Європейський Союз готується відкрити перші переговорні кластери для Молдови та України вже у середині червня – напередодні саміту ЄС–Молдова у Брюсселі. Водночас Брюссель планує посилити військову підтримку Кишинева, зокрема виділити додаткові 120 мільйонів євро на створення системи повітряної оборони, сумісної з країнами ЄС і НАТО. Про це йдеться у документах, з якими ознайомилося Радіо Свобода.
Європейський Союз і Молдова проведуть свій другий в історії саміт 22 червня у Брюсселі, і Кишинів, схоже, нарешті готовий розпочати переговори про вступ до блоку за кілька днів до цієї зустрічі на найвищому рівні.
У проєкті декларації саміту, з яким ознайомилося Радіо Свобода, немає жодних натяків на конкретні дати, кількість переговорних розділів, які планують відкрити, чи темпи процесу. Наразі текст лише зазначає: «Ми підтверджуємо нашу відданість швидкому просуванню процесу вступу Молдови до ЄС на основі достовірних реформ і принципу власних заслуг».
У проєкті документа також є місце у квадратних дужках, де згадується відкриття «кластерів» – тобто груп переговорних розділів у процесі вступу до ЄС.
33 переговорні розділи поділені на шість кластерів, і Брюссель нині переповнений чутками про те, скільки саме кластерів і коли буде відкрито для Молдови та України. Обидві країни тісно пов’язані у процесі розширення ЄС і досі проходили всі ключові етапи разом.
Ажіотаж навколо розширення значною мірою пов’язаний із нещодавньою зміною уряду в Угорщині, яка, як сподіваються багато дипломатів ЄС, дозволить розблокувати низку європейських ініціатив, адже Будапешт раніше наклав численні вето.
Попередній угорський уряд протягом двох років блокував офіційний старт переговорів про вступ України до ЄС через, як стверджував Будапешт, дискримінацію угорськомовного населення в Україні; оскільки Кишинів не прагнув відокремлюватися від Києва, Молдова також не просувалася вперед.
Хоча між Угорщиною та Україною досі залишаються двосторонні питання, які, як очікується, обговорюватимуть на низці двосторонніх зустрічей на початку червня, вважається, що Україна та Молдова відкриють щонайменше один із шести кластерів 16 червня – лише за тиждень до саміту ЄС–Молдова. А кілька посадовців ЄС, з якими спілкувалося Радіо Свобода, висловили сподівання, що решту п’ять кластерів для обох країн можуть відкрити вже у липні.
Тристоронні переговори Румунія-Україна-Молдова на полях саміту Україна – Південно-Східна Європа. Президенти Румунії – Нікушор Дан, Молдови – Майя Санду та України – Володимир Зеленський – Одеса, 11 червня 2025 року
Інший ключовий висновок із проєкту декларації саміту – Брюссель продовжить нарощувати постачання летальної військової допомоги Кишиневу. Таку допомогу ЄС почав надавати минулого року через свій позабюджетний механізм – Європейський фонд миру (EPF).
Рішення ЄС не позбавлене суперечностей, адже Молдова продовжує дотримуватися військового нейтралітету, закріпленого в її конституції.
У проєкті документа зазначено: «Ми продовжимо працювати над подальшою інтеграцією Молдови до європейської архітектури безпеки та оборони, а також її участю у відповідних ініціативах і механізмах співпраці. Ми високо цінуємо триваючу та посилену співпрацю в межах Європейського фонду миру, спрямовану на задоволення найнагальніших оперативних потреб».
Новий концептуальний документ, з яким ознайомилося Радіо Свобода, свідчить, що Брюссель планує надати Кишиневу додаткові 120 мільйонів євро протягом наступних 60 місяців, щоб доповнити вже передане обладнання та створити «цілісну систему повітряного спостереження та оборони, сумісну з державами ЄС і НАТО». Кошти також мають покрити підготовку персоналу та витрати на належне обслуговування обладнання.
Основне фінансування для Молдови в найближчі роки все ж надходитиме через так званий «План зростання для Молдови» на 1,8 мільярда євро, представлений у 2024 році. У концептуальному документі зазначено, що наразі вже виділено близько 504 мільйонів євро, а «додаткові 528 мільйонів євро фінансової підтримки з цього механізму будуть розблоковані, якщо Молдова й надалі стабільно просуватиметься вперед і виконає всі етапи реформ, заплановані на 2026 рік».
Кишиныв під час заходу «Сильні мери – розвинені населені пункти», який пропагував добровільне об’єднання, тобто об’єднання малих населених пунктів, 29 травня 2026 року
Ключові реформи, як і завжди у випадку країн-кандидатів до ЄС, спрямовані на забезпечення незалежності судової системи, боротьбу з корупцією та організованою злочинністю, а також захист прав людей, які належать до різних меншин.
Хоча проєкт декларації не деталізує всі реформи, у тексті цікаво згадуються як перевірка суддівського корпусу, так і необхідність викорінення корупції навіть на найвищому рівні. Ці цілі названо «ключовими елементами демократичної трансформації Молдови та її шляху до ЄС».
5 червня у Тіваті, Чорногорії, відбудеться саміт ЄС–Західні Балкани. Формальної декларації саміту не буде, але очікується, що безпосередньо перед зустріччю офіційно розпочнуться переговори про створення зони мобільного роумінгу без додаткових тарифів між ЄС і шістьма країнами-кандидатами із Західних Балкан. Україна та Молдова з 1 січня вже користуються аналогічною угодою «роумінг як удома».