Колишня посолка Сполучених Штатів у Києві Бріджит Брінк заявила, що рішення президента Дональда Трампа поставити на паузу військову допомогу Україні минулого року поставило під ризик не лише українців, але й тисячу співробітників посольства США в українській столиці.
В інтерв’ю агенції Reuters Брінк (посолка в Києві від травня 2022 року по квітень 2025 року) також поскаржилася на відсутність консультацій із нею щодо українських справ з боку адміністрації Трампа на початку його другої каденції.
«Я мала 1000 людей, всі цивільні, на місці. І нас захищали українці, використовуючи американське та інше обладнання», – сказала Брінк агенції для аналітичної статті-розслідування «Погляд зсередини на розпад американської дипломатії за часів Трампа».
Агенція Reuters звернулася до Петагону по коментар щодо заяви Брінк, але не отримала відповіді.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Помічник Путіна сказав, що нічого не знає про «дух Анкориджа»21 квітня 2025 року Брінк подала у відставку, а кількома місяцями потому оголосила про намір балотуватися до Конгресу США від Демократичної партії від штату Мічиган.
Агенція Reuters написала, що для Брінк розрив у відносинах між адміністрацією Трампа та розкиданими по світу американськими дипломатами потенційно був питанням «життя і смерті».
Колишня дипломатка очолювала посольство США в Києві, коли почалася друга каденція президента США Трампа. І після суперечки між Трампом та президентом України Володимиром Зеленським в Овальному офісі Білого дому в лютому 2025 року, США призупинили військову допомогу та обмін розвідувальними даними з Україною.
Тоді Трамп заявив, що український президент не готовий до миру. Зеленський залишив Білий дім, не підписавши угоду про корисні копалини.
Читайте також: Енергетика, Іран і протистояння із Заходом: про що говорили Путін і Сі в Пекіні
4 березня 2025 року Зеленський заявив про готовність працювати «під сильним лідерством» Трампа заради миру.
Серед поставленої на паузу допомоги були й засоби ППО, які, як сказала Брінк, допомагали захищати не лише українців, а й персонал посольства США в Києві від російських дронів та ракет.
Вона заявила, що зупинка військової допомоги відбулася без попередження з Вашингтону.
«Коли ми намагалися з’ясувати, чому її зупинили, ми не отримали жодної відповіді», – сказала Брінк агенції новин.
Брінк стверджує, що зверталася тоді по роз’яснення в намаганні з’ясувати, «що це означало не лише для українців, але й для нашої власної безпеки».
Ескдипломатка каже, що посольство працювало за лаштунками над відновленням військової допомоги, що й сталося 11 березня 2025 року.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс, коментуючи журналістам у березні 2025 року зупинку військової допомоги Україні, сказав, що це зробили, щоб заохотити переговори.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Відставка посла США в Україні Бріджит Брінк: можливі причини й наслідки для КиєваReuters нагадує, що за каденції Джо Байдена Брінк як очільниця посольства в Києві регулярно брала участь у засіданнях Ради нацбезпеки для розробки та координації політики США в час війни в Україні.
«За часів Трампа ці засідання припинилися», – зауважила Брінк.
Вона стверджує, що останньою краплею для неї була спроба президента Трампа «умиротворення» Росії в намаганні налагодити тісніші зв’язки з президентом Володимиром Путіним.
Білий дім пояснює свою позицію щодо Кремля прагненням досягти швидкого завершення війни шляхом переговорів. Після відставки Брінк минулого року Держдеп США подякував їй за три роки роботи у воєнній зоні, у відомстві також наголосили, що зосереджені на досягненні миру.
Переговори про завершення війни в Україні за посередництва США, кілька раундів яких відбулися взимку, зараз припинені, хоча жодна сторона не повідомляла про вихід із них. Помічник президента Росії Володимира Путіна Юрій Ушаков 20 травня не виключив, що перемовники з американського боку Стів Віткофф та Джаред Кушнер невдовзі відвідають Москву.