Європарламент підтримує вступ України до ЄС переважною більшістю. Про це 24 лютого в інтерв’ю Радіо Свобода в Брюсселі заявила президентка Європарламенту Роберта Мецола.
«Ми були першою інституцією, яка про це заявила, після чого уряди держав-членів погодилися, що це логічний наступний крок. Розширення ЄС завжди було взаємовигідним процесом – як для країн-членів, так і для тих, що прагнуть приєднатися. Подальші хвилі розширення довели, що це найкраще геостратегічне рішення для Євросоюзу», – заявила очільниця Європарламенту.
Звертаючись до Європарламенту, який з нагоди четвертої річниці вторгнення провів спецсесію, український президент Володимир Зеленський знову наголосив на важливості чіткої дати вступу України до ЄС як частини потенційного мирного врегулювання, інакше «Путін знайде спосіб блокувати Україну на десятиліття». Радіо Свобода уточнило в Мецоли, чи можливе визначення такої конкретної дати, чого раніше в історії ЄС ніколи не було.
«Переговори тривають, подивимося, яким буде результат. Але Європарламент повністю підтримує вступ України до Європейського Союзу», – підкреслила Мецола.
Володимир Зеленський звертається до Європарламенту, що зібрався на спеціальну сесію з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії до України. Брюссель, Бельгія, 24 лютого 2026 року
Топпосадовиця запевнила у підтримці Європарламентом будь-яких переговорів, що можуть завершитися прийнятним для України врегулюванням, яке поверне їй мир.
«Звісно, розширення ґрунтується на заслугах, і вступ залежить від виконання певних кроків. Але якщо запитати будь-кого в цій залі (Європарламенту – ред.), відповідь буде такою: якщо ці кроки виконані, то швидкість, з якою Україна їх виконує, має відповідати швидкості наших дій», – зазначила Мецола.
Your browser doesn’t support HTML5
Роберта Мецола про дату вступу України до ЄС
Коментуючи схвалену Європарламентом резолюцію з нагоди річниці вторгнення, у якій наголошується на важливості перемоги України у війні та її вступу до Євросоюзу, президентка Європарламенту закликала до її більшої підтримки.
«Ми й надалі наполягатимемо на нових пакетах санкцій і більшій фінансовій, логістичній та військовій допомозі Україні, бо знаємо – саме цього вона потребує. Те, що було правдою чотири роки тому, залишається правдою й сьогодні: Україна бореться за свободу, вона воює також і за нас, і ми повинні зробити все можливе, щоб їй допомогти», – резюмувала Мецола.
Президентка Європарламенту Роберта Мецола спілкується з кореспонденткою Радіо Свобода у Брюсселі, Бельгія, 24 лютого 2026 року
24 лютого очільниця Європарламенту також підписала законодавчий акт щодо кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Мецола висловила сподівання, що подальші потрібні кроки для надання коштів буде зроблено.
«Ми очікуємо на всі кроки, необхідні для виділення цих коштів. Україна їх потребує. Україна бореться за нас. Сподіваємося, рішення буде знайдено», –наголосила Мецола.
Внесення змін до бюджету ЄС, необхідних для виділення Україні коштів, заблокував прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Розблокувати обіцяє, коли вона відновить транзит російської нафти своєю територією через нафтопровід «Дружба», пошкоджений, як стверджують в українському МЗС, російськими обстрілами наприкінці січня.
Віктор Орбан, а також прем’єр Словаччини Роберт Фіцо, який напередодні оголосив про зупинку екстрених постачань електроенергії Україні, не вірять, що відновленню постачань нафти заважають технічні причини. Лідери двох країн ЄС вважають, що справжні причини – політичні.
Прем'єр Угорщини Віктор Орбан та прем'єр Словаччини Роберт Фіцо під час зустрічі у Братиславі, Словаччина, 28 квітня 2025 року
«Українці вимагають, щоб Угорщина відмовилася від російської енергії, дала Україні гроші та підтримала членство України в ЄС… Національний уряд не піддасться жодному шантажу», – заявив 23 лютого в угорському парламенті Віктор Орбан, який блокує відкриття переговорних розділів з Україною щодо її членства у ЄС.
23 лютого міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в коментарі Politico сказав, що Україна пропонувала «кілька реалістичних рішень» для врегулювання ситуації щодо пошкодженого нафтопроводу «Дружба», зокрема зустріч Зеленського з Орбаном. Усі, за словами Сибіги, були відкинуті. Топдипломат пов’язав чергову напругу у відносинах із Угорщиною з виборами, які пройдуть в країні в квітні. В результаті Віктор Орбан може як втримати владу, так і втратити її.
Глава МЗС України Андрій Сибіга вітає очільника Євроради Антоніу Кошту в Києві, Україна, 24 лютого 2026 року
Politico наводить також коментар президента Євроради Антоніу Кошти під час його візиту до Києва. За даними Радіо Свобода, топпосадовець отримав напередодні кілька листів від Орбана, в яких угорський прем’єр пише, що передумав погоджуватися на виділення 90 мільярдів євро Україні за рахунок бюджету ЄС, попри відповідну домовленість на саміті торік у грудні.
«Ми повинні виконати те, про що домовилися… Ніхто не може не поважати рішення Європейської ради», – сказав Кошта в Києві.
Щодо членства України в ЄС, єврокомісарка з розширення Марта Кос під час спеціальної зустрічі YES, організованої Фондом Віктора Пінчука з нагоди четвертої річниці вторгнення, запевнила, що «глухого кута» немає. Посадовиця повідомила, що ЄС готує новий підхід до методології розширення, який «дозволив би не лише Україні, а й деяким іншим країнам інтегруватися раніше».