У давній Греції на час проведення Олімпійських ігор припиняли війни. «О спорт – ты мир». Це було одним із гасел радянської пропаганди, а потім й російської. Але як показує історія, кілька воєн Москви тісно пов’язані з Олімпіадами. Та й зараз – під час зимової Олімпіади-2026 в італійському Мілані – Росія не збирається призупиняти чотирирічну війну проти України. Нагадаємо історію.
Афганістан, війна і Олімпіада
27 грудня 1979 року СРСР увів свої війська до Афганістану. Офіційним приводом була «допомога братньому афганському народу» та «виконання інтернаціонального обов’язку». Вторгнення «совєтів» до Афганістану розлютило США та західні держави.
Тодішній президент США Джиммі Картер дав Радянському Союзу час до 20 лютого 1980 року, аби вивести війська з Афганістану – якраз на момент цього дедлайну зимова Олімпіада в американському Лейк-Плесіді була в розпалі після тижня змагань.
Але СРСР не послухав порад щодо виведення своїх військ з Афганістану і проігнорував крайній термін.
Афганські моджахеди на початку 1980-х років під час радянської окупації Афганістану
Відтак було ухвалене рішення про бойкот західними країнами літньої Олімпіади 1980 року в Москві. Рішення було не суто американським – ще в кінці грудня 1979 року на засіданні представників НАТО якраз обговорили ідею бойкоту московської Олімпіади.
Окрім Афганістану, також лунали голоси міжнародних правозахисників та радянських дисидентів, включно з академіком Андрієм Сахаровим, щодо бойкоту московської Олімпіади через систематичні порушення прав людини в СРСР.
Відтак США та ще 66 країн бойкотували літні Олімпійські ігри в Москві. Дехто дозволив атлетам самим вибрати – їхати до Москви чи не їхати. Дехто заборонив використання національного прапора – і спортсмени змагались на Олімпіаді-80 під прапором Міжнародного олімпійського комітету.
Церемонія відкриття літніх Олімпійських Ігор в Москві 19 липня 1980 року на стадіоні в Лужниках імені Леніна. 67 країн світу бойкотували московську Олімпіаду через вторгнення СРСР до Афганістану
Московська Олімпіада відбулася з 19 липня по 3 серпня 1980 року. СРСР тоді намагався подати себе як передову державу, а КДБ стежило та зарубіжними спортсменами.
Натомість СРСР вдався до бойкоту літньої Олімпіади в Лос-Анджелесі в 1984 році. Але Москву в бойкоті підтримали навіть не всі країни соціалістичного табору. Поїхали до Лос-Анджелеса, наприклад, атлети з Румунії та Югославії.
Бойкот московської Олімпіади не допоміг покласти край радянській окупації Афганістану – вона тривала до лютого 1989 року. Таким чином воював СРСР в Афганістані і під час зимової Олімпіади 1988 року в канадському Калгарі, і під час літньої Олімпіади-88 в Сеулі.
Тодішній радянський лідер Леонід Брежнєв на церемонії відкриття Олімпіади 1980 року в Москві
Джиммі Картер, пропонуючи бойкот Олімпіади в Москві, пропонував тоді вибрати Грецію як постійне місце проведення усіх Олімпіад – щоб уникнути політизації місць проведень в розпал Холодної війни і щоб віддячити греків за те, що вигадали Олімпійські ігри в античні часи.
Але Міжнародний олімпійський комітет не пристав на цю пропозицію президента США.
Грузія, війна і Олімпіада
Ще раз Москва проігнорувала дух миру і олімпійського перемир’я під час літньої Олімпіади в Пекіні 2008 року.
У день відкриття Олімпіади в китайській столиці 8 серпня 2008 року російські війська вторглись до Грузії і почалась кількаденна війна.
Російська військова машина рухається на території Грузії під час наступу російських військ. Серпень 2008 року
Після обстрілу з грузинських сіл південними осетинцями 7 серпня грузинські підрозділи увійшли до Цхінвалі, столиці автономного грузинського сепаратистського регіону Південної Осетії, але відкриття Олімпіади в Пекіні не зупинило Москву від війни з Грузією, яка формально прагнула відновити територіальну цілісність.
Угода про перемир’я була підписана 16 серпня 2008 року за посередництва тодішнього французького президента Ніколя Саркозі – Олімпіада в Пекіні ще тривала. Російські війська окупували всю територію Південної Осетії та Абхазії – навіть ті значні частини, які раніше, до війни, контролював Тбілісі, де президентом тоді був Міхеїл Саакашвілі.
Україна тоді виступила на підтримку Грузії, а тодішній президент Віктор Ющенко літав до Тбілісі разом з польським та балтійськими лідерами, аби підтримати грузинів. Засвітився тоді у війні і російський Чорноморський флот – без відома і дозволу Києва його кораблі вийшли з Севастополя і блокували Чорноморське узбережжя Грузії.
Церемонія відкриття літньої Олімпіади 2008 року в Пекіні. В цей же день, 8 серпня 2008 року, почалась російсько-грузинська війна
Тоді стало ясно, що Москві для проведення війни Олімпіада і дух олімпійського перемир’я не завада. Між Олімпіадою та війною Москва вибрала війну.
Під час російсько-грузинської війни президентом Росії був Дмитро Медведєв, але всі важелі управління, зауважували аналітики, фактично залишились у руках Володимира Путіна, який формально був прем’єр-міністром.
А літня Олімпіада 2008 року в Пекіні, яка завершилась 24 серпня, була другою, проведеною в комуністичній крані після Олімпіади-80 в Москві.
Україна, війни і Олімпіади
Зимова Олімпіада в російському Сочі тривала з 7 по 23 лютого 2014 року. Якраз в Україні тоді були найгарячіші завершальні стадії Революції гідності, яка завершилась втечею до Росії тодішнього українського президента Віктора Януковича.
Олімпійський стяг та прапор Росії під час церемонії закриття ХХІІ зимових Олімпійських ігор в Сочі. 23 лютого 2014 року. Окупація Криму тривала вже чотири дні
Не дочекавшись кілька днів кінця своєї «рідної» Олімпіади, Росія почала процес У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року..
Початок анексії українського півострова Росією датований 20 лютого 2014 року – це офіційна дата, встановлена Верховною Радою України, що збігається з російською медаллю «За повернення Криму».
Військова операція в Криму розпочалася з прихованого вторгнення російських військових без розпізнавальних знаків – так званих «зелених чоловічків».
Російські «зелені чоловічки» біля будівлі аеропорту в Сімферополі. 28 лютого 2014 року. Анексія Криму почалась під час зимової Олімпіади в російському Сочі
Анексія Криму продовжилась бойовими діями на Донбасі, які почалися навесні 2014 року.
Зимова Олімпіада в Пекіні тривала з 4 по 20 лютого 2022 року. Під час її проведення Росія стягнула війська до кордонів України – ніби для військових навчань. Думали, що вона їх потім відведе – як це було вже навесні 2021 року.
Але цього разу скупчення військ були набагато масштабнішими, до того ж, за даними західних розвідок, до місць скупчення російських військ були підвезені запаси крові для медичних частин.
Але російський президент Володимир Путін, віддавши наказ на концентрацію військ уздовж кордонів України, вирушив у Пекін на церемонію відкриття зимової Олімпіади.
Російський президент Володимир Путін на церемонії відкриття зимової Олімпіади в Пекіні 4 лютого 2022 року. Вже тоді, як вважають, він ухвалив рішення щодо вторгнення в Україну, але невідомо, чи сказав він про це китайському лідеру Сі Цзіньпіню
Путін, як партнер Китаю, був ледь не першим іноземним лідером, хто підтвердив свою участь в церемонії відкриття ігор в Пекіні, зробивши це ще в середині грудня 2021 року.
Це сталося на тлі обговорень у багатьох кранах можливості бойкоту пекінської Олімпіади через порушення прав людини в Китаї – зокрема репресій проти уйгурів в Сіньцзяні та переслідувань інакодумства. Тоді якраз США, Британія, Канада, Австралія та Японія сказали, що їхні чільні представники не поїдуть на церемонію відкриття Олімпіади-2022.
На початку лютого 2022 року – за день до відкриття ігор – Путін розкритикував США та Британію за «дипломатичний бойкот».
«Сила та велич спорту є в тому, що вони об’єднують людей, дарують моменти тріумфу та гордості за країну і радості за чесне, справедливе та безкомпромісне змагання», – сказав Путін за день до відкриття пекінської Олімпіади.
Національний стадіон у Пекіні, відомий також за назвою «Пташине гніздо», під час відкриття зимової Олімпіади 2022 року
Ну, і сам Путін поїхав на відкриття ігор. Тоді ж була підписана велика газова угода з Китаєм, а на зустрічі з Сі Цзіньпіном за пару годин до відкриття Олімпіади, обидва лідери запевнили одне одного у відданості «дружбі без обмежень» між Росією та Китаєм.
«Залишається, однак, неясним, чи Путін поінформував Сі про свій намір вторгнутись в Україну», – говорилось згодом у спеціальному брифінгу Європарламенту.
Олімпіада в Пекіні завершилась 20 лютого 2022 року. Через чотири дні, 24 лютого, о 3:40 ранку Росія напала на Україну.
Українські військовослужбовці оглядають російський танк у селі Нова Басань на Чернігівщині після відновлення контролю над цим населеним пунктом, 1 квітня 2022 року
26 квітня 2022 року – через два місяці після початку широкомасштабної війни проти України президент Путін в Кремлі прийняв російських переможців та призерів пекінської зимової Олімпіади і роздав державні нагороди.
Китай, виконуючи обіцянку про «безмежну дружбу», як з’ясували розслідувачі, потайки допомагав Росії усі чотири роки великої війни, яка ще досі не завершилась.
За час російської агресії не знайшли відгуку в Кремлі заклики до «олімпійського перемир’я» на час проведення літних ігор в Парижі в липні-серпні 2024 року. Глухою залишилась Москва і до закликів про «олімпійське перемир’я» на час зимової Олімпіади 2026 року в Мілані…
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Спортсмени відкривають світу очі на те, що робить Росія в Україні. Інтерв'ю із міністром спорту Матвієм Бідним ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Розраховуємо на кілька медалей»: Матвій Бідний про очікування від зимової Олімпіади-2026 ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Підтримує війну»: Мінспорту закликає МОК відсторонити від змагань «нейтральну» російську гімнастку