Представники руху «Талібан» 23 червня взяли участь у переговорах у Брюсселі вперше після повернення угруповання до влади в Афганістані. Їхній візит, присвячений репатріації афганців, супроводжувався критикою з боку правозахисних груп щодо легітимації талібів Євросоюзом на тлі дедалі сильніших репресій проти жінок в Афганістані.
Блок із 27 країн не визнає уряд, очолюваний «Талібаном». Попри це, посадовці ЄС у вівторок зустрілися з делегацією афганського ісламістського режиму після того, як її членам видали одноденні візи.
Джерела в Міністерстві закордонних справ Талібану підтвердили афганській службі Радіо Свобода «Азаді», що речник міністерства Кахар Балхі очолював делегацію з п’яти осіб.
Зустріч відбулася після того, як на засіданні Ради Безпеки ООН стало відомо, що майже 3,8 мільйона афганських дівчат залишаються позбавленими можливості здобувати освіту, і, за оцінками, ще 250 тисяч втрачають її щороку.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Мільярдні інтереси Китаю: чому Пекін мирить Пакистан і «Талібан»Попри це, чиновники в Брюсселі обстоюють ініціативу зустрітися для «обмежених переговорів» з фактичною владою Афганістану тим, що країни Європи повинні організувати систему депортації шукачів притулку. Це стосується афганців, яким відмовили в наданні притулку, які скоїли злочини або вважаються небезпечними.
Делегація Талібану вирушила з Туреччини до Брюсселя після отримання там віз.
«Сьогодні служби (Європейської – ред.) Комісії та Швеція спільно провели зустріч технічного рівня в Брюсселі з представниками технічного рівня де-факто влади Афганістану, відповідальними за повернення та реадмісію», – сказав речник комісії.
Правозахисники стурбовані
Лауреатка Нобелівської премії миру Малала Юсуфзай, яка пережила замах талібів через адвокацію за освіту для дівчат, заявила, що «вражена і глибоко стурбована» прийомом делегатів «Талібану» в ЄС.
«Це той самий «Талібан», який забороняв дівчатам відвідувати середні школи та примушував їх до шлюбу. Той самий «Талібан», який на початку цього місяця заарештував десятки жінок у Гераті за те, як вони були одягнені. Той самий «Талібан», який затримує, б’є та страчує жінок, які наважуються висловитися або порушити їхні правила», – нагадала вона.
Засуджуючи зустріч, правозахисники заявили, що європейські країни «підривають довіру до себе», критикуючи «Талібан» за їхню політику і водночас співпрацюючи з ним, щоб «примусово» повернути афганців.
«Будь-яка взаємодія з «Талібаном» повинна пріоритезувати захист прав людини та підзвітність, а не депортацію людей у небезпеку», – каже Ферешта Аббасі, дослідниця Human Rights Watch з питань Афганістану.
«Талібан» захопив владу у серпні 2021 року, коли міжнародні сили вийшли з Афганістану через два десятиліття після усунення цього руху від влади. Лідери талібів обіцяли, що афганці матимуть більше свобод і прав, ніж за їхнього суворого режиму, який керував країною раніше. Але уряд під проводом «Талібану» не виконав своїх обіцянок, жорстко переслідуючи низку груп населення, передусім жінок та дівчат.
Герат, 11 червня 2026 року
Зокрема, на початку червня таліби, за повідомленнями заарештували або затримали невизначену кількість жінок у західній афганській провінції Герат за нібито недотримання правил Талібану щодо носіння хустки.
Наступного дня поліція моралі «Талібану» відкрила вогонь по жінках у місті після того, як вони вийшли на протест проти відсутності прав і свобод. Очевидці повідомили про загибель щонайменше однієї учасниці протесту під час заворушень. «Талібан» не підтвердив жодних жертв чи арештів.