13 років Революції Гідності: 94 дні, що змінили Україну (фото, відео)

Революція Гідності. Київ, Майдан Незалежності, 19 лютого 2014 року

21 листопада 2013 року на Майдані Незалежності в Києві зібралися перші учасники протесту проти рішення уряду призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Невелика акція невдовзі переросла в один із наймасштабніших протестних рухів у новітній історії країни. Революція Гідності тривала 94 дні – до 22 лютого 2014 року – і завершилася падінням режиму Віктора Януковича.

Початковою вимогою протестувальників було збереження європейського курсу України. Однак після силового розгону студентів у ніч на 30 листопада вимоги вийшли далеко за межі зовнішньої політики. Люди вимагали відповідальності влади за насильство, дотримання прав і свобод, припинення політичних репресій та поваги до закону. Мирний протест переріс у тривале громадянське протистояння.

Революція Гідності стала переломним моментом у розвитку українського громадянського суспільства. Майдан об’єднав людей різного віку, професій, політичних поглядів і регіонів. Поруч зі студентами були підприємці, науковці, митці, медики, волонтери та люди, які раніше не брали активної участі в політичному житті.

Революція гідності. Учасниці Самооборони Майдану, Київ, 16 лютого 2014 року

Учасники протесту самоорганізовувалися, забезпечували одне одного харчуванням, одягом і медичною допомогою, облаштовували пункти обігріву та барикади. Протест став загальнонаціональним явищем і не обмежувався столицею.

Революція Гідності. Київ, майдан Незалежності, 8 грудня 2013 року

Значення Революції Гідності не вичерпується зміною влади. Після втечі до Росії Віктора Януковича Україна продовжила рух до європейської інтеграції. У 2014 році було підписано Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, у 2017 році запрацював безвізовий режим, а 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС. Революція також стала важливим поштовхом для розвитку волонтерського руху, громадських ініціатив і суспільного контролю над владою.

Водночас наприкінці Революції гідності Росія розпочала збройну агресію проти України. Окупація Криму розпочалася 20 лютого 2014 року, ще до втечі Януковича з Києва. У квітні того ж року розгорнулася збройна агресія на Донбасі, а 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Таким чином, боротьба за право України самостійно визначати власне майбутнє продовжилася вже в умовах російсько-української війни.

Революція гідності. Київ, майдан Незалежності, 19 лютого 2014 року

Ціна Революції Гідності – людські життя. До Героїв Небесної Сотні зараховано 107 загиблих учасників Революції та активістів Майдану. Найбільше протестувальників загинуло 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві – 48 людей.

Встановлення всіх обставин злочинів і притягнення винних до відповідальності залишається предметом судових процесів та розслідувань.

Тіла загиблих учасників Революції гідності на майдані Незалежності в Києві, 20 лютого 2014 року

21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Його встановлено Указом президента України від 13 листопада 2014 року на вшанування громадян, які виступили на захист демократичних цінностей, прав і свобод та європейського вибору України під час Помаранчевої революції 2004 року й Революції Гідності 2013–2014 років.

Революція гідності. Київ, майдан Незалежності, 1 грудня 2013 року

Історична довідка: основні події Революції Гідності

Безпосереднім приводом до початку протестів стало рішення Кабінету міністрів України 21 листопада 2013 року призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Документ планували підписати під час саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі 28–29 листопада.

Хронологія ключових подій

  • 21 листопада 2013 року. Увечері на майдані Незалежності збираються перші протестувальники. Журналіст Мустафа Найєм опублікував у фейсбуці заклик прийти на Майдан. Починається Євромайдан.
  • 24 листопада. У Києві відбувається перше велике Народне віче на підтримку європейської інтеграції. За даними Українського інституту національної пам’яті (УІНП), на акцію вийшли понад 100 тисяч людей. Протестні акції проходять і в інших містах України.
  • 28–29 листопада. На саміті у Вільнюсі Віктор Янукович не підписує Угоду про асоціацію з ЄС.
  • 30 листопада. Уночі спецпідрозділ міліції «Беркут» силою розганяє протестувальників на Майдані Незалежності, серед яких переважно студенти. Ця подія стає каталізатором масового протесту.
  • 1 грудня. У Києві відбувається багатотисячна акція протесту. Протестувальники займають будівлі Київської міської державної адміністрації та Будинку профспілок. Починає формуватися постійна інфраструктура Майдану.
  • 8 грудня. У столиці проходить «Марш мільйонів». На Бессарабській площі зносять пам’ятник Леніну.
  • 11 грудня. Силовики здійснюють спробу розгону Майдану, однак протестувальники утримують позиції.
  • 16 січня 2014 року. Верховна Рада ухвалює пакет законів, що суттєво обмежували громадянські права і свободи. Через їхній зміст і спосіб ухвалення ці документи отримали назву «диктаторські закони».
  • 19–22 січня. На вулиці Грушевського в Києві відбуваються масштабні сутички. 22 січня від вогнепальних поранень гинуть Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Того ж дня знаходять тіло викраденого та закатованого Юрія Вербицького.
  • 18–19 лютого. Під час акції протестувальників, відомої як «Мирний наступ», у напрямку Верховної Ради протистояння різко загострюється. У ніч із 18 на 19 лютого горить Будинок профспілок.
  • 20 лютого. На вулиці Інститутській силовики застосовують вогнепальну зброю проти протестувальників. Гинуть 48 учасників протесту – найбільша кількість загиблих за один день Революції Гідності.
  • 21 лютого. Представники влади й опозиції за участю міжнародних посередників підписують угоду про врегулювання політичної кризи. Увечері Віктор Янукович залишає Київ.
  • 22 лютого. Верховна Рада ухвалює постанову про самоусунення Віктора Януковича від виконання конституційних повноважень і призначає дострокові президентські вибори.

Революція Гідності тривала від 21 листопада 2013-го до 22 лютого 2014 року – загалом 94 дні.

Революція Гідності. Київ, майдан Незалежності, 1 грудня 2013 року

Революція в прямому ефірі Радіо Свобода

Перший прямий ефір із Майдану Незалежності провели журналісти Радіо Свобода пізно ввечері 21 листопада 2013 року. Трансляцію розпочали журналіст Дмитро Шурхало та оператор Андрій Дубчак. Після першого вечірнього ефіру Радіо Свобода започаткувало регулярні цілодобові прямі трансляції з центру Києва. Про початок роботи стрімерів докладно розповідає матеріал «На наших очах відбувалася історія».

Андрій Дубчак (ліворуч) і Дмитро Шурхало – перші стрімери Радіо Свобода, які провели пряму трансляцію подій на Майдані Незалежності 21 листопада 2013 року

Очільниця Української редакції Радіо Свобода Мар’яна Драч згадувала, що редакція спочатку вагалася, чи варто запускати пряму трансляцію, але зрештою ухвалила рішення вести ефір. Відтоді щоденні стріми тривали протягом трьох місяців – від перших протестів до завершення Революції Гідності.

У міру загострення ситуації редакція перейшла на майже цілодобовий режим роботи. Трансляції окремих журналістів могли тривати по 8–10 годин, після чого їх замінювали колеги. Серед журналістів, які регулярно виходили в ефір, були Левко Стек, Михайло Єльчев, Андрій Дубчак і Дмитро Джулай. До стрімів також долучалися Дмитро Шурхало, Євген Солонина, Тетяна Ярмощук, Анастасія Москвичова, Ірина Штогрін, Жанна Безп’ятчук, Інна Кузнецова, Володимир Корсунський, Микола Закалюжний, Ігор Ісхаков, Дмитро Баркар та інші журналісти. Про досвід роботи й небезпеки, з якими вони стикалися, йдеться в матеріалі «Стрімери Майдану: ми зняли те, що облетіло весь світ».

Особливу увагу міжнародних медіа привернуло відео Андрія Дубчака, зняте 8 грудня 2013 року з верхівки головної ялинки на Майдані під час «Маршу мільйонів». Кадри показали міжнародні телеканали й видання. Відео отримало нагороду глядацького голосування та третє місце за оцінкою журі міжнародного конкурсу Lovie Awards.

Your browser doesn’t support HTML5

«Марш мільйонів» – друге Народне віче у Києві (ВІДЕО з висоти)

20 січня 2014 року журналісти Дмитро Баркар та Ігор Ісхаков потрапили під напад бійців «Беркута» на вулиці Грушевського. Їх затримали та побили під час прямої трансляції, яку було перервано. Після цього журналісти почали використовувати захисне спорядження – шоломи, респіратори та бронежилети. Цей епізод описаний у документальній хроніці «Від Євромайдану до розстрілу Небесної сотні».

Журналісти Радіо Свобода Дмитро Баркар (ліворуч) і Ігор Ісхаков, які були затримані та побиті «беркутівцями» під час ведення прямої трансляції з вулиці Грушевського у Києві, 20 січня 2014 року (фото: Микола Княжицький)

Редакція висвітлювала не лише події в центрі Києва, а й протести в регіонах та різні позиції учасників суспільного протистояння. Зокрема, журналісти транслювали акції прихильників влади – так званого «антимайдану» у Києві. Це зафіксовано в архівному матеріалі Радіо Свобода про трансляції з різних міст і висвітлення «антимайдану». Збережені відео, фотографії та репортажі сьогодні є важливим документальним свідченням подій Революції Гідності.

Революція Гідності. Київ, Майдан Незалежності, 2 грудня 2013 року

Що читати й дивитися: знакові матеріали Радіо Свобода

Архівні публікації Радіо Свобода зберігають не лише оперативні повідомлення 2013–2014 років, а й пізніші розслідування, спогади учасників, аналітику, відео та фотохроніку.

Серед матеріалів, які допомагають відтворити перебіг подій і зрозуміти їхнє значення:

Хроніки та мультимедійні проєкти

Свідчення журналістів та учасників

Осмислення подій і розслідування

Більшість архівних матеріалів доступна на тематичній сторінці Радіо Свобода та в її спеціальних проєктах.

Пам’ять, що залишається частиною історії

Через 13 років після початку Євромайдану його події продовжують досліджувати історики, журналісти, правозахисники та слідчі. Архівні записи, фотографії, свідчення очевидців і журналістські матеріали зберігають факти про те, як розвивався протест і якою ціною українці відстояли право самостійно визначати майбутнє своєї країни.

Революція Гідності залишається важливою частиною новітньої історії України. Її спадщина – це досвід громадянської самоорганізації, прагнення до свободи та європейського майбутнього, а також відповідальність перед людьми, які віддали життя за ці цінності.

Проєкт «Майдан. Це було тут»

Шлях Євромайдану

Your browser doesn’t support HTML5

Я досі не розумію, навіщо тоді «Беркут» бив cтудентів – активіст Ілля Кротенко

Your browser doesn’t support HTML5

На Євромайдан в Донецьку вийшло близько 200 людей