Перемога чи компроміс із Путіним: ЄС дав Україні не репараційні, а свої 90 мільярдів

Після 17-годинних переговорів лідери ЄС домовилися про критично необхідне для України фінансування на наступні два роки.

Вона отримає 90-мільярдну позику, але не за планом «А», що передбачав надання так званої репараційної позики на основі заморожених активів. Хоча саме його підтримувала більшість держав ЄС.

Спротив Бельгії, попри оптимізм багатьох, не вдалося подолати, зокрема, тому, що вона заручилася підтримкою Франції, Італії, Люксембургу.

Вдалися, зрештою, до плану «Б»: спільних запозичень, причому без участі трьох держав ЄС: тягар буде розподілено між 24-ма.

У Москві привітали той факт, що гроші РФ – не задіяні. Поки що – дають зрозуміти в ЄС.

Станом на ранок 18 грудня лідери були ще далекими від рішення, без якого президент Євроради не завершував би саміт. Надто високими були ставки. За оцінками МВФ, Україні потрібно на наступні два роки близько 137 мільярдів євро додаткового фінансування.

За кілька днів до вирішального засідання Євроради Володимир Зеленський говорив, що не бачить можливості для України «стояти міцно» без цих коштів.

Дипломати, з якими говорило Радіо Свобода, розділилися в думках: одні були переконані, що репараційний кредит погодять, інші – скептичні щодо цього.

Високі ставки

Прибуваючи 18 грудня вранці на саміт, лідери країн, що послідовно підтримують Україну, наголошували на критичності моменту й рішення, яке їм належить схвалити.

Прем’єр Швеції Ульф Крістерссон називав цей саміт найважливішим від початку повномасштабної війни.

Польський прем’єр Дональд Туск, що прибув на засідання одним із перших і збирався там лишатися до кінця, через що заздалегідь попередив Зеленського про можливу затримку їхньої зустрічі у Варшаві, лаконічно попередив про ризики для всього континенту.

«Вибір простий. Або гроші сьогодні, або кровопролиття завтра. І я не говорю про Україну. Говорю про Європу. Й це наше рішення. Тільки наше – європейських лідерів», – підкреслив прем’єр Польщі, вочевидь, звертаючись і до Вашингтона, якому належать інші ідеї з використання заморожених активів Росії в ЄС.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск у Варшаві, Польща, 11 вересня 2025 року

Німецький канцлер Фрідріх Мерц, що від початку осені просував ідею допомогти Україні за рахунок не європейських платників податків, а грошей Росії в ЄС, наполягав, що це найкращий варіант із усіх можливих. І випромінював оптимізм, що розбіжності вдасться подолати.

«Розумію занепокоєння деяких держав-членів, особливо уряду Бельгії. Але я сподіваюся, що ми зможемо… разом рушити шляхом, який дасть Росії сигнал про силу і рішучість ЄС», – сказав журналістам лідер найпотужнішої економіки Євросоюзу.

Занепокоєння Бельгії

Перед тим, як поїхати на засідання Євроради, прем’єр Бельгії Барт де Вевер зранку 18 грудня виступив у національному парламенті. Непоступливість у питанні використання активів дозволила очільникові бельгійського уряду заручитися підтримкою ледве не всіх політсил країни – від крайніх лівих до крайніх правих.

Де Вевер давав зрозуміти парламентарям, що він продовжить блокувати рішення про репараційну позику, вважаючи занепокоєння Бельгії, що є домом для значної частини заморожених активів РФ, «недостатньо врахованими».

Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер прибув на засідання Європейської ради в Брюсселі, Бельгія, 18 грудня 2025 року

Бельгія наполягала на гарантіях, які дозволили би бельгійському депозитарію Euroclear виплатити Росії кошти, еквівалентні третині ВВП Бельгії, у випадку відповідного судового рішення.

Також – розподілі потенційних позовів від РФ про відшкодування збитків між усіма державами ЄС.

Зауважувала Бельгія й на необхідності використання активів РФ, заморожених в інших державах.

«Давайте з’їмо всіх курей, а не тільки мою. Це буде момент KFC для Європи», – закликав ще 2 жовтня Де Вевер.

18 грудня бельгійський прем’єр у своєму парламенті використав іншу метафору, суть – та сама:

«Якщо вже у нас є хороший парашут, то ми всі стрибаємо разом. Не я один», – наголошував очільник бельгійського уряду.

Очільник Росії Путін прямо погрожує завоювати всю Україну і воювати з Європою. Москва, Росія. 19 грудня 2025 року

Кулуарна робота

Найважливіше питання саміту свідомо відсунули на кінець його порядку денного. Доки лідери обговорювали Близький Схід і геоекономіку, у сусідніх кабінетах точилася запекла дискусія на технічно-експертному рівні. Фахівці шукали компроміс, прийнятний для Бельгії й інших держав ЄС, і виписували юридичний документ.

Держави-члени готові були задовольнити чимало її занепокоєнь. Зокрема, діставати суверенні активи РФ в інших державах для позики Україні. Також – готові були до «повної солідарності» щодо витрат, пов’язаних із репараційним кредитом.

Президент України Володимир Зеленський з президентом Європейської ради Антоніу Коштою під час саміту ЄС у Брюсселі, Бельгія, 18 грудня 2025 року

Юридично обов’язкові фінансові гарантії теж були «на столі». Але - пропорційно до економік держав-членів, а не в обсязі, в якому вимагала Бельгія. А саме – на невизначену суму й час. Особливо ухилялися від цього Франція з Італією.

«Є кілька країн, які скептичні з різних причин. Є якісь внутрішні питання, у когось – внутрішня політика, ну а хтось просто проти України. І що б Україна не робила, все одно дехто буде проти», – розповідав журналістам іще вдень у Брюсселі український президент Володимир Зеленський.

Зеленський пояснював ризики, з якими стикається Україна без цих грошей. Дефіцит бюджету призведе до зменшення виробництва дронів, що завдають значної шкоди російським військовим потужностям. А лідерам Зеленський вказував на важливість використання саме російських грошей для допомоги Україні.

«Так само, як конфіскують гроші у наркоторговців і вилучають зброю в терористів, активи Росії мають бути використані для захисту від російської агресії та відбудови того, що було зруйноване російськими атаками. Це етично. Це справедливо. І це правомірно, що підтверджують оцінки численних фахівців», – говорив Зеленський на засіданні Євроради, на яке через брак позитивних сигналів навіть не планував приїжджати. Та в останню мить передумав.

Президент України Володимир Зеленський виступає під час пресконференції на засіданні Європейської Ради в Брюсселі, Бельгія, 18 грудня 2025 року

Запасний план?

Двосторінковий юрдичний документ, напрацьований експертами, ближче до півночі нарешті представили лідерам. Тоді стало зовсім очевидно: Бельгія не самотня.

Недоліки в пропозиції шукали президент Франції Емманюель Макрон, прем’єрка Італії Джорджа Мелоні, глава уряду Люксембургу Люк Фріден.

Переговори заходили в глухий кут: очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і канцлер Фрідріх Мерц, що боролися за репараційну позику, врешті відступили. План щодо репараційної позики зняли з порядку денного.

Таким чином, спрацював план, який від початку задумувався як запасний. Домовилися про спільні запозичення тих самих 90 мільярдів євро. Країни ЄС залучатимуть фінансування на ринках, забезпечене так званим «бюджетним резервом» ЄС – у брюссельській термінології це фінансова подушка, тобто різниця між максимальними ресурсами, які ЄС може зібрати для свого довгострокового бюджету (який завершується у 2027 році), і фактичними видатками.

Лідер партії ANO Андрей Бабіш після оголошення попередніх результатів парламентських виборів у Празі, Чехія, 4 жовтня 2025 року

Інакше кажучи, ЄС використає не гроші російського Центробанку, а європейських платників податків, чого так хотів уникнути. До того ж участь у схемі візьмуть не 27, а 24 держави Євросоюзу - винятків домоглися Угорщина, Словаччина й Чехія, де у прем’єрське крісло повернувся Андрей Бабіш, що не є прихильником підтримки України.

Це наглядно демонструє, що єдність ЄС довкола допомоги їй навіть менша, ніж, скажімо, 2024-го року, коли Брюссель удався до схожого механізму, щоб надати Україні 50 мільярдів євро допомоги. Тоді рішення підтримав навіть Орбан, який висунув умову, що частка Угорщини не покриватиме військові потреби України.

Прем'єр Угорщини Віктор Орбан спілкується з журналістами після засідання Європейської Ради в Брюсселі, Бельгія, 19 грудня 2025 року

Презентували як досягнення

«У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки схвалено. Ми взяли на себе зобов’язання – ми виконали їх», – презентував рішення саміту ЄС як досягнення президент Євроради Антоніу Кошта.

На спільній із Коштою пресконференції очільниця Єврокомісії теж усім нагадала про початкову мету: задовольнити термінові фінансові потреби України на наступні два роки.

«Рада повідомити, що нам це вдалося. Ми досягли угоди», – підкреслювала фон дер Ляєн.

Позика Україні є безвідсотковою, і, подібно до пропозиції щодо репараційного кредиту, Київ має повернути гроші лише після того, як Росія сплатить репарації. Російські активи залишатимуться знерухомленими, скільки знадобиться. Від подовження санкцій це більше не залежить.

Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен, президент Євроради Антоніу Кошта, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (зліва направо) після завершення засідання Євроради в Брюсселі, Бельгія, 19 грудня 2025 року

В декларації, узгодженій лідерами ЄС, навіть зазначено, що він «залишає за собою право використовувати російські активи для погашення позики». Тобто Євросоюз може їх використати, щоби повернути собі кошти, надані Україні.

У висновках саміту навіть згадується, що робота над репараційним кредитом продовжиться.

Один із поінформованих дипломатів сказав Радіо Свобода, що план, який іще напередодні був основним, ніхто не викинув до смітника – «радше відклали на полицю». Інший же зауважив, що ця ідея «зараз, у кращому випадку, підключена до апаратів штучного дихання».

Експерти з Центру європейської політики (EPC) кажуть про двозначність рішення саміту. З одного боку – лідери справді забезпечили критично необхідну підтримку України. З іншого – «провалили ширший геополітичний текст», вважає, зокрема, політолог Юрай Майчін.

«Відмовляючись використовувати заморожені російські активи, Європа посилає неправильний сигнал на два напрямки: Москві, що Брюсселю бракує політичної волі швидко схвалювати сміливі рішення, які обкладають Кремль реальними витратами; і Вашингтону, що він може вільно висувати мирні пропозиції щодо активів, які зберігаються в Європі, від імені Європи – і без консультацій з нею», – зауважує Майчін.

Реакції столиць

«Це значна підтримка, яка справді посилює нашу стійкість», – прокоментував рішення ЄС щодо багатомільярдного кредиту Україні, хай і не на основі грошей Путіна, Володимир Зеленський.

Емманюель Макрон, чиїми зусиллями зокрема була відкладена на полицю ідея з репараційною позикою, презентував домовленість як «значний крок уперед», бо «вперше ми домовилися позичати разом, щоб надавати Україні кредити». Привернула увагу й інша заява французького президента: він вважає, що «буде корисно знову поговорити з Володимиром Путіним».

«Бачу, що є люди, які розмовляють з Володимиром Путіним, тому гадаю, що ми – європейці та українці – зацікавлені в тому, щоб знайти правильну основу для належного відновлення своєї участі в цій дискусії.

В іншому випадку ми обговорюємо це між собою з переговірниками, які діють самостійно», – проментував Макрон мирний процес на чолі зі США, який викликає занепокоєння європейців.

Бельгійський прем’єр Барт Де Вевер, який усупереч переконанням багатьох, так і не відступив, вважає, що з зали саміту всі вийшли переможцями. Україна отримала фінансування, Європа – захистила свою єдність і фінансову стабільність.

«Ми уникнули хаосу і розколу… Європа залишається актуальною за геополітичним столом. Фрагментація означала б слабкість та недоречність», – наголосив Де Вевер, водночас запевняючи, що активи лишатимуться заблокованими і врешті будуть використані для відшкодування збитків, завданих Росією Україні.

Прем'єр Бельгії Барт де Вевер, президент Євроради Антоніу Кошта та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час саміту лідерів ЄС в Брюсселі, Бельгія, 23 жовтня 2025 року

На завершення спілкування з журналістами Де Вевер, якого видання Politico називало «найціннішим активом Москви», віджартувався про дачу в Росії.

«Зараз мені потрібно їхати на свою дачу до Санкт-Петербурга, де мій сусід – (Жерар) Депардьє, а через дорогу – (колишній президент Сирії Башар) Асад. Гадаю, зможу там стати мером... Напишіть про це», – попрощався з медіа бельгійський прем’єр, який, вочевидь, і себе особисто вважає переможцем. Адже уникнув перспективи відчувати наслідки «вічно», чим йому і його державі, за словами самого Де Вевера, грозили з Москви.

В РФ на рішення Євросоюзу відгукнулися незадовго після публічного оголошення про нього. Очільник Фонду прямих інвестицій Росії й головний переговорник від Кремля щодо завершення війни Кирило Дмитрієв написав в Х про «велику перемогу для права, здорового глузду і голосів розуму в Європі, які захищали Євросоюз, валюту євро і Euroclear».

Керівник Російського фонду прямих інвестицій та спецпосланник президента Росії Кирило Дмитрієв розмовляє зі спецпосланником президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом під час зустрічі в Санкт-Петербурзі, Росія, 11 квітня 2025 року

Канцлер Мерц, що був в авангарді підтримки ідеї з репараційною позикою, заявив, що 90 погоджених мільярдів євро Україні вистачить для покриття військових і бюджетних потреб на найближчі два роки. А прем’єрка Данії, чия країна на цій ноті завершила піврічне головування в Раді ЄС, нагадала Росії, що рахунок виставлять усе одно їй.

«Україна не повинна платити, доки Росія не заплатить їй воєнні репарації», – резюмувала Метте Фредеріксен.