У Македонії закрилися дільниці для референдуму, явка надто низька

На дільницях для референдуму 30 вересня 2018 року було не людно

У Македонії закрилися дільниці для голосування на референдумі про нову назву країни, але, ймовірно, він буде визнаний таким, що не відбувся.

Для цього необхідна участь принаймні 50 відсотків зареєстрованих виборців; за останніми наразі оприлюдненими Державною виборчою комісією даними щодо явки на час за півгодини до закриття дільниць, у референдумі на той час узяли участь лише 34,74 відсотка зареєстрованих виборців.

На перші дані очікують через дві-три години.

Референдум має статус консультативного і не тягне прямих юридичних наслідків. На нього винесли питання: «Ви підтримуєте членство в ЄС і НАТО, приймаючи Договір між Республікою Македонією і Грецькою Республікою?» Згаданий договір передбачає зміну назви держави на Північну Македонію, після чого Греція обіцяє розблокувати вже давно підготований вступ країни в НАТО і переговори про її вступ до Європейського союзу.

Для того, щоб цей договір набув чинності, незалежно від результатів референдуму, парламент Македонії має внести зміну до Конституції країни про її назву принаймні двома третинами голосів законодавців.

Зміна назви країни, навіть задля розблокування її вступу до НАТО і ЄС, сприймається в Македонії неоднозначно. Різко проти угоди з Грецією, яку уклав уряд на чолі з соціалістами, виступає нинішня національно-консервативна опозиція. Її однодумець, президент Македонії Джорґе Іванов, називає зміну назви країни «антиконституційним злочином».

Афіни не визнають назви країни «Македонія», бо так само називається традиційний регіон на півночі Греції; в Афінах заявляють, що така ж назва північного сусіда, мовляв, становить територіальну претензію Скоп’є на північ Греції.

За оцінками, на цей час у парламенті Македонії 71 законодавець готовий проголосувати за цю зміну; мінімально необхідні дві третини становлять 80 голосів.

Також лунали звинувачення на адресу Росії в тому, що вона фактично втручалася в передреферендумний процес, щоб підтримати агітацію проти договору з Грецією чи за бойкот референдуму, щоб він був нечинний. Москва заперечувала їх.

Росія виступає різко проти будь-якої можливості розширення Північноатлантичного союзу; також відомо, що попередніми роками Москва багато разів втручалася у внутрішні справи інших держав – як то, за даними спецслужб США, було на президентських виборах у цій країні 2016 року. Також Росію звинувачують у спробі державного перевороту в іншій балканській країні, Чорногорії, восени 2016 року, з метою зірвати вже запланований було вступ цієї країни до НАТО (після провалу спроби країна стала членом союзу влітку 2017 року).