Із п'ятого серпня, коли в ЄС та Бельгії почали застосовувати нове рішення Ради щодо обмеження тимчасового захисту для військовозобовʼязаних, юристи й волонтерські організації, які працюють з українськими біженцями, фіксують сплеск відмов та затримок у тимчасовому захисті. З проблемами зіштовхуються не лише чоловіки призовного віку, а й жінки, і навіть неповнолітні, яким от-от виповниться 18.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» зібрав інформацію від організацій, що приймають ці дзвінки щодня, і коментарі Єврокомісії – про те, що насправді змінилося і чому навіть однакові справи міграційні офіцери вирішують по-різному.
У фойє центру «Українські голоси» у Брюсселі на консультацію щодо тимчасового захисту очікує батько шістьох дітей. У його додатку «Резерв+» немає відомостей про відстрочку від військової служби.
Перед цим із консультації вийшов 23-річний українець, який виїхав з України напередодні свого дня народження, коли йому було ще 22 роки. Але позначки про перетин кордону він не зміг отримати, хоча стверджує, вмовляв про це українських прикордонників.
За останні два з половиною тижні, відколи набуло чинності рішення ЄС про обмеження тимчасового захисту для військовозобовʼязаних, до «Українських голосів» було вже понад 150 звернень щодо відмови у наданні захисту в Бельгії.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
МЗС радить українцям отримувати штамп про перетин кордону при виїзді до ЄСЯк змінилися правила?
Рішення, яке продовжує дію тимчасового захисту для українців ще на рік, але з винятком для військовозобовʼязаних, Рада ЄС ухвалила в останні дні липня, а набуло чинності воно п'ятого серпня, після публікації в офіційному журналі ЄС.
Мотивували зміни у Брюсселі бажанням допомогти Україні у війні: щоб чоловіки, які мають воювати, не перепливали Тису, втікаючи, чи не залишалися у ЄС незаконно.
Утім, стосується рішення не лише чоловіків, а й жінок: щоб уникнути судових позовів щодо дискримінації за статтю, у рішенні ЄС йдеться про військовозобовʼязаних «осіб», що спричинило виникнення додаткових вимог і для жінок.
Українці зібралися перед закритим пунктом видачі паспортів України в торговому центрі у Варшаві, Польща, 24 квітня 2024 року.
Перевіряти законність перетину кордону Єврокомісія рекомендує міграційним органам на місцях за допомогою штампів від української прикордонної служби.
«Якщо українська влада дозволила особі залишити територію України, держава-член ЄС обґрунтовано може виходити з того, що ця особа виїхала з України законно і з дотриманням військових обов’язків», – йдеться у розʼясненні від Єврокомісії для країн-членів.
Оскільки українські прикордонники останнім часом не ставлять штампи без запиту, то в разі його відсутності заявник може надати довідку від прикордонної служби України, йдеться у розʼясненні.
Окрім того, перевірити статус виконання військових обовʼязків можна через «Резерв+», що, здебільшого і стали робити чиновники в Бельгії та інших країнах членах Євросоюзу.
«Резерв+» запитують і в жінок
Оскільки штампи у паспорті про перетин кордону наразі мають лише одиниці із тих, хто звертається за тимчасовим захистом, а рішення стосується усіх осіб, «Резерв+» у Бельгії та низці інших країн стали просити представити також у жінок.
Українська біженка у Чехії
При чому, як трактувати побачене у додатку повідомлення, за словами представниці центру «Українські голоси» Марії Шамшиної, міграційна служба поки не виробила одного чіткого розуміння.
Навіть якщо жінка показує, що ніде «не обліковується», для одного офіцера цього достатньо, інший каже: «Не обліковується, тому що ви дані не дали»Марія Шамшина
«Почалися скарги – масово. Поки що ніхто не розуміє нюансів. Бо «Резерв+», окрім «знятий з військового обліку» або «військовозобов'язаний», має ще інші категорії, які міграційна служба не розуміє. Те саме стосується жінок: навіть якщо жінка встановила застосунок і показує, що ніде «не обліковується», для одного офіцера цього достатньо, інший каже «Не обліковується, тому що ви дані не дали. А де написано, що ви не військовозобов'язана?».
У перші дні серпня до «Українських голосів» зверталися жінки, яким міграційні органи Бельгії не надавали захист, а просили прийти пізніше, каже Шамшина.
Інформація про «Резерв+» для жінок розлетілася соцмережами і тепер на консультації все більше приходять і ті, хто тільки збирається звертатися за тимчасовим захистом, каже юрист іншої організації, яка працює з українцями, – Caritas у Бельгії Пітер ван Роєн.
«До нас звертаються жінки, які дуже занепокоєні: чи попросять їх показати застосунок «Резерв+» і як це вплине на їхню ситуацію».
Українсько-польський кордон
Водночас наразі ні консультантам Caritas, ні «Українських голосів» про випадки остаточної відмови жінкам у тимчасовому захисті не відомо.
Проблеми у 18-22 річних
Найбільше проблем наразі саме у чоловіків, в тому числі у тих, хто законно виїхав із України.
Навіть їм зараз дають відмови – іноді письмові, а іноді в усній формі кажуть: «Ні, приходьте пізніше»Марія Шамшина
«Якщо люди показують «Резерв+» і там написано «знятий з військового обліку», питань нема. Всі інші ситуації, наприклад, чоловіки віком 18-23 роки, які офіційно військовозобов'язані, проте до 23 років мають право легально перетинати кордон і вчитися. Навіть їм зараз дають відмови – іноді письмові, а іноді в усній формі кажуть: «Ні, приходьте пізніше». Такого ще не було», – каже Шамшина.
З розʼяснення від Єврокомісії, яке, як уже зазначалося, було опубліковане лише кілька днів тому, стає зрозуміло, чому виникають такі проблеми.
Там вказано, що у «Резерв+» має бути вказано, чи звільнена особа від військових обов’язків та строк дії такого звільнення. Інші категорії, такі як «призовник» (до 25 років) чи «обмежено придатний» (за станом здоровʼя) не згадуються. Більше того, у незрозумілих ситуаціях, фактично, рекомендується відмовляти у захисті.
«Держави-члени можуть вважати, що неповна інформація, особливо якщо з документа не зрозуміло, чи звільнена особа від військових обов’язків в Україні, не є достатнім доказом для підтвердження права на тимчасовий захист», – йдеться у записці Єврокомісії.
Українсько-польський кордон
Таким чином у Бельгії, за словами представників Caritas, є випадки, коли 20-річним чоловікам зі штампом у паспорті про перетин кордону надавали відмову, бо він «призовник».
Ми бачимо дуже тривожні сигнали.Роєн
За словами Шамшиної, проблеми у чоловіків почали виникати ще за кілька тижнів до ухвалення рішення на рівні ЄС. Зокрема, їх могли просто попросити почекати і прийти пізніше. І не лише повнолітніх.
«У мене є зараз три сімнадцятирічних, яким ось-ось має виповнитися вісімнадцять років. Вони звернулися з заявами про надання тимчасового захисту, з пакетом документів і вже три-чотири тижні і відповіді нема», – розповідає Шамшина.
У Caritas кажуть, що також чули про людей військовозобов’язаного віку, які мають звільнення від мобілізації, але все одно стикаються з проблемами.
«Ми бачимо дуже тривожні сигнали. Бачимо відмови, бачимо, що людей відправляють геть через відсутність певних документів, хоча ми вважаємо, що ці документи не завжди потрібні», – каже ван Роєн.
Водночас він додає, що є і позитивні рішення для чоловіків, тож зараз можна зробити висновок, що це результат початкового процесу, коли чіткі правила ще не встановлені і не всі чиновники обізнані, як діяти.
Центр реєстрації українських біженців у Брюсселі. Брюссель, Бельгія, 6 листопада 2025 року
Що радить МЗС та ЄС
Схожі сигнали надходять і з інших країн Євросоюзу
МЗС України 15 серпня підтвердило про ситуації, коли в окремих країнах Євросоюзу жінок просили показати дані з «Резерв+», але наголосило, що масовими ці випадки поки не є і здебільшого пов'язані з тим, що заявники не могли підтвердити законність виїзду з України.
Відомство порадило всім громадянам, незалежно від статі та віку, під час виїзду з країни отримувати в паспорті штамп Держприкордонслужби, а тим, хто вже за кордоном, – звертатися по офіційне підтвердження перетину кордону до Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби.
Єврокомісія 18 серпня опублікувала документ «Питання-відповіді» щодо нових правил тимчасового захисту і радить, окрім штампу у паспорті, ще до виїзду з України або через консульства України за кордоном подбати про присяжний переклад даних з «Резерв+».
Українсько-польський кордон
Також Єврокомісія найближчими тижнями має представити державам-членам додаткові детальніші рекомендації, оскільки централізованого роз'яснення, як застосовувати рішення на практиці, поки що немає. Саме цю відсутність єдиного тлумачення юристи називають головним джерелом хаосу на місцях.
У МЗС України на запит Радіо Свобода наразі не відповіли, чи надавали детальні інструкції європейській стороні, як саме тлумачити ті чи інші статуси у «Резерв+».
А Міграційна служба Бельгії повідомила, що згідно з новими правилами повинна перевіряти осіб від 18 до 60 років щодо того, чи вони військовозобовʼязані, не залежно від статі.