Владислав Майструк
«По суті, цим рішенням суду не просто в України вкрали дитину, незаконно забрали, а у дитини забрали її ідентичність, забрали можливість вибору, забрали її коріння», – вважає представник українського омбудсмана в Італії Олесь Городецький, коментуючи справу про усиновлення італійцями 14-річного хлопця із Сумщини.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України цього підлітка разом з іншими вихованцями дитячого будинку евакуювали до Італії. Неповнолітнього українця прихистила місцева родина, яка на початку квітня, згідно з рішенням суду у справах неповнолітніх міста Лечче, отримала права на дитину.
В офісі українського омбудсмана кажуть: це – незаконно і відбулося попри мораторій в Україні на міждержавне усиновлення, а також попри те, що в хлопця є родина в Україні і мама не позбавлена батьківських прав. Італійська родина вже змінила українському підлітку прізвище. Наступним кроком може стати отримання ним італійського громадянства.
Проєкти Радіо Свобода «Ти як?» та «Настоящее время» розповідають усе, що відомо про усиновлення італійцями підлітка з Сумщини – і чому цей випадок може стати прецедентом для масового усиновлення інших евакуйованих українських дітей в Італії, яким місцеві опікуни вже зробили статус політичних біженців.
У червні 2021 року хлопчик із двома сестричками потрапив до сумського дитячого будинку імені Супруна.
Вилучення дітей у матері відбулося за рішенням українського суду, але її не позбавили батьківських прав, розповідає керівниця закладу Любов Рудика. Мама, каже вона, спілкувалася з сином і доньками та відвідувала їх.
Дитячі іграшки на майданчику у Херсоні, 29 жовтня 2023 року
Зв’язок утрачено
На початку березня 2022-го вихованців дитячого будинку евакуювали із Сум – спершу в межах України, а згодом за кордон. Любов Рудика разом із 20-ма дітьми – серед них і цей хлопчик та його сестрички, – а також п’ятьма колишніми вихованцями, переїхали до Італії.
Вони поїхали на запрошення благодійного фонду, з яким співпрацювали ще до повномасштабної війни – діти їздили в Італію на оздоровлення. Рудика наголошує: виїзд був погоджений зі службою у справах дітей та керівництвом Сумської області.
В Італії, каже директорка закладу, дітей розселили по місцевих родинах: хлопець потрапив в одну італійську сім’ю, а дівчата – в іншу, але всі перебували в одному регіоні.
«Мені сказали, що жодна італійська сім’я трьох не може взяти разом – найбільше двох може взяти. Бо в мене були діти, де й п’ятеро було з однієї сім’ї».
Евакуація дітей
Любов каже: з дітьми підтримувала зв’язок, адже всі мали телефони. Але італійська родина, в яку потрапив хлопчик, із самого початку не дуже йшла на контакт.
Насторожено трошечки дивилася сім'яЛюбов Рудика
«Я завжди дбала про те, щоб зустрітися десь із дітьми – в парку чи ще десь там, поспілкуватися разом із усіма, особливо з рідними (дітьми з однієї сім’ї – ред.) , які проживали в різних сім’ях. Сім’я, де хлопчик проживав, декілька разів наче ми вже домовилися, що дівчаток привезуть. І сім’я в останні хвилини дає відбій: «У нас не виходить, ми не можемо приїхати».
Один раз мені вдалося організувати зустріч таку. Це я вперше побачила тоді цю сім’ю, яка насторожено трошечки дивилася. Хлопчик сестричку молодшу носив на руках. Ця сестричка, їй тоді було шість років усього, вона така щаслива була, що побачити братика».
Your browser doesn’t support HTML5
Любов Рудика про італійську сім’ю, яка прийняла хлопця
Усі евакуйовані неповнолітні отримали в Італії статус тимчасового захисту. Місцеві суди почали призначати їм італійських опікунів.
Приблизно через півтора-два місяці, за словами жінки, італійські сім’ї почали запитувати, коли Любов забере дітей, адже їм обіцяли, що перебування буде тимчасовим.
Тоді, розповідає директорка дитячого будинку, соціальні служби влаштували більшість дітей у заклади. Туди потрапили, зокрема сестрички хлопчика, але сам він залишився у італійській сім’ї.
Дитячі іграшки
Далі, за словами керівниці дитячого будинку, розпочалися суди щодо кожної дитини про повернення в Україну. На них, каже директорка, хлопців і дівчат запитували, чи хочуть вони повернутися додому.
«Діти зазвичай говорили: «Так, я хочу повернутися якомога швидше». Коли на суд прийшов хлопчик цей, прийшла і соціальна служба, і його італійська родина – принесли плакати, на яких були фотографії, як він вільний час проводить, як футболом займається. І він сказав: «Я б ще хотів побути тут». І суд його залишив в Італії під опікою італійської родини на 18 місяців».
За словами Любові, їй вдалося повернути в Україну 20 дітей, серед них – і двох сестричок хлопчика. А він та ще четверо дітей із сумського дитячого будинку досі перебувають в Італії.
Your browser doesn’t support HTML5
Любов Рудика про спілкування зі своїм вихованцем
Останній місяць він ні з ким не спілкуєтьсяЛюбов Рудика
«Весь цей час я з ним спілкувалася, але спілкувалися у переписці. Він інколи надсилав свою фотографію. Чому в переписці? Бо він уже не говорить українською мовою. Коли я йому щось говорю українською, він відповідає: «Non capisco» (не розумію – ред.). Дівчатка з ним також спілкувалися, особливо старша дівчинка – вона італійську мову не забула.
Останній місяць він ні з ким не спілкується. Мені його сестричка каже, що в нього заблокований телефон, мабуть, вимкнений, бо скрізь немає доступу ні в месенджерах, ніде. І останнє повідомлення, що я йому писала, бачу, він не прочитав. Тобто немає його в мережі».
Повідомлення постфактум?
Володимир Іванюта – українець, який живе в Італії вже багато років, володіє мовою та має документи на проживання. Він для евакуйованого хлопця – міжнародний опікун від України – за погодженням із консульством та директоркою сумського закладу.
Туристи дивляться на центр Риму, 11 травня 2011 року
«У випадку цих українських дітей, які евакуйовані до Італії, італійська держава визнає їх як дітей без супроводу. Але водночас визнає, що це українські діти, і вони рано чи пізно, коли закінчиться війна, мають повернутися в Україну.
І для того, щоб захищати інтереси цих дітей, суди визнають дві фігури. Опікуна італійського – це італійський юрист із ліцензією адвоката. І, крім цього, суди визнають представника від України. І суд із того моменту бачить у мені людину, до якої можна звертатися з будь-яких питань, які виникають, скажімо так, щодо української сторони».
Володимир зазначає: не отримував жодних викликів до суду на засідання щодо усиновлення хлопця. Про це він дізнався, коли отримав рішення суду у справах неповнолітніх міста Лечче (регіон Апулія).
Без нашої присутності, без можливості якось заперечити в процесі – постфактум тільки поставили до відомаІванюта
«Мені надійшло одразу судове рішення про те, що ми вирішили і постановили, що дитину усиновлено. Без нашої присутності, без можливості якось заперечити в процесі – постфактум тільки поставили до відома.
Через юристку-волонтерку, яка нам допомагає у справах цих дітей, ми зараз готуємо оскарження рішення, щоб визнати його неправомірним. В Україні на сьогодні діє мораторій на міждержавне усиновлення. Немає зовсім законних підстав для того, щоб його усиновлювати. Крім того, конкретно у цієї дитини, є біологічна мати в Україні, у нього є рідні сестри. Тобто тут є ціла низка порушень щодо усиновлення. Це не може відбуватися без дозволу з боку України».
Адвокат італійської родини, яка усиновила українського підлітка, повідомив Радіо Свобода, що подружжя не бажає давати інтерв’ю чи коментувати ситуацію.
Іграшки у дитячий кімнаті в офісі організації Help Ukraine Gothenburg. Гетеборг, Швеція
Володимир каже: одразу повідомив про ситуацію українському офісу омбудсмана, посольству і консульству. До українських інституцій звернулася й директорка сумського дитячого будинку імені Супруна Любов Рудика.
«З мамою я не спілкувалася, а сестричці старшій сказала. – І як вона відреагувала? – «А як це можна? А як це можна?» А потім говорить: «Тепер зрозуміло, чому він мене заблокував у телефоні, у соцмережах». Сестричка впевнена, що йому просто італійська сім’я забороняє спілкуватися з ними»
Скористалися ситуацією?
Про усиновлення евакуйованого хлопця 22 квітня повідомив у соцмережах уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Він зазначив, що таким рішенням італійський суд фактично зламав міждержавну систему усиновлення, передавши українську дитину в іноземну сім’ю. Лубінець вважає, що це рішення має бути оскарженим, а хлопець, як й інші евакуйовані за кордон неповнолітні, – повернуті в Україну.
Представник українського омбудсмана в Італії Олесь Городецький наголошує: італійський суд узагалі не мав розглядати цю справу, адже в Україні дії мораторій на міждержавне усиновлення під час воєнного стану і три місяці після його завершення.
В Україні є український закон, який забороняє іноземним громадянам усиновлення українських дітей, громадян УкраїниГородецький
«В Україні є український закон, який забороняє іноземним громадянам усиновлення українських дітей, громадян України. І в цьому випадку суд не мав взагалі приймати до розгляду запит про усиновлення, тому що це заборонено. Італія визнала цю заборону, ця заборона визнана також Гаазькою конвенцією 1996 року (конвенція про батьківську відповідальність – ред.), яку підписали і Україна, і Італія. Тому це питання не мало взагалі виникати».
Городецький додає: італійський суд проігнорував той факт, що в Україні в хлопця є мама, не позбавлена батьківських прав, а також його роз’єднання із сестрами. Батько – захисник України, вважається безвісти зниклим.
Your browser doesn’t support HTML5
Олесь Городецький про втрату ідентичності
Дитина забула українську мовуОлесь Городецький
«Тут є конкретний інтерес певної сім’ї (італійської – ред.) в усиновленні цієї дитини. У рішенні суду говорять, що зав’язалися чудові стосунки, що дитина абсолютно інтегрована, що в дитини все добре, нічого не бракує. Це використання ситуації, скажімо, дуже найм’якше слово, яке я можу підібрати.
Дитина забула українську мову. Хоча сім’ї, які брали під опіку, мали забезпечити релігію, традиції, мову, щоб дитина не втрачала своє. І це велика проблема. По суті, цим рішенням, не просто в України вкрали дитину, незаконно забрали, а в дитини забрали ідентичність, забрали можливість вибору, забрали її коріння».
За словами Олеся Городецького, 14-річного громадянина України усиновила родина, в якій він перебував, і йому вже змінили прізвище.
Your browser doesn’t support HTML5
Городецький про можливі наслідки судового рішення
«Йому змінили навіть прізвище, бо в нього вже статус дитини італійських батьків. Його усиновили. І з усиновленням він набуде італійського громадянства. Очевидно, що вони не можуть його позбавити українського громадянства. Але він отримає громадянство Італії – щойно його батьки візьмуть це рішення суду, батьки нові, і занесуть, відповідно, в поліцію. Він отримає паспорт громадянина Італії, бо він є їхнім сином офіційно зараз. Очевидно, що це рішення мусить бути оскаржене.
Такий випадок, який, по суті, став першим, відкрив цей ящик Пандори. Це дуже дуже серйозний прецедент тому, що з цього випадку можуть зараз початися масові усиновлення власне цих дітей, які наразі перебувають в статусі політичних біженців, скажімо так. Але ще судді не набралися сміливості чи нахабства визнавати усиновлення».
У посольстві України в Італії на запит Радіо Свобода повідомили, що там, як і в генеральному консульстві в Неаполі, дізналися про рішення суду щодо усиновлення неповнолітнього громадянина України з копії документу, надісланого від директорки сумського дитячого будинку. Відтак дипустанови не були поінформовані про розгляд справи судом чи намір ухвалити рішення про усиновлення, а тому не могли представити свою позицію.
«Посольство вважає, що рішення не є допустимим, було ухвалене з порушенням встановлених процедур, зокрема з огляду на призупинення міжнародних усиновлень рішенням компетентного органу Італії у 2022 році. Отримавши інформацію про рішення суду, посольство невідкладно направило до МЗС Італії відповідну дипломатичну ноту. Аналогічні звернення генеральне консульство України в Неаполі надіслало до суду у справах неповнолітніх та префектури міста Лечче».
Консули в Неаполі планують зустріч із головою суду та генеральним прокурором міста, щоб з’ясувати процедурні моменти ухвалення рішення про усиновлення та визначити можливі правові шляхи реагування. Крім дипломатичних заходів, кажуть у посольстві, здійснюються і юридичні кроки: опрацьовується питання подання апеляційної скарги для оскарження рішення про усиновлення.
Італія захищає дітей від України?
Олесь Гордецький каже: найбільша помилка сталася ще на початку, коли італійські суди призначали опікунів із числа громадян Італії, попри те, що діти з інституційних закладів мали супроводжуючих – офіційних представників від України, – або ж перебували із родичами. Однак усіх їх Італія розглядала як неповнолітніх без супроводу.
Український прапор на фоні Колізею, Рим, Італія, 3 травня 2019 року
«І треба було, щоб відбулися вже два касаційні суди – найвищі в Італії, щоб сказати: «Почекайте, є посада офіційно призначеного супроводжуючого України, і він має верховенство над усіма іншими призначеннями». Тому це питання частково було вирішено. І вирішенням цього питання було повернення більшості дітей в Україну».
Водночас, хоча всі неповнолітні громадяни України мали в Італії статус тимчасового захисту, деякі місцеві опікуни його змінювали, каже представник українського омбудсмана.
«Тут ми не можемо виключити злого умислу, на жаль, тому що поведінку деяких тьюторів (італійських опікунів – ред.) інакше не можна пояснити. Вони, маючи змогу подавати від імені дітей запити на оформлення дозволів на проживання, вони по суті змінювали їхній статус. Подавали запити до поліції на оформлення дозволів на проживання – як політичних біженців, про надання міжнародного захисту цій дитині, – яка маючи п’ять, шість, сім років не могла чітко про себе нічого сказати, виявити свою волю».
Your browser doesn’t support HTML5
Ризики міжнародного статусу для евакуйованих дітей
Після зміни статусу, каже Городецький, фактично переривається будь-який зв’язок дитини з Україною.
Дитина пропадала з радарівОлесь Городецький
«Тобто, якщо тобі дали дозвіл на політичний притулок від України, відповідно, щоб не робив консул, ця дитина пропадала з радарів. Чому? Тому що Італія формально захищала дитину не від Росії, яка кидає бомби, а від України, яка намагалася її захистити. І такий статус, на жаль, ми маємо зараз в доволі великої кількості дітей, ми говоримо про десятки дітей, які вже отримали такий статус, самі не розуміючи, що цей статус означає.
Використовуючи рішення цієї комісії, деякі італійські сім’ї, власне, думаю, що у певній змові з тьюторами, призначеними італійськими судами, подають запити на усиновлення дітей, які жили в їхніх сім’ях в певний період часу. Тобто вони кажуть, що дитина має документи, захищається від України, в Україну вона не може повертатися, тому що Італія визнала її захист від України, тому ми їх тут будемо усиновлювати. І ця проблема величезна. Чому? Тому що Україна в такому випадку не може нічого зробити, формально Україна не є повідомленою про ухвалення такого рішення».
Крім Італії, за словами українського омбудсмана Дмитра Лубінця, системні проблеми його представники фіксували також в Німеччина та Швейцарії.
Певні ризики існують щодо 82 дітей з Чинадіївського дошкільного навчального закладу інтернатного типу, санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації «Смарагдове місто» з Донеччини та сумського дитячого будинку імені Супруна, зазначив Лубінець. Водночас він прямо не уточнив, чи йдеться саме про можливі випадки усиновлення за кордоном.
Дитина грається м'ячем, Берлін, Німеччина, 19 березня 2018 року
У посольстві України в Італії на запит Радіо Свобода повідомили, що нині в країні перебуває близько 189 евакуйованих дітей із українських закладів – дитячих будинків, інтернатів і дитячих будинків сімейного типу. Ці діти розміщені в різних регіонах країни: найбільше – на півдні (95 дітей), ще 59 – у центральній частині, і 35 – на півночі Італії. Вони були евакуйовані із закладів Закарпатської, Донецької, Сумської, Чернігівської, Запорізької областей, а також із дитячих будинків сімейного типу з Києва та Київської області.
Водночас, у посольстві зазначають, що ця цифра не є сталою: кількість дітей змінюється через їхнє повернення в Україну або переміщення до інших країн, про що дипломатичні установи не завжди отримують своєчасно інформацію.
Консульські установи інформували судові органи Італії про прагнення української сторони повернути дітей, позбавлених батьківського піклування, в Україну, наголошують у посольстві.
Головною перепоною для ухвалення позитивних рішень італійськими судами, за їхніми словами, є триваюча російська збройна агресія та відповідна кваліфікація судами ситуації як такої, що становить загрозу життю і здоров’ю дітей.
Щодо надання статусу міжнародного захисту неповнолітнім громадянам України, то префектури та суди у справах неповнолітніх не інформували дипломатичні та консульські установи, зазначили в посольстві, оскільки цей статус забороняє будь-яке спілкування та передачу інформації представникам держави походження особи, яка отримала захист. Таким чином, офіційні підтвердження від італійської сторони щодо отримання українськими дітьми статусу міжнародного захисту відсутні.