20 січня виповнюється рік із дня інавгурації 47-го президента США Дональда Трампа. Рік був бурхливим: Трамп змінив уявлення про межі можливого для американського президента, невтомно намагаючись розширити їх. Вважається, що президенти досягають найбільшого у втіленні своїх планів саме в перший рік – і Російська служба Радіо Свобода підбила його підсумки.
Маск і Департамент ефективності
Уже важко згадати, скільки уваги рік тому було прикуто до найбагатшої людини планети й тогочасного палкого прихильника Трампа Ілона Маска, а також до його дітища – Департаменту ефективності уряду США, який обіцяв заощадити державі трильйони доларів.
Були звільнені сотні тисяч держслужбовців, а тим, хто залишився, запропонували звітувати про те, що вони робили останні 5 днів. Відомство повідомило про заощаджені мільярди, але в результаті саме, вочевидь, було визнане неефективним і тихо зійшло нанівець. Маск гучно посварився з Трампом і залишив його найближче коло («Від Ілона було дедалі менше користі, я попросив його піти» – «Без мене Трамп програв би вибори... Така невдячність»), але пізніше відновив стосунки.
Тарифи
Тарифи були однією із центральних обіцянок президентської кампанії Трампа 2024 року, за допомогою яких він збирався зміцнити американську промисловість, домогтися від інших країн різноманітних поступок і збільшити доходи держави настільки, щоб усі бюджетні проблеми були вирішені.
Увесь рік Трамп запроваджував, призупиняв, скасовував і знову запроваджував мита – практично щодо всього світу. Ринки пережили важкі часи навесні, але оговталися і повернулися до зростання. Прогнози про повний колапс економіки через тарифи не справдилися, мита принесли до бюджету значні кошти, які – якщо Верховний суд, рішення якого чекають з дня на день, скасує тарифи, – адміністрації доведеться повертати.
Справжньою проблемою тарифів для економіки та для Трампа, вочевидь, стала підживлювана ними інфляція і, як наслідок, невдоволення виборців.
Інфляція та «доступність життя»
На виборах 2024 року обіцянка знизити ціни була лейтмотивом кампанії Трампа, і тепер виборці незадоволені вже ним. Термін «доступність життя» (affordability) став головною політичною зброєю у 2025 році. Тепер демократи виграють місцеві вибори у республіканців, звинувачуючи їх у нехтуванні інтересами виборців.
Згідно з опитуваннями, саме в питанні інфляції у Трампа найвищий негативний рейтинг. Подібне невдоволення у 2024 році дорого коштувало його попереднику Джо Байдену.
Трамп, зрештою, запевняє, що економіка у чудовому стані, «економічний бум Трампа офіційно розпочався», і обіцяє нові заходи підтримки.
ОВПЗ
«Один великий чудовий законопроєкт» – ключове законодавче досягнення першого року Трампа, що закріпило його центральні бюджетні плани. Цей закон зробив постійними запроваджені Трампом у 2017 році податкові пільги та додав до них нові, підвищив витрати на оборону та боротьбу з нелегальною імміграцією.
Це додаткові витрати бюджету, тож пошуки економії дійшли до соціальних програм. Було посилено правила Medicaid (програми медичного страхування для малозабезпечених) та обмежено програму продуктових талонів для бідних SNAP. Скасовуються дотації на «зелену» енергію, запроваджені за Джо Байдена.
Попри це, за оцінками, законопроєкт збільшить держборг (що і стало приводом для сварки Маска з Трампом). Якщо це призведе до втрати соціального захисту великою кількістю людей, електоральні позиції республіканців на виборах до Конгресу наприкінці 2026 року можуть погіршитися.
Рекордний шатдаун
Шатдаун – часткова зупинка роботи уряду США через те, що партії в Конгресі не змогли домовитися про його фінансування – непопулярна серед виборців річ. Але кожна партія сподівається, що інша стане ще менш популярною, і йде на ризик.
Попередній рекорд тривалості шатдауну був зафіксований під час першого президентсь кого терміну Трампа: 35 днів. Восени 2025 року республіканці та демократи не змогли домовитися про продовження субсидій для програми розширення медичного страхування, ухваленої за Барака Обами. Шатдаун тривав безпрецедентні 43 дні і, судячи з усього, більше зашкодив республіканцям і Трампу.
Субсидії, які допомагали громадянам із невисоким доходом отримати страховку, вичерпалися, і це може стати ще однією проблемою для республіканців на майбутніх виборах.
Тріщини в MAGA
Питання медичного страхування стало однією з тріщин у русі Трампа Make America Great Again – «Зробімо Америку великою знову». Найвідоміший приклад – конгресвумен Марджорі Тейлор Ґрін, яка з палкої прихильниці Трампа перетворилася на його критика і заговорила про зростання невдоволення серед республіканських політиків.
Інший привід – історія публікації «матеріалів Епштейна», документів зі справи фінансиста Джеффрі Епштейна, засудженого за сексуальні злочини щодо неповнолітніх, який вчинив самогубство. Епштейн у минулому знався з багатьма знаменитостями, зокрема політиками, включно з Трампом та колишнім президентом США Біллом Клінтоном. Повільність викликає гнів прихильників MAGA, які давно вимагали повного оприлюднення документів справи й очікували на це в перші ж дні адміністрації Трампа.
Однак загалом Трамп не сумнівається у вірності йому «бази» свого руху: «MAGA – це я. MAGA подобається все, що я роблю, і мені теж подобається все, що я роблю».
Бальна зала для Білого дому
Одна з найпомітніших картин першого року президентства Трампа: Білий дім зі знесеним Східним крилом – заради будівництва Бальної зали, здатної прийняти до 1000 гостей. Це викликало шквал критики, але справу зроблено, і будівництво стане частиною спадщини Трампа як президента та девелопера.
Трамп-будівельник: задовго до своєї телевізійної, а згодом політичної кар'єри Трамп здобув широку популярність як девелопер з упізнаваним стилем, пристрастю до позолоти, мармуру, дзеркал, розкоші та свого імені на зведених ним будівлях. Критики називали це несмаком і кітчем, прихильники бачили в цьому сміливість гламуру. Перед першою перемогою Трампа у 2016 році популярними були меми про те, як у такому ключі буде перебудований Білий дім. Під час першого президентства Трамп був набагато більше обмежений у діях, але тепер він почувається абсолютно вільно і перебудовує і Білий дім, і країну відповідно до власних уявлень.
Імміграція та ICE
Головною історією всередині США стало посилення імміграційної політики – ключова обіцянка Трампа, що стала однією з причин його перемоги у 2024-му. Трамп фактично звів нанівець потік нелегальних іммігрантів через південний кордон, який викликав таке значне невдоволення американців.
Іншою обіцянкою було проведення «найбільшої депортації в історії США». ICE (Імміграційна та митна служба) проводила масові рейди дедалі жорсткіше, викликаючи обурення багатьох виборців – кульмінацією стала трагедія в Міннеаполісі, де агент застрелив місцеву жительку.
Імміграційна політика – це сфера, де Трамп найбільш популярний (або найменш непопулярний): донедавна більшість висловлювалася на підтримку «депортації іммігрантів, які незаконно проживають у США», але останні події знижують рівень підтримки, і рейтинг президента навіть у цьому питанні тепер негативний.
Очільник мирних зусиль
Дивним чином для лідера ізоляціоністського руху MAGA, найяскравіші події першого року Трампа – зовнішньополітичні:
- Війна в секторі Гази зупинена за його активної участі, ізраїльські заручники були повернуті додому, і Ізраїль зустрічав Трампа написом подяки. Трамп також віддав наказ завдати авіаудару по іранських ядерних об'єктах, підтримавши повітряну кампанію Ізраїлю, але згодом домігся припинення вогню.
- Увесь рік Трамп намагався зупинити війну РФ проти України, і це були одні з найбільш пам'ятних сцен 2025 року: президент України Володимир Зеленський, який пережив непросту ситуацію в Овальному кабінеті.
- Зустріч Трампа з Путіним на червоній килимовій доріжці на американській військовій базі на Алясці. Адміністрація США, очевидно, чинила тиск на Україну, щоб домогтися значних поступок заради зупинення війни, але часом Трамп висловлював невдоволення Путіним.
- Кампанія проти Венесуели, що розпочалася з ударів по човнах у Карибському морі, які, імовірно, перевозили наркотики, і завершилася захопленням лідера країни Ніколаса Мадуро – та, вочевидь, домовленістю із його оточенням, що залишилося при владі, про використання венесуельської нафти в американських інтересах.
- Проголошення «Доктрини Донро» про домінування США в Західній півкулі та, вочевидь, як її наслідок, нинішня кампанія з придбання Гренландії – автономної території у складі Данії, союзниці Америки по НАТО. Як покарання за непоступливість США запроваджують проти Європи тарифи, а європейці намагаються зрозуміти, наскільки жорстко відповідати і чи живий ще Північноатлантичний союз.
- Нобелівська премія миру, якою нагородили у 2025-му не Трампа (хоча він ясно дав зрозуміти, що заслуговує на неї), а представницю венесуельської опозиції – яка, втім, сама вручила медаль американському президентові.
І нарешті, «Рада миру», яка спочатку створювалася для управління післявоєнною Газою, але тепер, здається, переросла в щось більше: у ній вбачають спробу створити альтернативу ООН. Туди запрошені різні лідери, аж до Путіна. Нібито за участь країни мають внести по мільярду доларів, а за даними Reuters, раду очолюватиме Трампо – довічно.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Три фронти тиску на Путіна. Чи стане Трамп на бік України у 2026 році? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Вчора – злочинець, сьогодні – партнер Трампа». Що дадуть Путіну переговори зі США і що це означає для України? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Трамп заявив, що погодився на зустріч «різних сторін» у Давосі щодо Гренландії ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Ми просто в деяких питаннях не на одному боці»: Зеленський про заяву Трампа щодо мирної угоди ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Трамп і Путін. Як «пряники» перетворилися на «пекельні санкції»