Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що не дозволить втягнути свою країну у війну. Він сказав про це, виступаючи 17 вересня в місті Пряшів, коментуючи статтю 5 про колективну оборону Договору про НАТО, яка передбачає, що збройний напад на одну державу-члена Альянсу вважається нападом на всіх.
«Так, ми є частиною НАТО, ми цінуємо це, ми дбаємо про співпрацю, про виконання наших зобов’язань. Але як прем’єр-міністр я зроблю все, щоб Словаччина ніколи не була втягнута у воєнний конфлікт», – сказав Фіцо.
«Ви можете собі уявити, пані й панове, що буде активована стаття 5 Договору НАТО? Хтось може таке уявити? Хтось може уявити, що нам скажуть: підготуйте 5000 чи 10 000 солдатів, і вони підуть кудись воювати? І ми навіть не знатимемо, з ким ми воюємо, чому чи за що. Я не хочу, щоб Словаччина була частиною воєнного конфлікту через якусь статтю 5», – додав він.
Фіцо наголосив, що «ситуація ніколи не була такою серйозною і напруженою, як зараз, з точки зору можливості загальноєвропейського військового конфлікту».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Фіцо виступив проти залучення Словаччини до допомоги Україні на саміті НАТОПрем’єр-міністр Словаччини додав, що 18 вересня здійснить візит до України, де зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським й іншими українськими політиками. Фіцо не уточнив, де відбудеться зустріч, але оголосив, що перебуватиме в Україні разом з лідерами інших країн.
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Словаччина передала Києву 13 пакетів військової допомоги на загальну суму 671 млн євро. Крім того, словацька сторона передала Україні близько десяти літаків МіГ-29.
Але у 2023 році після того, як словацький уряд очолив Роберт Фіцо, Братислава припинила надавати військову допомогу Україні. Водночас він декларував, що уряд не блокуватиме постачання зброї та боєприпасів Україну від приватних виробників.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Туск: плани Росії передбачають гібридні удари по союзниках УкраїниФіцо підтримує дружні стосунки з Кремлем. Після початку повномасштабного вторгнення РФ до України й після приходу до владу у 2023 році він кілька разів особисто зустрічався з російським президентом Володимиром Путіним. Ці візити та переговори викликали гостру критику з боку представників Європейського Союзу.
16 вересня, виголошуючи щорічне послання про стан справ у ЄС, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Євросоюз стикається з дедалі більшою кількістю гібридних загроз на своїй території, і готовність Європи реагувати на них має зростати пропорційно.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Наскільки Європа буде сильною, залежить від того, як завершиться війна в Україні ‒ Ярослав ГрицакУ серпні лист, із яким ознайомилося Радіо Свобода, засвідчив про зростання занепокоєння через російську агресію в країнах Балтії. У ньому йшлося про «погіршення безпекового середовища» на тлі «зростання частоти порушень повітряного простору і вторгнень дронів». Про загрозу таких в Естонії раніше також попереджало керівництво країни.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 16 вересня пригрозив Європі «дуже короткою» війною в разі, якщо, за його словами, «Європа нападе на РФ». При цьому Лавров зазначив, що Росія не планує нападати на європейські країни.