Єврокомісія 26 червня оприлюднила пропозицію подовжити дію тимчасового захисту для українських біженців ще на рік – до березня 2028 року. Водночас пропонує не надавати захист новоприбулим військовозобовʼязаним чоловікам, тим, хто добровільно долучився до ЗСУ до 23 років і військовозобов'язаним жінкам. А також тим, хто виїхав незаконно. Під час подачі документів потрібно буде документально підтвердити свій легальний виїзд з України.
Що буде з тими чоловіками призовного віку, які вже отримали тимчасовий захист, та чи не порушує це законодавство ЄС – проєкт Радіо Свобода «Ти як?» зібрав пояснення від чиновників Єврокомісії.
Більшість українців, які перебувають у країнах ЄС з тимчасовим захистом, мають документи з правом на проживання, термін яких збігає у березні 2027 року.
Згідно з пропозицією Єврокомісії, вони можуть продовжити термін перебування під тимчасовим захистом у ЄС ще на рік – до березня 2028 року.
Кому продовжать тимчасовий захист?
Це стосується і будь-яких військововзобовʼязаних, які до моменту публікації нових правил отримали тимчасовий захист – усі вони мають право на продовження захисту.
«Всі люди, які вже користуються тимчасовим захистом, продовжать його отримувати», – пояснив чиновник Єврокомісії, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ.
Кого обмежать?
Обмеження стосуватимуться насамперед новоприбулих військовозобовʼязаних, а саме тих, хто приїхав після набрання чинності нових правил тимчасового захисту в ЄС.
Тимчасовий захист не повинен надаватися особам, які не можуть законно залишити Українучиновник Єврокомісії
«Тимчасовий захист не повинен надаватися особам, які не можуть законно залишити Україну через свої військові обов'язки відповідно до українського законодавства», – пояснив чиновник Єврокомісії.
Для цього особа, під час подачі на захист, має підтвердити документально, що вона має право законно залишити Україну.
Тих, хто мав право законно виїхати з України, але на короткий термін, теж обмежать у праві на тимчасовий захист.
«Якщо особа, якій дозволено виїхати, наприклад, на один тиждень для ділового відрядження, подає заяву на отримання тимчасового захисту, то самим фактом подання такої заяви вона фактично порушує законність свого перебування за межами України», – сказав чиновник Єврокомісії.
Фактично обмеження на отримання тимчасового захисту стосуватимуться насамперед військовозобовʼязаних чоловіків віком 23-60 років, але так само і тих, хто добровільно приєднався до Збройних сил до настання цього віку і військовозобовʼязаних жінок.
Чи стосується це тих, кому виповниться 23 роки вже в ЄС?
Ні. Якщо українець уже перебуває в ЄС під тимчасовим захистом, досягнення ним віку військового обов'язку нічого не змінює.
«Якщо ви зараз є власником статусу тимчасового захисту, він залишиться за вами незалежно від того, якого віку ви досягнете найближчим часом», – пояснив чиновник Єврокомісії.
Це означає, що чоловік, який виїхав до ЄС у 22 роки та отримав тимчасовий захист, після досягнення 23 або 25 років не втратить цей статус автоматично.
Втім, існує важливий виняток: якщо тимчасовий захист буде припинено або анульовано – наприклад через надто тривалу відсутність у країні перебування відповідно до національних правил окремої держави ЄС, – повторно отримати його вже не вдасться.
Які права залишаються у військовозобовʼязаних?
Окрім тимчасового захисту, в ЄС зажди існувала можливість подання на міжнародний захист – тобто офіційний статус біженця.
Ця опція залишається відкритою для військовозобовʼязаних. Проте, як пояснюють в Єврокомісії, «ухилення від військової служби як таке не є підставою для міжнародного захисту», і шанси отримати біженство не великі лише на основі небажання служити, бо воно не є достатньою підставою.
Водночас у європейському праві існує право на відмову від військової служби за переконаннями (совісті чи релігійними) та можливість альтернативної служби.
Розгляд заяви на статус біженця може тривати роками, і на час очікування відповіді особа має право легально перебувати у країнах ЄС, а через шість місяців після подачі заяви вона отримує дозвіл на роботу, проте не на соціальну допомогу.
За словами комісара Ради Європи з прав людини Майкла О'Флаерті, можливість подаватися на біженство є радше теоретичною через складність процедур.
У кожній державі-члені ЄС існує власна система, власні правила та власний режим
«Проблема полягає в тому, що міжнародний захист не належить до виключної компетенції ЄС. В кожній державі-члені ЄС існує власна система, власні правила та власний режим. Тому, на мою думку, посилатися на міжнародний захист як на рішення цієї проблеми – це радше посилатися на теоретичну можливість, ніж на практичний і легко застосовний механізм», – зазначив він у ексклюзивному коментарі Радіо Свобода.
Майкл О'Флаерті додав, що у багатьох країнах служби, що займаються наданням притулку, вже зараз перебувають під величезним навантаженням і не справляються з кількістю справ, які їм доводиться розглядати.
Коли нові правила вступлять в силу?
Військовозобовʼязані не зможуть отримувати тимчасовий захист у країнах-членах ЄС після того, як пропозицію Єврокомісії затвердить Рада ЄС і нові правила будуть опубліковані в Офіційному журналі Євросоюзу.
Зазвичай затвердження Ради ЄС триває декілька тижнів.
«Держави-члени зацікавлені розглянути це питання якнайшвидше. Після ухвалення рішення зазвичай минає близько 20 днів до його офіційної публікації в Офіційному журналі ЄС. Саме після цього воно набирає чинності», - зазначив посадовець Єврокомісії.
Чому Єврокомісія вважає це законним?
Оскільки комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті застеріг країни від автоматичного виключення українських чоловіків із системи тимчасового захисту, у Єврокомісії наголосили, що тимчасовий захист є окремим спеціальним механізмом ЄС, який існує паралельно із системою міжнародного захисту та процедурою отримання статусу біженця.
За оцінкою Брюсселя, Директива про тимчасовий захист дозволяє встановлювати винятки за наявності «об'єктивних критеріїв».
У Брюсселі також відкидають звинувачення у дискримінації за статтю.
За словами посадовців, обмеження сформульоване не щодо чоловіків, а щодо осіб, які мають військові обов'язки відповідно до українського законодавства. Тому формально воно може поширюватися і на жінок-військовослужбовиць або доброволиць, які взяли на себе військові зобов'язання перед Україною.
- Кількість воєнних мігрантів з України, за даними Агентства ООН у справа біженців, наприкінці 2025 року зросла на 2% і становила 5,2 мільйона осіб. Близько 95% українських біженців перебували в Європі, зокрема у: Німеччині, Польщі, Чехії, Великій Британії, Іспанії.
- Загалом торік 717,3 тисячі громадян України вперше отримали тимчасовий захист, що на 14% менше, ніж у 2024-му. Ще 36,8 тисячі українців подали індивідуальні заяви про надання притулку.
Форум