Італія закликала до створення за участі ООН «гуманітарного коридору» через Ормузьку протоку

Антоніо Таяні підтвердив позицію Італії на користь негайної деескалації та повернення до дипломатичного діалогу

Міністр закордонних справ Iталії Антоніо Таяні, який взяв участь у віртуальній зустрічі представників 40 країн щодо Ормузької протоки, заявив, що його країна готова брати участь у багатосторонніх ініціативах щодо забезпечення безпечного проходу суден через протоку.

Як повідомляє пресслужба італійського МЗС, Таяні, а також представники Нідерландів та ОАЕ наголосили на потребі створення під керівництвом ООН «гуманітарного коридору», насамперед для добрив та інших критично важливих поставок, щоб запобігти новій продовольчій кризі, особливо в африканських країнах.

У своєму виступі Таяні наголосив, що блокада Ормузької протоки безпосередньо впливає на безпеку морських шляхів, глобальні енергетичні постачання та продовольчу безпеку.

Він також підтвердив позицію Італії на користь негайної деескалації та повернення до дипломатичного діалогу.

У зустрічі щодо Ормузької протоки, скликаній Великою Британією, взяли участь понад 40 країн, а також ключові міжнародні організації, включаючи Міжнародну морську організацію та Європейський Союз. За повідомленням британського МЗС, учасники зустрічі обговорили низку можливих колективних, скоординованих дій, зокрема посилити міжнародний дипломатичний тиск, зокрема через ООН.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

ОАЕ готові сприяти відкриттю Ормузької протоки – WSJ

Спільна операція Сполучених Штатів й Ізраїлю проти Ірану, що почалася 28 лютого, спричинила загибель верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та значного числа інших високопосадовців іранського режиму.

У відповідь військові Ірану атакували ракетами і дронами не лише Ізраїль чи військові об’єкти США в регіоні, а й багатьох своїх регіональних сусідів, яких у Тегерані вважають союзниками Сполучених Штатів.

Іран заблокував Ормузьку протоку практично одразу після початку війни на Близькому Сході. Через протоку проходило до п’ятої частини всього морського експорту нафти (близько 20 мільйонів барелів на добу), а також зрідженого газу. Блокування протоки призвело до різкого зростання цін на нафту. Наприкінці березня у парламенті Ірану оголосили про намір стягувати мита за прохід через протоку.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Як блокада Ормузької протоки Іраном гальмує світову торгівлю: не лише постачання нафти і газу

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

WSJ: Трамп може завершити кампанію проти Ірану, навіть якщо Ормузька протока буде заблокована