ВАШИНГТОН – Двопартійна коаліція в Сенаті США намагається зберегти імпульс навколо масштабного пакета санкцій проти Росії та Ірану. Законодавці від обох партій стверджують, що його ухвалення стане ширшим сигналом про рішучість Сполучених Штатів протистояти авторитарним державам.
Сенатор-республіканець від штату Юта Джон Кертіс, який входить до Комітету Сенату США із закордонних справ, вважає, що надзвичайно широка підтримка документа свідчить про дедалі чіткіше усвідомлення в Конгресі: війна Росії проти України – це не просто регіональний конфлікт, а випробування для міжнародного порядку.
Минулого тижня Сенат під час ключового процедурного голосування підтримав подальший розгляд «Закону про санкції проти Росії та Ірану». Кертіс тоді головував на засіданні Сенату.
В інтерв’ю Радіо Свобода 5 серпня він назвав рівень двопартійної підтримки законопроєкту значним.
«У Сенаті нечасто можна побачити настільки переконливу двопартійну підтримку, – сказав Кертіс. – І коли стільки моїх колег з обох партій об’єднуються, на це варто звернути увагу, тому що це означає: ми серйозно налаштовані й щось обов’язково станеться».
Законопроєкт передбачає масштабні санкції проти фінансового та енергетичного секторів Росії, обмеження проти російського «тіньового флоту», який Москва використовує для обходу санкцій, а також розширення повноважень щодо запровадження санкцій проти Ірану. Документ також дозволяє президентові встановлювати мита на товари з країн, які продовжують купувати російські нафту й газ.
Кертіс очікує, що законопроєкт просуватиметься далі, попри непередбачуваний графік роботи Сенату.
«Є певна надія, що це відбудеться вже цього тижня, – сказав він. – Я не надто переймаюся тим, чи станеться це цього тижня або протягом наступних кількох тижнів. Як ви знаєте, тут, у Сенаті, процеси певною мірою живуть власним життям і їх неможливо форсувати. Тому думаю, що ми доведемо справу до кінця. Питання лише в тому, наскільки швидко».
Сенатор Джон Кертіс під час розмови із вашингтонським кореспондентом Радіо Свобода Алексом Рауфоглу. США, 5 серпня 2026 року
Війна проти України – випробування не лише для Європи
Кертіс заявив, що перемога Росії в Україні матиме наслідки далеко за межами Києва й Москви, зокрема вплине на розрахунки Китаю щодо Тайваню.
«Від самого початку я вважав, що в цій війні не можна дозволити Росії перемогти, – сказав Кертіс. – На щастя, вона не перемагає. Але ми хочемо чітко наголосити: ми підтримуємо свободу. Ми підтримуємо Україну і не можемо миритися з тим, що диктатор вторгається до дружньої країни».
Відповідаючи на запитання, що означатиме перемога для України, Кертіс послався на те, як виживання перед обличчям російської агресії визначає президент України Володимир Зеленський.
«Якщо запитати президента Зеленського, то перемога означає просто не програти сьогодні, не програти завтра і не програти післязавтра», – сказав Кертіс.
Він наголосив, що початкові цілі Москви були значно масштабнішими.
«Від самого початку Росія, по суті, визначала свою перемогу як захоплення й підкорення України, – сказав сенатор. – Тому будь-який результат, за якого цього не сталося, є перемогою України. Уже сам факт того, що українці змогли витримати чотири з половиною роки цієї агресії, є величезною перемогою».
Кертіс визнав, що всередині Республіканської партії існують розбіжності щодо масштабів міжнародних зобов’язань США, однак заявив, що Україна залишається важливою для американських безпекових інтересів.
«Насправді ми не можемо робити все, і, думаю, вони наводять вагомі аргументи, – сказав він. – Але я знову повернуся до головного: поразка неприпустима».
Your browser doesn’t support HTML5
«Поразка [України] неприпустима» – сенатор США Кертіс про російсько-українську війну
Сенатор попередив, що послаблення американської підтримки може вплинути на поведінку супротивників США в усьому світі.
«Перемога Путіна в Україні матиме величезний вплив на багато інших регіонів світу, – сказав Кертіс. – Візьмімо хоча б Китай і Тайвань. Ми добре знаємо, що голова КНР Сі Цзіньпін стежить за тим, що відбувається в Україні. Якщо ми відступимо тут, він зрозуміє, що ми відступимо і щодо Тайваню. Тому наслідки цієї війни значно масштабніші, ніж лише доля України».
Китай, Іран і ширше стратегічне протистояння
Кертіс заявив, що Пекін уважно стежить за реакцією Вашингтона на російське вторгнення, сприймаючи її як показник того, як Сполучені Штати можуть діяти під час майбутньої кризи в Індо-Тихоокеанському регіоні.
«Немає жодних сумнівів, що вони стежать за нашою реакцією, – сказав він. – Вони хотіли б зробити висновок, що наша реакція на дії Росії проти України буде подібною до реакції на дії Китаю проти Тайваню. Саме тому ми повинні надіслати абсолютно чіткий сигнал, що підтримуємо свободу».
Він представив Росію, Іран і Китай як частини ширшого виклику з боку урядів, які протистоять демократичному порядку.
«Той, хто вважає, що це не протистояння добра і зла, помиляється, – сказав Кертіс. – Ми знаємо, на якому боці перебуває Іран. Ми знаємо, на якому боці перебувають диктатори. Ми знаємо, де демократія і де свобода. Лінії цього протистояння цілком зрозумілі».
Президент Росії Володимир Путін у Тегерані, 19 липня 2022 року
«Не варто вдавати, що в цю війну втручається лише Іран, а Китай нібито не втручається, – додав він. – Це дуже чітка можливість побачити, хто є нашими друзями, а хто ними не є».
Включення Ірану до законопроєкту відображає занепокоєння Конгресу через військову співпрацю Тегерана з Москвою та спроби обох урядів обходити західні санкції.
Шахін і Кеннеді закликають не втрачати імпульс
Заклики до остаточного голосування в Сенаті посилилися 4 серпня, коли законодавці від обох партій наголосили на необхідності зберегти імпульс навколо санкційного пакета.
Сенаторка від штату Нью-Гемпшир Джин Шахін, провідна представниця демократів у Сенаті з питань зовнішньої політики, оприлюднила заяву на підтримку законопроєкту, назвавши його одним із найсильніших інструментів Конгресу для посилення тиску на Кремль.
Вона заявила, що санкції проти російського енергетичного сектору, фінансових установ, арктичних проєктів зі скрапленого природного газу і «тіньового флоту» вдарять по економічній основі воєнних зусиль президента Росії Володимира Путіна.
Шахін також наголосила на положеннях, які дозволять запроваджувати мита розміром до 100 відсотків на імпорт товарів із країн, які продовжують фінансувати Росію, купуючи її нафту й газ, передусім із Китаю. Вона заявила, що Україна потребує цього законопроєкту, а демократи й республіканці об’єдналися, щоб надіслати Москві чітке попередження.
Того самого дня сенатор-республіканець від штату Луїзіана Джон Кеннеді виступив у Сенаті і закликав законодавців діяти швидше, заявивши, що для ухвалення законопроєкту вже є необхідна кількість голосів.
«Припиніть говорити й почніть голосувати», – звернувся Кеннеді до колег.
Кеннеді заявив, що українські інновації на полі бою, передусім спроможності у сфері безпілотників, змусили Росію діяти з позиції слабкості. За його словами, скорочення енергетичних доходів Москви обмежить здатність Кремля продовжувати війну без залучення додаткових ресурсів США.
Припиніть говорити й почніть голосувати
Двопартійна група, яка підтримує законопроєкт, тепер зосередилася на тому, щоб зберегти цей імпульс і після кількох місяців переговорів довести документ до остаточного ухвалення.
Прихильники законопроєкту вважають, що широка коаліція навколо нього демонструє: тиск на Росію залишається одним із небагатьох питань, у яких демократи й республіканці досі знаходять спільну позицію.
Українські дронові технології дають союзникам новий досвід
Кертіс також назвав стрімкий розвиток українських безпілотних технологій прикладом того, як співпраця між союзниками може працювати в обох напрямках.
«Україна досягла дуже значного прогресу за чотири з половиною роки, протягом яких їй доводиться захищатися, – сказав він. – Однією зі сфер такого прогресу є технології безпілотників».
Військовослужбовець 15-ї окремої бригади артилерійської розвідки Збройних Сил України з позивним «Бурий», 30 років, перевіряє безпілотник «Шарк» (Shark) перед запуском. Харківська область, 30 жовтня 2023 року
«Те, що ми маємо можливість ділитися з ними власними напрацюваннями й навчатися в них, показує, як союзники можуть ефективно співпрацювати й приносити взаємну користь, – додав Кертіс. – Тому я сподіваюся і впевнений, що ми зможемо добре співпрацювати в цій сфері та скористатися досягненнями українців».
Кертіс також підтримав зусилля з повернення українських дітей, вивезених під час війни, назвавши їхній захист гуманітарним пріоритетом.
«Війна має багато жахливих наслідків, і, на жаль, діти часто стають її жертвами. Ця війна не є винятком, – сказав він. – Думаю, ми не повинні припиняти жодних зусиль, спрямованих на повернення цих дітей додому, а також на захист усіх дітей в Україні».
Згадуючи нещодавні російські удари по цивільних об’єктах, Кертіс заявив, що міжнародна спільнота повинна й надалі вимагати притягнення винних до відповідальності.
«Ми бачили, як люди загинули внаслідок російського удару по житловому будинку, – сказав він. – Це неприпустимо. Ми маємо залишатися рішучими й зробити все, щоб діти в усьому світі почувалися в безпеці».
Іранський народ і влада Ірану
Підтримуючи посилення заходів проти Тегерана, Кертіс заявив, що санкційна політика повинна розрізняти керівництво Ірану і населення країни.
«Очевидно, що іранський народ і керівництво країни мають різні позиції», – сказав він.
«Зрозуміло, що Сполучені Штати і, фактично, весь світ прагнуть здорових відносин з Іраном. У багатьох випадках іранський народ так само є жертвою цієї диктатури, як і всі інші. Для диктатур це не є чимось незвичним».
Кертіс висловив сподівання, що Іран із часом зможе стати партнером, а не супротивником.
«Я сподіваюся, що настане день, коли ми зможемо об’єднатися з Іраном як друзі й союзники в регіоні та принести добробут усім його жителям, – сказав він. – Ми бачили, що деяким країнам вдалося досягти процвітання. Думаю, якщо Іран зможе розібратися зі своїми проблемами, ми також зможемо стати союзниками і процвітати разом».