Після серії інцидентів із українськими дронами, які потрапляли в повітряний простір країн Балтії, Росія перейшла до відкритих погроз на адресу країн ЄС.
У Кремлі заявляють про «наслідки» за нібито надання їхнього повітряного простору українським безпілотникам для атак на Росію.
У Брюсселі ж наголошують: наразі це лише риторика. Водночас експерти попереджають: такі сигнали можуть бути частиною ширшої гри Москви.
У Кремлі вперше прокоментували атаки українських дронів на нафтову інфраструктуру Росії на узбережжі Балтійського моря наприкінці березня, після того як українські безпілотники були помічені у Фінляндії, Литві, Латвії та Естонії.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков 31 березня заявив, що Москва зробить «висновки», якщо підтвердиться використання повітряного простору деяких країн ЄС для українських атак портової інфраструктури Росії у Балтійському морі.
Саме Балтикою, за деякими даними, Росія експортує до 60% сирої нафти.
Уже 6 квітня речниця МЗС Росії Марія Захарова повідомила російським журналістам, що країни Балтії отримали попередження з Москви.
«Якщо у цих режимів, цих країн вистачить розуму, вони прислухаються. Якщо ні – матимуть справу з відповіддю», – цитують Захарову російські ЗМІ.
Реакція України та країн Балтії
Україна після низки інцидентів у березні вибачалась перед європейськими партнерами і називала такі «зальоти» результатом дії російських систем радіолокаційної боротьби.
«Ми ніколи не спрямовували дрони в бік цих країн», – запевнив 31 березня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Ми рекомендували обирати маршрути так, щоб вони не проходили через повітряний простір Естонії, однак повністю виключити такі випадки неможливоАнтс Ківісельг
У країнах Балтії та Фінляндії досі до ситуації ставились із розумінням. Звинувачень у бік Києва не звучало, мовляв, Україна має право на самооборону і в умовах війни такі інциденти можливі.
Водночас голова естонської військової розвідки Антс Ківісельг в інтерв’ю ERR 6 квітня наголосив, що його країна не надавала Україні свій повітряний простір для атак на Росію, і навіть попросила Київ обирати маршрути для ударів таким чином, щоб вони не зачіпали кордонів Естонії.
«Ми рекомендували обирати маршрути так, щоб вони не проходили через повітряний простір Естонії, однак повністю виключити такі випадки неможливо. Безумовно, на це впливає і робота російської протиповітряної оборони, через яку дрони можуть потрапляти сюди. Повністю виключити подібні ситуації неможливо», – заявив Антс Ківісельг.
«Абсолютно правильний» підхід
На думку німецького аналітика, засновника Brussels Freedom Hub Роланда Фроденштайна, реакція Естонії була виправданою в цій ситуації і не має піти на шкоду Україні.
«Україна посилила атаки дронами на балтійські термінали, через які транспортується російська нафта. Схоже, що українські дрони іноді відхиляються від курсу і потрапляють у повітряний простір країн Балтії. Це офіційна версія. Наскільки це є системним підходом з боку України – питання повністю відкрите, і, на мою думку, це добре», – сказав Роланд Фроденштайн у коментарі Радіо Свобода.
Підхід країн Балтії, особливо Естонії 6 квітня, є абсолютно правильнимРоланд Фроденштайн
За його словами, Росія неодноразово діяла так само, тобто російські літаки та безпілотники порушували повітряний простір сусідніх країн.
«Росія десятиліттями діє в так званій «сірій зоні» – між законним і незаконним, з точки зору міжнародного права. Думаю, настав час, щоб і західні країни почали використовувати цю «сіру зону», кажучи: ми офіційно просимо Україну не використовувати наш повітряний простір системно. Час від часу це може траплятися – цього неможливо уникнути в умовах війни», – пояснює експерт.
«Тому, на мою думку, підхід країн Балтії, особливо Естонії 6 квітня, є абсолютно правильним: офіційно попросити Україну не робити цього системно, але водночас сказати Росії: «Ми офіційно не відкривали свій повітряний простір для українських систем озброєння – і це все», – резюмує Фроденштайн.
Підготовка до атаки?
Глава МЗС України, коментуючи ситуацію з дроними, не лише знімав з Києва відповідальність, але й наполягав, що Росія може навмисно збивати українські дрони з курсу, щоб вони потрапляли до країн Балтії, бо хоче використати це в інформаційних цілях.
Це дуже типова російська пропагандаПекка Товері
Схожу думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловив і колишній глава розвідки Фінляндії Пекка Товері: «Це дуже типова російська пропаганда».
Метою такої пропаганди може бути підготовка до майбутнього нападу, вважає політик.
«Час від часу вони вкидають такі неправдиві твердження. Їхня головна цільова аудиторія – власне населення. Щоб казати: мовляв, фіни, естонці, литовці, латвійці нас ненавидять, вони планують нас атакувати і дозволяють Україні робити те й інше. І щоб у той момент, коли політичне керівництво зрештою вирішить провести проти них операцію, можна було сказати: ось, вони надали свій повітряний простір Україні для атак на нас. Отже, у нас є законна причина атакувати їх зараз», – пояснює Товері.
«5 стаття» ЄС
У Єврокомісії на новини з Кремля відреагували словами «напад на одну з наших держав-членів – це напад на ЄС загалом». Цю тезу озвучив речник Єврокомісії з питань оборони Томас Реньє під час брифінгу у Брюсселі 7 квітня.
Водночас на запитання журналістів, як саме ЄС може відреагувати на такий напад, Реньє навів перелік різних програм, завдяки яким Європейський Союз за останній рік посилював свою оборону.
Про застосування статті ЄС про колективну оборону 42.7, яка схожа до 5 статті НАТО і над посиленням якої зараз працюють в Брюсселі, зараз мова не йде, сказав Реньє. Бо нападу на країну ЄС поки не було.
«Ми бачили повідомлення в ЗМІ про нібито погрози – це перший момент. Ми не бачили атаки. І мені не відомо про будь-яку атаку», – сказав Реньє.