У Брюсселі може припинити роботу найбільший центр допомоги українцям у Бельгії – «Українські голоси», який щомісяця відвідують тисяча українців. Роботу центру підтримують близько 300 волонтерів, забезпечуючи 35 видів безкоштовних активностей для дорослих і дітей – від мовних курсів і психологічної підтримки до допомоги з пошуком роботи, житла та оформленням документів. Чому ж центр закривається?
Євроквартал, у старій офісній багатоповерхівці в п’яти хвилинах пішки від Єврокомісії та Європейської ради розташований центр «Українські голоси».
Це восьмиповерхове приміщення, як і два попередніх, у яких раніше працювали «Українські голоси», за рік-два мають реконструювати. Звідти зʼїхали орендатори, й доки власники готують документи для ремонту, місто за соціальним тарифом орендує будівлю для «Українських голосів».
Центр «Українські голоси» у Брюсселі, Бельгія
Про роботу цього центру проєкт Радіо Свобода «Ти як?» неодноразово робив репортажі: як самі українці з тимчасовим захистом його створили, щоб допомагати іншим; про їхній хор, який виступав у Європарламенті; про театр «Прихисток»; а також про дітей, що проводять гуртки для інших дітей.
Історія про пенсіонера, що «живе як у раю» у прихистку для українців, теж стосується «Українських голосів», бо ця сама команда адмініструє той та ряд інших прихистків.
«Це стрес і шок»
Цього разу ми зустріли на рецепції харківʼянку Анну Бойчук, яка поділилася історією про те, як вперше потрапила до «Українських голосів» три роки тому, на третій день свого перебування в Бельгії.
«Я прийшла дуже розгублена, не розуміла – куди, що, як? Навколо була якась метушня, відбувалася якась подія, багато людей, хтось кудись біг. І біля мене стояла дівчина. Вона бачила мій стан і просто взяла мене за руку, і просто тримала. Це було на той момент найцінніше, що взагалі може бути. В той же день я стала волонтером в цьому центрі», – розповідає розчулено Анна зі сльозами на очах.
Центр «Українські голоси» у Брюсселі, Бельгія
Анна дізналася про «Українські голоси» з інформаційної брошури, яку отримала у таборі для біженців, в якому жила перший час після приїзду до Бельгії. Чимало інших відвідувачів дізнавалися про центр через поради від українців.
«На вулиці випадково зустріла дівчину, вона розмовляла українською по телефону. І вона розказала мені, що тут є такий центр», – каже відвідувачка курсів французької Марія.
Тут можна отримати консультації юристів, психологів, логопедів, перекладачів, допомогу з апеляціями після відмови в тимчасовому захисті, із визнанням дипломів, оформленням дітей до школи, пошуком лікаря, житла чи роботи.
Окремо тут надають підтримку і тим, хто хоче повернутися в Україну – зокрема допомагають правильно закрити банківські рахунки, владнати документи та повідомити місцеву владу.
Центр «Українські голоси» у Брюсселі, Бельгія
Частина команди «Українських голосів» зараз працює вже на оплачуваних посадах – у 2022 році місто Брюссель виділило фінансування на цей проєкт для підтримки інтеграції українців.
У мене діти сюди ходили і на малювання, і на танціОксана
Але тепер, на фоні хвилі скорочення соціальних витрат міста бюджет урізали – коштів на фінансування будівлі та підтримку волонтерів з 1 квітня місто більше не виділятиме. Цю новину і волонтери, і відвідувачі зустріли з сумом.
«Ми тут з самого початку війни, четвертий рік. У мене діти сюди ходили і на малювання, і на танці. Я психологічну підтримку отримувала. Ось маму привела на юридичну консультацію, бо є питання щодо тимчасового захисту. Це стрес і шок для нас», – каже відвідувачка центру Оксана.
Центр «Українські голоси» у Брюсселі, Бельгія
«Чекаємо ініціативи від України також»
Щоб сповістити про скорочення фінансування і закриття центру з 1 квітня, керівництво центру зібрало у березні волонтерів, яких тут близько трьох сотень.
Волонтери реагували дуже емоційно, люди плакалиПавло Кошка
«Волонтери реагували дуже емоційно, люди плакали. Я не перебільшую, тому що для них це реально другий дім», – розповідає координатор Павло Кошка.
За словами Кошки, центр фактично є прикладом «Хабів єдності», про запуск яких пів року тому заявили Україна та ЄС.
«Представники міністерства соцполітики були тут уже двічі. І перший раз, коли побачили цей центр, вони сказали: «Так ось воно оце і є – «Хаб єдності». Тобто це неймовірно, що та ідея, яку вони створили, вона вже давно тут була реалізована».
Інформаційна сесія для волонтерів «Українські голоси», на якій їм повідомили про закриття центру, Брюссель, 2 березня 2026 року
Ідея «Хабів єдності» полягає в тому, щоб допомагати українцям у країнах ЄС інтегруватися, зберігати зв’язок з Україною, а також консультувати тих, хто хоче повернутися додому. Однак наразі такі хаби запускаються лише у трьох країнах ЄС – Німеччині, Чехії та Іспанії. Перемовини також йдуть зі Швецією, Нідерландами та Польщею.
Бельгії серед пріоритетів поки немає, хоча під тимчасовим захистом тут перебувають до 100 тисяч українців.
Особливо гостро проблема відчувається на тлі нової хвилі людей, які виїжджали з України під час цієї найважчої зими з обстрілами інфраструктури. А також з огляду на збільшення рівня відмов для українців у захисті в Бельгії.
За даними міграційної служби Бельгії, якщо у 2022 році відмову в тимчасовому захисті отримували лише 2% українців, то тепер – близько 40%. І саме до «Українських голосів» після таких відмов звертаються по допомогу люди.
Акція «Передчуття війни», організована центром «Українські голоси» 23 лютого 2026 року в Брюсселі поряд із будівлею центру у Єврокварталі
Я вважаю, що люди, які зараз приїхали, мають право і заслуговують на такий самий прийом, який він був у 2022 роціПавло Кошка
«Я вважаю, що люди, які зараз приїхали, мають право і заслуговують на такий самий прийом, який він був у 2022 році. Тому що ці люди протягом чотирьох років залишалися в Україні. Вони прожили чотири зими без світла. І людина приїжджає, а їй кажуть: «Сорі, сорі. Солідарність має термін придатності». Знаєте, це неправильно. Так не може бути», – говорить Павло Кошка.
«Людина опиняється на вулиці, по суті. Коли вона звертається до нас, дівчата зв’язуються з соціальною службою і питають про місце, і надається житло на ніч», – пояснює важливість роботи центру Анна Бойчук.
Адміністративну команду українців, які офіційно працевлаштовані у центрі, не звільняють, а пропонують переїхати до прихистків на околицях Брюсселя і продовжувати роботу там. Але уже без сотень волонтерів, які, великою мірою, допомагали зберігати культурний звʼязок з Україною. Та й цілісна модель одного простору, де людина може отримати всю допомогу в одному місці, буде втрачена.
Театр La Cachette
«Ми і говорили із місією України при ЄС, і з посольством. Тобто всі представники України в курсі про це. Але, чесно кажучи, ми чекаємо якоїсь ініціативи від України також. Тому що це не наш рівень розумієте. Це має країна, домовлятися з країною», – пояснює Павло Кошка.
Позиція посадовців
У Єврокомісії на запит Радіо Свобода пояснили, «Хаби єдності» мають фінансуватися за змішаною схемою: за участі як України, так і держав, у яких вони функціонуватимуть, а також за підтримки фондів Євросоюзу.
За повідомленням Єврокомісії, у 2025-му держави-члени ЄС отримали додаткове фінансування для запуску хабів, проте з правом використовувати ці кошти на інші проєкти з підтримки українців.
Загалом же, з огляду на завершення тимчасового захисту у 2027 році, підтримка ЄС для держав-членів, які приймають українців, поступово знижується. Наприклад, у 2022 у межах політики згуртованості ЄС виділив додаткові 13,6 мільярда євро, щоб їх могли спрямувати на українців в ЄС. То наступний великий транш був уже в 2025-му і на значно меншу суму – 3 мільярди євро в рамках різних фондів.
Георгій консультується із волонтерами та адміністраторами притулку для українців з тимчасовим захистом в Брюсселі, Бельгія
У міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України у відповідь на запит Радіо Свобода зазначили, що відзначають «важливу роль центру «Українські голоси» для української громади в Бельгії та підтримки зв’язку з Україною», але дали зрозуміти, що фінансова сторона питання – це відповідальність країн ЄС.
«Передбачається, що створення «Центрів єдності» відбувається за підтримки приймаючих держав, тоді як українська сторона забезпечує координацію та методичну підтримку», – йдеться у відповіді міністерства.
Також для запуску таких центрів потрібне підписання спільних декларацій між Україною та країнами ЄС, і з Бельгією наразі такої декларації немає.
Радіо Свобода звернулося також за коментарем до компетентних посадовців Брюссельского столичного регіону, та поки що не отримало відповіді.
Українці під час святкування Дня незалежності України в Брюсселі, 24 серпня 2025 року
Команда «Українських голосів», тим часом, намагається врятувати центр – пише петиції до бельгійської влади, звертається до урядовців і роздумує над можливим збором коштів. Хоча, зізнається координатор, думка збирати гроші на приміщення дається важко.
«Особисто мені це завжди не дуже хочеться робити, тому що я вважаю, що гроші, які збираються тут, вони мають краще йти в Україну – військовим. Це якось ментально не хочеться», – каже Павло Кошка.
І сподівається, що українське міністерство ініціює діалог з цього питання із Бельгією.
«Якщо Україна хоче інвестувати в людей за кордоном, щоб вони залишалися українцями, їм треба допомагати», – резюмує Павло.
Україна 5-й рік відбиває повномасштабну агресію Росії. Російська армія щодоби здійснює сотні штурмів на сході та півдні України, а також щоденно атакує з повітря цивільне населення України, енергетичні об'єкти, залізницю та безпосереднього населені пункти. Угорщина заблокувала надання Україні кредиту ЄС у розмірі 90 млірд євро.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Українські діти-біженці організували гуртки для однолітків в Брюсселі ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Українські голоси»: як у Брюсселі біженці допомагають одне одному ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Пісня, що рятує: хор українських жінок у Брюсселі об’єднує, зцілює і лунає в Європарламенті