Нинішній секретар РНБО Рустем Умєров «засвітився» на нових «плівках Міндіча», коли він ще був міністром оборони. В розшифровках (якщо вони аутентичні) Умєров називає Міндіча «братом» і не суперечить, коли співвласник 95-го кварталу інструктує очільника Міноборони. Про необхідність звільнення Рустема Умєрова (чи хоча б його відсторонення) заявляли не лише громадські активісти, чи опозиціонери, але й народні депутати від влади. Чи не є це підставою для його відставки? В Офісі президента України вважають, що поки не варто ухвалювати такі кадрові рішення. Чому? Як плівки пояснюють у секретаріаті Рустема Умєрова? Ми запитали про це у керівниці служби секретаря Ради нацбезпеки й оборони України Діани Давітян.
– Пані Давітян, у цих розмовах, в цих розшифровках Рустем Умєров називає Тімура Міндіча братом. Скажіть, а які у них відносини?
– Я хочу ще нагадати, що зараз ці записи циркулюють в публічному просторі як мінімум від чотирьох різних джерел. Кожне джерело має власну трактовку, власну нарізку, власні монтажі цих записів. І в кожній з цих інтерпретацій контекст того, що обговорювали, хто і як обговорював, абсолютно різний. Тобто зрозуміти, що насправді було на тих записах, ми зараз не можемо. Тому сказати, які були відносини у секретаря РНБО, міністра на той час, що вони обговорювали, зараз складно. Тому що, перше, це було рік тому.
– Але в них були якісь відносини рік тому? Якщо ці розмови аутентичні, то Умєров Міндіча називає братом. Ви бачили якісь ознаки, докази того, що в них були дружні, братські відносини?
– Перше, я ніколи цього не бачила. Друге, можу сказати свою суб'єктивну думку, що слово «брат» не значить нічого. Особисто я в своїй комунікації слово «брат» використвую в жартівливій формі, навіть щодо своїх друзів. Тому для мене слово «брат» не значить, що є якась близькість, чи що є якісь там особливі відносини між людьми. Зустрічався міністр оборони на той час із великою кількістю людей, буквально з тисячами протягом своєї каденції. Я особисто можу це підтвердити, тому що більшість цих зустрічей свого часу організовували.
На той час міністр оборони України Рустем Умєров, 1923 рік
– Але що тоді могло змусити міністра оборони зустрічатися зі співвласником «95-го кварталу»? Ніби такі сфери дуже різні, не перетинаються?
– Людина, про яку ви говорите, це представник бізнесу, представник кола осіб, з якими він там спілкується. Можливо, він лобіював чиїсь інтереси, можливо, він адвокатував якісь компанії. Ніхто не може зараз коректно про це сказати. Я можу сказати, що так само до міністра Умєрова на той час зверталась величезна кількість людей, які так само були представниками колись іншого бізнесу, а потім приходили як адвокати різних компаній. Це були і оборонні компанії, це стосувалося іноді харчування в лікарнях, ще щось.
Приходили народні депутати, так само адвокатували за якісь компанії, казали, що там у цих є проблеми, у тих є проблеми, тут потрібно щось зробити, там постанова потрібна. Приходила опозиція як депутати. Тому казати, що у нього були особливі відносини конкретно з Міндічем, тому що зараз ця розмова фігурує в публічному просторі, не коректно, тому що ми не говоримо про інші розмови, які були.
Підсанкційний бізнесмен Тимур Міндіч
– Часто зустрічалися Міндіч і Умєров?
– Не часто зустрічались, я не знаю, чому фігурує фраза про «двічі на тиждень», тому що я цього підтвердити не можу. Вони зустрічались, але не було якоїсь періодичності, чи не було такого, що от у нас графіку це стоїть. Тому сказати кількість зустрічей я не можу, тому що це були рідкі зустрічі.
– Тодішній міністр оборони, нині секретар РНБО, обговорював з Тимуром Міндічем компанію Fire Point. Чи могла бути Fire Point предметом їхнього обговорення?
– 50% могла, 50% не могла. Чи могли вони це обговорювати? Ну, звичайно, могли. Чи міг він обговорювати з іншими представниками бізнесу цю конкретну компанію? Звичайно, що міг. У нас постійно були зустрічі, на які приходили різні представники бізнесу, приходили народні депутати, дзвонили, писали щодо конкретних компаній. І Кожен по-своєму хоче якось допомогти і прокомунікувати з Міністерством оборони.
– Але не кожен підприємець, мабуть, не знаю, скаже міністру оборони: «ты просто скажи, я не хочу больше слышать от Тимура про бронежилеты, я с ним встречаюсь два раза в неделю». Ну, тобто, не кожен депутат, підприємець так фамільярно може сказати міністру оборони.
– Ви дуже сумніваєтесь у спроможностях наших бізнесменів.
– Приходять і стартують, так як Міндіч?
– Ходять і стартують, я не знаю, як стартував Міндіч, але було дуже часто, і я думаю, що така сама проблема є і у теперішнього керівництва Міноборони, коли бізнес хоче якісь контракти для: або «своїх», або лояльних, або друзів. І спочатку це йде якась комунікація з міністерством, десь вона може бути в нормальному тоні, десь в ненормальному тоні.
Потім можуть бути якісь медійні атаки на керівництво міністерства, тому, знаєте, у всіх свої способи отримати те, що вони хочуть, від міністерства. І не завжди це відбувається в дуже якомусь шанобливому тоні.
Міністр оборони України Рустем Умєров під час зустрічі у форматі «Рамштайн». Авіабаза США біля міста Рамштайн-Мізенбах, Німеччина, 19 березня 2024 року
– Ще поясніть, будь ласка, оцей момент із бронежилетами. Тому що на цих розшифровках складається враження, що буквально Тимур Міндіч інструктує Рустема Умєрова, як, в який спосіб прийняти цю партію бронежилетів, яка, зрештою, не була прийнята. Але, наскільки я розумію, це не завдяки зусиллям Рустема Умєрова, а завдяки зусиллям Громадської антикорупційної ради.
– Ну якщо Громадській антикорупційній раді хочеться повісити собі цю медаль, то ніхто їм це не заборонить зробити. Але знову ж таки, в Міністерстві оборони, так само, як і в державному операторі тилу, на той момент і на цей момент, я сподіваюсь, що залишилось, існувало і існує дуже багато різних ланок, які запобігали будь-яким неправомірним крокам. І от оцей от layers compliance вибудував, зокрема, міністр Умєров.
Тому що, коли ми прийшли в міністерство, в міністерстві, наприклад, не існувало навіть жодного управління внутрішньої безпеки. Ми його створили. От управління внутрішньої безпеки, зокрема, відповідало за будь-які такі правопорушення, які могли існувати. Було декілька управлінь, і зараз вони є, які мали поставити свою резолюцію під кожен контракт, під кожне випробовування і так далі.
Тому такого поняття, що міністр щось сказав зробити і там одним підписом це пройшло, такого не існує. Щоб щось в Міністерстві оборони чи в державному операторі тилу підписалось, велика кількість людей має дати свою згоду на це. І в ці процеси міністр Умєров ніколи не втручався. Ви можете запитати це і в керівника АОЗ (Агенції оборонних закупівель – ред.).
– Як тоді сам ексміністр пояснює цей діалог з Міндічем стосовно бронежилетів? Він буквально йому каже: «слухай, ти виріши зі своїми, скажи йому».
– Звичайно, що він каже. Судячи з того, що є на оцих от начитаних протоколах, воно випливає, що людина кудись вклала свої гроші, вона може їх втратити. Ну, звичайно, що він звертається до керівництва і каже: «щось зроби». Можу вам інший приклад дати, приходили депутати однієї з опозиційних фракцій і казали про абсолютно іншу компанію. Теж великий гравець на ринку, там щось було по пострілах. Щось купили, не купили, я вже не пам'ятаю точно.
Очільниця служби секретаря Ради нацбезпеки й оборони України Діана Давітян під час ефіру Радіо Свобода
– Тобто ви допускаєте, що Тимур Міндіч, який вклав гроші в бронежилети, міг приходити до Рустема Умєрова і просити його вирішити питання. Але ви стверджуєте, що якщо ці бронежилети були браковані і не пройшли, то це завдяки тій системі, яку вибудував Рустем Умеров.
– Так, звичайно, це завдяки всім працівникам Міністерства оборони і державного оператора тилу. Тому що там було дуже багато пересторог, які мали б запобігти будь-яким порушенням. І історія з бронежилетами насправді не єдина, яку зупинили там люди в наших управліннях, починаючи з внутрішньої безпеки і закінчуючи антикорупційним департаментом.
– Але я нагадаю, що є ще позиція Громадської антикорупційної ради. Вони стверджують, що це завдяки їхній перевірці вдалося завернути і зупинити цю партію бронежилетів. Але Громадська антикорупційна рада при Міноборони трактує дії Рустема Умєрова як такі, що мають ознаки зловживання владою. Вони не ставлять під сумнів автентичність цих розмов. Вони говорять про те, що якщо говорити про кейс з ізраїльськими бронежилетами і компанією Fire Point, то це взагалі розголошення державної таємниці. І через все це вони закликають Умєрова піти у відставку. Яка позиція Рустема Умєрова стосовно відставки?
– Коментувати позицію Рустема Умєрова стосовно відставки я не можу, тому що я третя особа. Я можу свою суб'єктивну думку по цьому питанню сказати. Суб'єктивно я в моральних якостях, у чесності чи в принциповості секретаря РНБО не сумніваюсь. Я бачу зараз, який там є масив того, чим він займається, починаючи з drone deal, який ми зараз робимо з Близьким Сходом і з країнами Європи, закінчуючи перемовинами з партнерами та з Росією, де він є очільником переговорної групи. Також експорт, де РНБО є контролюючим органом. І також плани стійкості, які були підтверджені на РНБО декілька місяців тому.
Секретар РНБО Рустем Умєров (третій справа) на зустрічі представників України, США та Росії в Об'єднаних Арабських Еміратах. Абу-Дабі, 23 січня 2026 року
– А самі розмови, вони вас бентежать? От безвідносно того, аутентичні вони чи ні. Просто сам набір розмов. Ми не знаємо точно, це правда чи неправда, так? Ми можемо лише здогадуватись. Але якщо це виявиться правдою. Ви поставите під сумнів доброчесність Рустема Умєрова?
– Ні, я не поставлю під сумнів, тому що я знаю, що це чесна людина. Що він все, що робить і робив на посаді і міністра, і секретаря, ніколи не викликало у мене сумніву. Тому, чи спілкувався він коректно, без лайливих слів? Ні. Чи є це злочином? Ні. Чи має це мене розчарувати? Ні. Чи несуть розмови якийсь злочин? Ні, якщо не було там подальших дій. А от те, що було чи не було подальших дій, то цим вже мають розбиратись правоохоронні органи. Я думаю, що вони цим зараз займаються. Я теж сподіваюсь, і ми обов'язково повернемося до цього питання.
– Наскільки РНБО перевіряє тих людей, яких різні органи влади, інституції, СБУ, Нацбанк, Кабмін, радить щодо них запровадити санкції, бо потім подання роблять через РНБО до президента. Наскільки РНБО перевіряє цих людей, чи дійсно вони «достойні» попасти під санкції?
– РНБО – це колегіальний орган. По закону, ініціатором санкцій можуть бути п'ять органів виконавчої влади, серед них, зокрема, і СБУ.
– Так. Але коли РНБО робить подання, є якась додаткова перевірка від РНБО?
– Ну, тут, по-перше, апарат РНБО, а не саме РНБО. Тому що РНБО – це колегіальний орган. Апарат РНБО не робить перевірки, тому що якщо є суб'єкт подання, то це підстава суб'єкта подання. А потім вже під час голосування кожен член РНБО може на підставі власної аналітики та власних матеріалів висловитись і проголосувати, тому що у кожного члена РНБО є право голосу.
Інтерв’ю було скорочене та відредаговане для спрощення читання. Повна версія у відео передачі «Свобода Live»: