У Варшаві і в Москві засудили проект постанови про геноцид українців із боку Польщі

(©Shutterstock)

У Польщі і в Росії засудили проект постанови Верховної Ради України «про вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого польською державою щодо українців у 1919–1951 роках», який зареєстрував народний депутат Олег Мусій (позафракційний).

Як пише преса Польщі, там його вважають відповіддю на недавню ухвалу польського парламенту, який назвав Волинську трагедію 1943–45 років «геноцидом поляків» із боку «українських націоналістів» і призначив 11 липня днем пам’яті жертв цього «геноциду».

Зокрема, речник Міністерства закордонних справ Польщі Рафал Собчак висловив «здивування» з приводу українського проекту і назвав його «поодинокою заявою одного депутата». За його словами, шлях до порозуміння і розбудови щирої атмосфери польсько-українських відносин має відвертий і «ґрунтований на історичній правді» діалог.

А спікер Сенату, верхньої палати польського парламенту, Станіслав Карчевський назвав проект української постанови реакцією на польську постанову й заявив, що це погано, бо таких акцій у відповідь раніше не бувало. За його словами, до визнання спільної історичної правди може привести тільки діалог. Але при цьому Карчевський підтвердив, що Польща «має говорити правду», а ухвала польського парламенту була «сміливим і зваженим кроком», бо, як наголосив політик, «те, що зробили українці, було геноцидом».

Прокоментували український проект і в Росії, де перший заступник голови комітету з оборони і безпеки Ради федерації, верхньої палати російського парламенту, Франц Клінцевич заявив, що цей проект «викликає низку здивованих питань». За словами російського сенатора, автор українського проекту, згадавши про геноцид українців після рішення польського парламенту про «геноцид поляків», діяв за принципом «сам дурень» – так цитує слова російського політика російське агентство «ТАСС».

У середу ввечері народний депутат Олег Мусій (позафракційний) повідомив, що зареєстрував у Верховній Раді проект постанови «про вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого польською державою щодо українців у 1919–1951 роках». Поки на сайті парламенту тексту проекту немає, Мусій сам оприлюднив його у фейсбуці.

Проект пропонує визнати історію українських земель під владою другої Польської Республіки, а також «народної Польщі» часів соціалізму «історією геноциду українського народу, системно та послідовно вчиненого польською державою», а також встановити 24 березня як День пам’яті про українців-жертв геноциду, вчиненого польською державою протягом 1919–1951 років.

При цьому у проекті пропонується наголосити: «Гіркі уроки історії не повинні впливати на співпрацю і взаємоповагу двох наших держав у сьогоденні. Верховна Рада України висловлює щиру вдячність Польщі за підтримку України в її боротьбі з зовнішньою агресією».

«Правда має бути вичерпною. Правда не може бути однобокою. Уроки історії мають бути визубрені усіма. Це щеплення від повторень», – додав до публікації Мусій.

22 липня в Польщі Сейм (нижня і провідна палата парламенту) ухвалив постанову, якою назвав «геноцидом» убивство, за текстом постанови, «понад 100 тисяч громадян другої Польської Республіки» (за даними польських істориків, під час тих подій загинуло від 30 до 70 тисяч поляків, також від рук поляків загинули кілька тисяч українців; на той час Волинь перебувала у складі СРСР, і мешканці регіону всіх національностей були громадянами СРСР, а не Польщі – ред.) і встановив на 11 липня день пам’яті жертв цього «геноциду».

Ця постанова викликала різку критику в Україні.