇺🇦 (@TarasKuzio) May 13, 2020
«Коломойський оскаржить документ у Конституційному суді»
«Український парламент схвалив зміни у банківському секторі, які не дозволяють Ігореві Коломойському повернути «Приватбанк». Але поки рано відкривати шампанське – українська влада може компенсувати Коломойському це рішення іншими привілеями», – зазначив Даніель Шеліґовський, голова програми досліджень Східної Європи, старший дослідник із питань України в аналітичному центрі «Польський інститут міжнародних справ».
Ukraiński parlament zatwierdził zmiany w sektorze bankowym, które uniemożliwiają Ihorowi Kołomojskiemu odzyskanie Prywatbanku, znacjonalizowanego w 2016. Za wcześnie jednak by otwierać szampana - ukraińskie władze mogą zrekompensować Kołomojskiemu tę decyzję innymi przywilejami
— Daniel Szeligowski (@dszeligowski) May 13, 2020
Західний економіст Тімоті Еш написав у твітері, що «Коломойський може витягнути кролика із капелюха». У коментарі для видання Kyiv Post Еш пояснив: «Банківський законопроєкт ухвалений, але мільярдер Ігор Коломойський, без сумнівів, оскаржить його в Конституційному суді, і я думаю, що є велика ймовірність того, що судді визнають цей документ неконституційним». Утім, на думку експерта, МВФ не чекатиме цього рішення.
«Я хочу виділити найбільш безглуздий крок. Він полягає у звільненні економічної команди у розпал переговорів із МВФ і кризи з COVID-19, відході від курсу антикорупційної реформи і реформи прокуратури, а також змінах у податкових і митних органах. Я думаю, що президентові Зеленському довелося йти на компроміси, щоб провести через Верховну Раду закони про землю і банки, адже монобільшості «Слуги народу» вже немає. Ці компроміси були з іншими олігархічними групами, щоби боротися з Коломойським», – каже Тімоті Еш.
Reality is that the Supreme Court might ultimately strike down the bill as being unconstitutional but I think the IMF won’t wait for that... https://t.co/DCodS3yrh8
— Timothy Ash (@tashecon) May 13, 2020
Російський оглядач Леонід Рагозін зазначає, що Коломойський свого часу відіграв важливу роль у відсічі російської агресії на початковому етапі і хотів за це отримати від держави «пільгове ставлення».
Щоденник Washington Post пише, що ухвалення закону і допомога від МВФ, яку він розблоковує, розглядалися як вирішальне випробування для президента Зеленського. Експерти в інтерв’ю для газети кажуть, що з фінансового погляду олігарх Ігор Коломойський втрачає щонайменше 5 мільярдів доларів, які він сподівався отримати як компенсацію за «Приватбанк». А з політичної точки зору це означає, що в очах громадськості і політичних еліт він втратив контроль над Зеленським. А це є справжнім ударом.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ЄС готовий надати Україні пів мільярда євро після рішення МВФ – єврокомісар Варгеї