Ярослава Безлєпкіна
Міністерство внутрішніх справ Чехії пропонує змінити правила тимчасового захисту для українських біженців. Для отримання фінансової допомоги українцям доведеться доводити свою «активність» – працювати, вести бізнес або перебувати на обліку в центрі зайнятості, пишуть чеські медіа. Також серед запропонованих змін можуть бути обмеження на отримання виплат для тих, хто проводить у Чехії менше за 16 днів на місяць, та нові правила державного медичного страхування.
У МВС Чехії пояснюють: таким чином хочуть запобігти можливим зловживанням соціальною системою. Водночас медіа зазначають, що нововведення не мають торкнутися вразливих категорій населення.
Як ці зміни можуть вплинути на життя українців і як змінилося ставлення чехів до мігрантів – про це проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з Ільнарою Дудаш. Ільнара є представницею української діаспори в Комітеті з питань національних меншин при уряді Чеської Республіки та з 2014 року займається розвитком української громади у Брно й Південно-Моравському краї, координує культурні, освітні та соціальні проєкти для українців у Чехії.
– Чеський уряд, за зверненням прем’єр-міністра Андрея Бабіша, готує зміни до законодавства щодо українських біженців. Мігрантів, за даними чеських медіа, хочуть перевести на загальну систему соцвиплат, яка діє для громадян Чехії. Як саме ці зміни можуть відобразитися на житті біженців з України?
– Загалом мені здається, що та система, яка зараз налаштована для українських біженців, є гіршою, ніж загальна система соцвиплат. Тому, якщо Бабіш таке сказав, то ми, звичайно, тільки підтримуємо це.
Ільнара Дудаш
Українці отримують пільги, коли приїжджають, у них є певний період, і потім пільги отримують лише люди, які належать до вразливих категорій населення. Це студенти або матері, які доглядають за дітьми. І ці пільги не є сильно високими. Це в районі просто кількох тисяч чеських крон.
Якщо б українців допустили до загальної соціальної системи, то такі пільги були б набагато вищими
Якщо б українців допустили до загальної соціальної системи Чехії, то такі пільги були б набагато вищими, і отримати їх було б набагато простіше. Там є, наприклад, допомога в скруті, є пільги для батьків. Там набагато більше можливостей отримати фінансову підтримку.
– За інформацією чеських медіа, нові зміни можуть ухвалити вже до кінця травня. Як швидко українці відчують ці зміни на практиці?
– Я реально переконана, що цього не станеться до кінця травня. Тому що вірю в те, що, навіть незважаючи на те, що влада в Чеській Республіці змінилася, країна все ж таки залишається правовою. І щоб вводити подібні речі та подібні зміни, потрібно більше часу. Тому якийсь час у нас, безперечно, є.
Я бачу тенденції і слухаю те, що говорить, зокрема, навіть не стільки Бабіш, скільки, наприклад, Томіо Окамура (спікер парламенту – ред.) – хоче скасувати всі пільги. Я знаю, що вони говорять про те, що українці користуються пільгами. На жаль, такі випадки є, але все ж таки вони поодинокі. Ми не повинні забувати, що в Чехії живе майже 400 тисяч осіб з тимчасовим захистом. І більшість – це діти, студенти і пенсіонери. Тобто це люди, які не зможуть забезпечити своє перебування тут. І також варто зазначити, що більше половини українців працюють і сплачують податки.
Центр для українських біженців у Празі, Чехія, 10 січня 2023 року
І незважаючи на те, що міністр праці та соціальних справ скасував, а потім знову оновив статистику щодо позитивного внеску українців до чеського бюджету, говорити про пільги і про зловживання ними українцями безпредметно. Я не хочу, щоб це звучало так, що ми погоджуємося з будь-яким використанням пільг, тому що це не так. Насправді ми завжди закликаємо українців до того, щоб вони поводилися в рамках закону.
І якщо хтось думає, вважає, що якщо він надурить країну і йому за це ніколи нічого не буде, то це не так. Рано чи пізно все одно це буде виявлено. І хотілося б, щоб кожен розумів, що своїми кроками він впливає не лише на свою власну репутацію, а й на репутацію всієї української громади в Чеській Республіці.
– Якщо говорити про «зловживання» соціальними виплатами: ви бачите реальні масштаби цієї проблеми чи це радше політична риторика?
Переважна кількість українців, дуже великий відсоток, навпаки, живе за правилами
– У мене немає доступу до цієї інформації. Те, що я вичитала, наприклад, на Seznam.cz, – там говорилося, що зараз є 33 провадження щодо українців. Ви розумієте, що 33 провадження, порівняно з 383-тисячним населенням – це насправді навіть не відсоток. Це дуже маленька кількість. Навіть якщо ми будемо припускати, що 33 провадження – це ті, які були викриті, то все одно я вважаю, що переважна кількість українців, дуже великий відсоток, навпаки, живе за правилами.
Насправді питання криміналітету і зловживання соціальною допомогою – це той аргумент, який дуже часто використовується політиками щодо українців. Що робить Окамура? Він говорить про дуже загальні теми(наприклад, у Чехії стало забагато українців і мешканці Праги нарікають на це, заявляв, що країна надає захист людям, які порушують закон і вдають, що він не поширюється на певну привілейовану групу, підтримує припинення пільг і тимчасового захисту, бо українці зловживають соцдопомогою, стверджував, що нібито автобусним транспортом «з України до Чехії контрабандою ввозять різні товари, зокрема військові та збройові, тут працює величезна кількість недобросовісних перевізників» – ред.), які могли б викликати страх у своїх виборців. І йому, на жаль, це вдається. І він, на жаль, це робить не лише щодо українців, а й щодо інших меншин. Зараз, наприклад, ми бачимо, що відбувається в медійному просторі в Чехії щодо судетських німців...
Спікер парламенту Чехії Томіо Окамура заявив, що у 2026 році країна готує зміни до міграційного законодавства, які торкнуться й українських біженців. За його словами, необхідно «суттєво переглянути пільги», бо на першому місці мають бути чехи. А продовження тимчасового захисту для мігрантів з України до березня 2027-го він назвав «диктатурою з боку Брюсселя».
Центр для українських біженців у Празі, Чехія, 10 січня 2023 року
– Водночас чеські експерти та соціологи пропонують запровадити державну допомогу після народження дитини для українок у Чехії. Що ви думаєте про цю ініціативу?
– Я вважаю, що це дуже корисно – запровадити підтримку для жінок, які можуть народити. Тому що, по-перше, це корисно не лише для самих жінок, а й для чеського суспільства загалом.
Як ми знаємо, минулого року, за статистикою, в Чехії народилося лише 77 600 дітей. Це насправді найнижчий показник в історії Чехії. Якщо дивитися на розвиток демографічної складової, то Чехія, якби не було українців, то мала б лише за минулий рік мінус 35 700 своїх громадян.
У Чехії кількість населення без мігрантів знизиться
Це насправді величезний спад. Як вказує Eurostat у прогнозах до 2100 року, в Чехії кількість населення без мігрантів знизиться майже на 3,5 мільйона людей. Це дуже велике число. І якщо все ж таки Чехія буде підтримувати мігрантів, то тоді населення все одно знизиться, але не знизиться таким великим чином.
А те, що Чехія могла б допомагати українським матерям, може вплинути дуже позитивно саме на демографічний стан у самій Чехії. Я дуже сподіваюся, що чеські політики це зрозуміють. І я думаю, що переважна більшість із них це навіть і розуміє. На мою думку, це просто інвестиція у власне майбутнє. Тому я тільки за.
Центр для українських біженців у Празі, Чехія, 10 січня 2023 року
І ще хотіла сказати, що, по суті, за статистиками, які видає статистичний уряд, зараз одна з найменших народжуваностей у Чехії – саме серед українських жінок. І це повністю зрозуміло. Я не думаю, що, причина лише в тому, що партнери цих жінок залишаються в Україні. А причиною є і фінансовий стан, і взагалі підвішений стан, у якому перебувають біженці на території Чехії.
І ніхто, по суті, не дуже розуміє, що буде відбуватися в майбутньому. Так, Чехія все ж таки має оцей zvláštní dlouhodobý pobyt (спеціальний довгостроковий дозвіл на проживання – ред.). Але він настільки високопороговий, настільки недоступний, особливо для молоді. Наприклад, молоді жінки, яким, скажімо, до 25 років, які або закінчують університет, або щойно закінчили. Для них прийти і відповідати вимогам, які встановив уряд, – це нереально, просто нереально. Взагалі для будь-якого студента це нереально.
– Чи не виникає в суспільстві суперечність, коли, з одного боку, скорочують допомогу, а з іншого – запроваджують нові виплати для матерів?
– Звичайно. Тут дуже багато парадоксів. З одного боку, просто Окамура кричить, що він заборонить в’їзд усім українцям (чеський політик заявляв, що українці регулярно їздять в Україну у відпустку і «цих українців тут занадто багато, і ми повинні з цим щось робити» – ред.). З іншого боку, влада схвалює закон і підвищення квот для в’їзду, наприклад, людей із Філіппін. Просто щоб розуміти: наприклад, минулого року ця квота була 2,5 тисячі, цього року – 10 тисяч, і говориться про те, що підвищення цих квот надалі зростатиме.
Це такий парадокс, бо всі розуміють, що, наприклад, рівень безробіття зараз в Чехії – на рівні 3%. І всі розумні аналітики, і всі люди, які хоча б трішки розуміються на цьому, розуміють, що без українських біженців і без українських мігрантів економіка дуже знизиться.
Без українських біженців і без українських мігрантів економіка дуже знизиться
Але одночасно владні структури, політики говорять про те, що будуть забороняти в’їзд новим мігрантам або ускладнювати перебування мігрантам, які вже тут перебувають.
Не парадокс це? Парадокс, звичайно. І тут також Бабіш яскраво говорить про те, що він намагатиметься максимально робити все для того, щоб підвищилася народжуваність. Окей, якщо ви хочете, щоб, наприклад, українські жінки також народжували, то дайте можливість стати громадянами цим дітям. Чи дайте можливість перебувати стабільно тут цим матерям, щоб потім виросли, скажімо, і чеські громадяни. Я нічого поганого не вбачаю в тому, щоб люди мали, наприклад, і подвійне громадянство. І тут дуже багато різних тем, які просто не відповідають тому, що дійсно відбувається в цій країні.
Карловий міст у Празі, Чехія
– Спікер парламенту Томіо Окамура заявив, що майже дві третини чехів вважають українців «проблемними» через кримінальність, агресію та «непристосованість». Ці заяви відповідають реальній ситуації, яку ви бачите в суспільстві?
– Добре, давайте почнемо з кримінальності. Статистики говорять, що у 2024 році було 3800 проваджень щодо українців у Чеській Республіці. Насправді це становить приблизно 0,7% від кількості українці, які перебувають у Чеській Республіці. Якщо говорити про відсоткову кількість проваджень ще в 2021 році, то вона становила 0,87%. Тобто ми бачимо, що кримінальність серед українців, навпаки, падає, а не зростає.
Кримінальність серед українців, навпаки, падає, а не зростає
Якщо подивитися на статистику, скільки українців перебуває в Чеській Республіці, то це плюс-мінус 5,3%. Щодо відсотка проваджень, то це плюс-мінус 5%. Ми бачимо, що рівень кримінальності відповідає плюс-мінус тому рівню, який загалом є в Чеській Республіці. І що українці на кримінальність взагалі жодним чином не впливають. Я не хочу, щоб це прозвучало так, що українці взагалі без плям. Звичайно, як і в будь-якому суспільстві, є люди, які порушують закони. Але хочу сказати, що у відсотковому співвідношенні це повністю відповідає чеському суспільству.
І знову-таки, мені здається, що тут дуже добре маніпулюють цифрами. Тому що, звичайно, якщо ми говоримо про кримінальність 5% українців, то 5% із 400 тисяч – це набагато більша кількість, ніж, наприклад, 5% із 50 тисяч. Я не маю точних цифр, скільки було українців у 2021 році, ще перед початком повномасштабної війни. Але це зростання кількості кримінальних проваджень за участі українців – природне з урахуванням того, що зростає і кількість самих українців у Чехії.
Друге питання полягало в тому, що Окамура сказав, що більше 60% українців є проблематичними. На мою думку, у цьому дослідженні було трішки неправильно поставлене саме запитання. Але Окамура у своєму дописі вже взагалі не говорить про інші речі. Він не говорить про те, що більше двох третин чехів вважають, що українці – хороші робітники і працюють на посадах, на яких не можуть працювати чеські громадяни. Цього він уже там не говорить. І він, наприклад, не вказує інші дослідження, які показують, що у співжитті, де не йдеться прямо про проблематику української меншини, більше 55%, навпаки, оцінюють це позитивно.
День Соборності України у Празі, Чехія, 19 січня 2025 року
І подивіться також, що в цьому дослідженні, на яке він посилається, переважна більшість людей просто відповідає, що вони вважають проблематичним співіснування з українцями, тому що Чехія надає дуже багато соціальних пільг. Ще раз повторюю те, що говорила раніше: статистика показує абсолютно інші числа. Аналітики також говорять про зовсім іншу ситуацію і зовсім іншу картинку. І я вважаю, що це лише наслідок цієї політичної дезінформації та дезінтерпретації реальних фактів.
– Чи, на вашу думку, достатньо українська громада та сама Чехія працюють над інтеграцією біженців у чеське суспільство – вивченням мови, культури, правил?
– Мені здається, що будь-яка інвестиція в ці процеси є бажаною. Я просто бачу, що зараз уже немає такого інвестування саме в інтеграційні процеси з боку чеських урядів, чеської влади. Скорочується фінансування курсів чеської, рекваліфікаційних курсів для біженців загалом. Це однозначно має великий вплив. Чи достатньо влада робить? Зараз – ні, на мою думку. Чи достатньо робить сама громада? Ми намагаємося.
Ми справді намагаємося в рамках наших можливостей. Мені здається, не лише в Брно – бо я говорю безпосередньо про Брно, – а й про інші організації та інші міста. У Празі існує багато українських організацій, якими керують українці, які надають багато різних класних послуг, включно з курсами чеської мови для українців. Те саме – і в Оломоуці, і в Пльзені, і в інших містах.
Ми реально намагаємося, але водночас я також бачу трішки і таку проблему: мені здається,що ми, українська громада, мали б бути ще більш консолідованими. І що, зокрема, зараз, у тому стані, коли ми не маємо такої великої підтримки, порівняно, наприклад, із 2022 чи 2023 роками, нам варто більше про це говорити і показувати свої потреби.
Багато хто каже нам: «Не нагадуйте про себе, не просіть, не говоріть»
Тому що ми, українська громада, якось звикли мовчати. І зараз багато хто каже нам: «Не нагадуйте про себе, не просіть, не говоріть». Я вважаю, що це неправильно, що нам треба про себе нагадувати, треба про себе говорити більше і ще більше долучатися до процесів. Нехай це буде просто на якомусь локальному рівні, а якщо на владному – то це ще краще. Але не боятися про це говорити, тому що це реально дуже важливо.
Прага, Чехія, 16 березня 2020 року
Я би ще дуже хотіла наголосити на тому, що насправді українська громада є дуже сильною. Можливо, це і викликає страх у певних політичних сил, бо якщо ми будемо консолідованими, сильними, структурованими і наполегливими, то зможемо легко конкурувати в майбутньому із сучасними політичними силами.
– Чим сьогодні займається «Українська ініціатива Південної Моравії» та «Український центр у Брно»? З якими проблемами українці звертаються до вашої організації найчастіше?
– Українська ініціатива була заснована у 2014 році, на тлі тодішніх подій Євромайдану в Києві. Спочатку ми займалися суто гуманітарними речами: збирали гроші, речі, ліки, відправляли їх в Україну. З часом ми почали займатися презентацією української культури і, наприклад, поєднанням українських регіонів з чеськими регіонами на політичному рівні.
Ми відкрили суботню школу, запровадили українські дні в Брно, тиждень українського кіно. За допомогою посольства України в Чехії ми реставрували пам’ятник українським воїнам. Власне, займалися речами культурно-презентаційного характеру, але коли почалася війна, то ми з командою зрозуміли, що можемо бути найбільш корисними саме новоприбулим людям, щоб вони могли легко зорієнтувалися в чеському середовищі.
Ми одразу запустили курси чеської мови, супровід, переклади, дитячі групи. Потім відкрили курси української мови – спочатку для українців, а потім і для іноземців, і досі їх пропонуємо. До нас долучилися декілька психологів, і ми відкрили секцію психологічної підтримки.
Головне, що наш український центр став таким українським центром, де ми також підтримуємо культуру. У нас відбуваються різні воркшопи, мають доступ до нашого центру музичні колективи, такі як фольклорний колектив «Купава», дитячий колектив «Співаночки», академічний хор «Відродження». Ми надаємо приміщення також для використання українському «Пласту». Суботня школа також у нас функціонує.
Ільнара під час мітингу на підтримку України
Я говорила спочатку про речі, які були від самого початку, але зараз у нас є курси чеської, воркшопи, гуртки для дітей, курси української мови, у нас функціонує українська бібліотека, де можна позичити українські книжки. У нас ще є секція для пенсіонерів, де головною складовою є курси чеської мови, але насправді ми дуже добре усвідомлюємо, що це, скоріше, час для соціалізації, бо вони приходять на чеську мову, а потім сидять ще дві години, чаюють і просто розмовляють.
Коли місто надавало нам приміщення, ми просили його на короткий період, але я би дуже хотіла, щоб український центр функціонував і в майбутньому. Бо якщо говорити про кількість чи відсоток українців у Брно, то це близько 7%. Мені здається, що це доволі багато людей, і такий громадський центр має право на існування.
– Наскільки великим є запит на мовні курси, переклади та допомогу з інтеграцією?
Бачимо великий попит на курси чеської мови для дітей
– Загалом, якщо говорити про курси чеської мови, то попит не спадає – він реально високий від самого початку і до сьогодні. Єдиний мінус у розвитку цієї послуги – це те, що у 2022-2024 роках ми мали фінансування від уряду, надавали ці курси безкоштовно. Зараз фінансування немає, тому курси стали платними, і ми маємо певні обмеження щодо кількості відкритих груп. Але, попри це, дуже високий попит. Зараз ми бачимо великий попит на курси чеської мови для дітей і готуємося восени також відкрити наступну серію курсів.
Щодо попиту на курси української мови, то він не настільки великий, як на курси чеської мови, але, тим не менш, у нас є близько 20 студентів у декількох курсах, і мені здається, що це дуже класно. Я особисто дуже пишаюся тим, що ми можемо навчати іноземців української мови. І мене завжди тішить, коли прийде хтось і каже: «Я хочу вивчати українську мову». Це просто чудово.
Центр для біженців з України, Прага, Чехія, 10 січня 2023 року
– Чи відчуваєте ви останнім часом більше тривоги серед українців у Чехії через політичні заяви та можливе скорочення підтримки?
– Звичайно, відчуваю. Але незважаючи на той образ і ту риторику, яку ми зараз чуємо щодня в різних медіа щодо українців, то якщо ви вийдете на вулицю, то реальне життя відрізняється від медіального життя. Не хочу говорити, що немає ненависті, бо вона є, як би там не було. Але якщо ви хочете реально відчути підтримку, то закрийте фейсбук, в першу чергу, і вийдіть на вулицю. І це, мені здається, дуже важливо.
Але тривога є. І це дуже зрозуміло. Тому що ми бачимо, що риторика змінюється. Ми бачимо, що політики говорять дуже радикально про українців. Це ж нікого не потішить, однозначно. І, плюс, мені здається, що реально величезний вплив має й те, що досі немає інформації, взагалі немає жодних новин про те, як розвиватиметься ситуація з тимчасовим захистом. Це, як на мене, впливає найбільше.
За даними МВС Чехії, станом на травень 2026 року статус тимчасового захисту в країні мають 386 037 українців.
- Більшість з них – жінки (54%), а майже 22% становлять діти. Ще понад 17 тисяч – люди віком 65+.
- Найбільше українців проживає у Празі – 101 502 особи, тобто фактично кожен четвертий.
- Водночас станом на кінець березня у Чехії працювали 374 400 українців.
18 травня спікер чеського парламенту Томіо Окамура опублікував відео, в якому зазначив, що Чехія веде перемовини з ЄС щодо можливого припинення тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. Він наголосив, що підтримує ідею якнайшвидшого припинення тимчасового захисту для всіх українців у Чехії, стверджуючи, що українці «регулярно їздять в Україну у відпустку». За словами Окамури, правила ЄС не дають змоги Чехії самостійно скасувати механізм тимчасового захисту, тому це питання «просувається важко».
Політик заявив, що головним шляхом до припинення тимчасового захисту для українців має стати завершення війни, яку РФ розв’язала проти України. І додав, що після закінчення війни механізм тимчасового захисту автоматично втратить сенс, а українці будуть змушені або повернутися додому, або оформляти стандартні посвідки на проживання в Чехії.