Російські чиновники сигналізують, що Росія не задовольниться лише територіальними поступками, і підтвердили відданість початковим воєнним цілям РФ, які включають розвал альянсу НАТО, пише у своєму звіті Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики звернули увагу на заяву посольства Росії в Бельгії, яке зазначило 17 лютого, що РФ вимагатиме від НАТО юридично закріпити пункт про нерозширення відповідно до «проєкту договору», який Росія створила в грудні 2021 року. В ISW зазначили, що посольство посилалося на ультиматуми Росії, висунуті Сполученим Штатам і НАТО перед повномасштабним вторгненням в Україну. «Ці ультиматуми рівносильні руйнуванню чинного альянсу НАТО, закликаючи НАТО припинити розгортання сил або систем озброєння в державах-членах, які приєдналися до альянсу після 1997 року», – йдеться в повідомленні.
Ці ультиматуми також мали на меті змусити Захід відмовитися від своєї політики «відкритих дверей», виключити розширення на схід і відмовитися від партнерства на східному фланзі НАТО, зокрема з Україною, додали аналітики.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Москва заявила, що її переговорна делегація мала вказівки діяти в Женеві в рамках «духу Анкориджа»«Ці вимоги до України і НАТО є частиною початкових воєнних вимог Росії, і російське посольство, яке повторює ці вимоги на тлі поточних переговорів, продовжує сигналізувати про те, що Росія не буде задоволена угодою, яка не поступається всім цим вимогам до України, НАТО і Сполучених Штатів, навіть якщо угода відповідатиме деяким територіальним вимогам Росії», – заявили в ISW.
В Інституті вивчення війни наголосили, що кремлівські чиновники послідовно повторюють відданість досягненню своїх початкових воєнних цілей військовим чи дипломатичним шляхом і не продемонстрували жодної готовності йти на компроміс щодо цих цілей для досягнення миру в Україні.
Президент Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд тристоронніх переговорів зі США і Росією щодо припинення війни РФ проти України знову пройде у Швейцарії. Він сказав про це в інтерв’ю Пірсу Морґану, опублікованому на YouTube ввечері 18 лютого. Планованої дати переговорів голова держави не навів, але підкреслив важливість проведення переговорів саме в Європі.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Віткофф після тристоронніх переговорів у Женеві заявив про «значний прогрес»Раніше по завершенню переговорів між Україною, США і Росією в Женеві (Швейцарія), які тривали 17 і 18 лютого, Зеленський заявив, що спостерігався прогрес у військових аспектах, але в політичних сферах залишаються «чутливі питання». «Поки що позиції різні, бо перемовини були непрості… Тобто в напрямку військовому прогрес я почув, у напрямку політичному – був діалог, домовилися йти далі, домовилися продовжувати. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув», – додав президент, зазначивши, що деталі знатиме по поверненню групи в Україну.
Тим часом, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «занадто рано» оцінювати результати переговорів. Попередніх коментарів від американських чиновників не було.
Виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення офіційних переговорів 18 лютого, головний переговорник Москви Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Переговори переговорами, а чи спинити війну, вирішує Путін. Підсумки ЖеневиПеред цим головний посланець Білого дому в Женеві Стів Віткофф заявив, що було досягнуто «значного прогресу». «Обидві сторони погодилися надати оновлену інформацію своїм відповідним лідерам і продовжити роботу над досягненням угоди», – написав він у дописі на X.
Деталей розмов не розголошують.
Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.
Зустрічі відбулися за тиждень до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ, в результаті якого загинули або були поранені майже два мільйони людей з обох боків.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час