Кабінет міністрів Молдови погодив запровадження режиму підвищеної готовності в енергетичному секторі – про це повідомив 4 березня Національний центр управління кризовими ситуаціями (CNMC), який ініціював рішення.
CNMC скликав низку зустрічей із представниками відповідних державних установ через «останні події на Близькому Сході» та їхні потенційні наслідки для Молдови. Урядовці провели аналіз ризиків у трьох пріоритетних сферах:
- енергетична безпека та маршрути постачання
- економічний вплив, в тому числі цінова динаміка
- державна безпека та безпека громадян
На основі аналізу уряд запровадив режим підвищеної готовності в енергетичному секторі на термін 60 днів.
Серед підстав для цього кроку центр називає:
- забезпечення мінімальних резервних запасів нафтопродуктів з акцентом на термінал у порту Джурджулешти
- обумовлення експорту електроенергії з відновлюваних джерел протягом певних інтервалів часу для захисту національної системи
- підготовку до початку сільськогосподарського сезону, який передбачає високий рівень споживання дизельного палива
Центр уточнює, що заходи мають превентивний та організаційний характер, щоб уникнути перебоїв.
«Ми закликаємо громадян довіряти владі та уникати надмірних покупок, оскільки режим підвищеної готовності був введений саме для того, щоб гарантувати достатні запаси та запобігти можливому дефіциту», – заявили у відомстві.
Прем’єр-міністр Молдови Александр Мунтяну заявив на засіданні уряду, що влада країни стежить за подіями в Перській затоці і ще з 28 лютого розуміє, що це «серйозна криза», війна, тривалість якої наразі невідома.
«Після цього ми почали думати про енергетичну безпеку та маршрути постачання. Тому що, вочевидь, з урахуванням війни на Близькому Сході, деякі маршрути змінилися», – цитує голову уряду видання NewsMaker.
На українських автозаправних станціях також подорожчало пальне на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.
Читайте також: Члени ОПЕК, Росія та інші експортери нафти домовилися наростити видобуток
З 28 лютого Ізраїль і США завдають ударів по іранській військовій і ядерній інфраструктурі, а також по урядових будівлях. Президент США Дональд Трамп заявляв, що метою операції є не допустити розробки Іраном ядерної зброї. Іран неодноразово заявляв, що його ядерна програма є мирною і не має на меті створення зброї.
Спільна операція Сполучених Штатів й Ізраїлю проти Ірану спричинила загибель верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та значного числа інших високопосадовців іранського режиму. У відповідь військові Ірану атакували ракетами і дронами не лише Ізраїль чи військові об’єкти США в регіоні, а й багатьох своїх регіональних сусідів, яких у Тегерані вважають союзниками Сполучених Штатів.
Унаслідок іранських ударів загинули шестеро військових США, є жертви серед мирного населення країн регіону.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ISW: Росія може компенсувати втрати доходів від нафти за рік через дії Ірану