Протягом останніх двох років у російському військовому командуванні щось відбувається. З травня 2024 року навколо Міністерства оборони Росії наростає хвиля кримінальних розслідувань, звільнень, компрометуючих витоків у пресу та інших ганебних викриттів.
Розповідаємо про це.
Слідчі, переважно з Федеральної служби безпеки (ФСБ)Росії, разом із прокурорами та представниками Міністерства внутрішніх справ РФ дедалі частіше притягують до відповідальності заступників міністра оборони, старших офіцеріві високопоставлених цивільних чиновників за підозрами у корупції, шахрайстві і розкраданні коштів та інших правопорушеннях.
Десятого квітня московський військовий суд засудив заступника міністра оборони Росії Павла Попова до 19 років ув’язнення за звинуваченнями у розкраданні та хабарництві. Його позбавили звання генерала.
Як і Попов, багато з тих, хто опинився під прицілом, є давніми соратниками Сергія Шойгу, якого очільник Росії Володимир Путін звільнив з посади міністра оборони у травні 2024 року в межах ширшої урядової перестановки.
Павло Попов
Шойгу, який знає Путіна вже кілька десятиліть, був переведений на посаду секретаря Ради безпеки Росії. А на посаді міністра оборони його замінив Андрій Бєлоусов – технократ і економіст.
Багато з заступників міністра оборони, проти яких відкрили справи, були звільнені невдовзі після усунення Шойгу; кілька з них пов’язані із великим підрядником Міністерства оборони, який керував будівництвом військового тематичного парку під Москвою під назвою «Парк Патріот».
Ця компанія, «Бамстройпуть», була великим субпідрядником Міністерства з надзвичайних ситуацій Росії. Шойгу очолював це міністерство 21 рік, перш ніж Путін перевів його до Міністерства оборони у 2012 році.
Тогочасний міністр оборони Росії Сергій Шойгу хреститься під час церемонії освячення Головного храму Збройних сил РФ. Парк «Патріот», Підмосков'я. Росія
Існує безліч припущень щодо того, хто і що стоїть за цими розслідуваннями та масштабною чисткою.
Чистки через суперництво
Одне з пояснень пов’язане з веденням повномасштабної війни проти України, яка швидко викрила, за словами експертів, проблеми в структурі командування і застарілу доктрину як у військових, так і в цивільних структурах Росії, а також поширену корупцію як у дрібних, так і у великих масштабах.
Значна частина критики невдач російської армії в Україні була спрямована на Шойгу, а також на головного військового командувача Росії – начальника Генерального штабу, генерала Валерія Герасимова.
Начальник Генерального штабу збройних сил РФ Валерій Герасимов, очільник Росії Володимир Путін і тогочасний міністр оборони Росії Сергій Шойгу истр обороны РФ Сергей Шойгу
«На мою думку, ці чистки виникли через внутрішньоелітні та міжвідомчі суперництва», – сказав Джон Гарді, заступник директора російської програми у вашингтонському аналітичному центрі Foundation for the Defense of Democracies.
«Шойгу критикував оборонну промисловість… за недостатнє постачання армії. І хоча вона несе значну частину відповідальності за провал початкової фази вторгнення, ФСБ, схоже, змогла перекласти провину на Міністерство оборони», – сказав він.
Росія. Московська область. Вид на головний храм Збройних Сил РФ. Храм та військовий музей звели у парку культури та відпочинку «Патріот»
Серед найгучніших критиків Шойгу був Євгеній Пригожин – ресторатор із Санкт-Петербурга, який створив потужну приватну військову компанію «Вагнер», що стала одним із найефективніших російських підрозділів, які воювали в Україні.
Через два місяці після того, як Пригожин у червні 2023 року влаштував невдалий заколот, він загинув в авіакатастрофі, яку багато хто вважає навмисним убивством.
За словами Гарді, суперники або вороги Шойгу могли вирішити підкреслити, що корупція в міністерстві під його керівництвом виходить за межі норми.
«Ці аргументи, можливо, знайшли відгук у Кремлі, який, схоже, чутливо ставиться до того, що військові витрати поглинають так багато ресурсів, – сказав він. – Звідси й рішення влаштувати публічне шоу з антикорупційних арештів та призначити Бєлоусова, технократа з економічним мисленням, із мандатом забезпечити ефективні витрати на оборону».