15 червня увечері в Люксембурзі збирається міжурядова конференція, що дає офіційний старт переговорам України й Молдови з Євросоюзом про їхнє членство. Дипломати ЄС називають подію «історичною» для всіх її учасників.
Старт переговорів ознаменує собою наступний логічний крок на шляху до ЄС, на який обидві країни-кандидатки чекали майже два роки. Затримував його колишній угорський прем’єр Віктор Орбан через свої претензії до України. Молдова страждала «за компанію».
Основи основ
В Люксембурзі Україна відкриває перший і найважливіший із шести переговорних кластерів – «Основи». Він охоплює судову реформу, боротьбу з корупцією, прозорість державних закупівель, свободу слова, права людини, функціонування демократичних інституцій.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан реагує на сцені на оплески людей після оголошення попередніх результатів парламентських виборів, на яких його партія зазнала поразки. Будапешт, 12 квітня 2026 року
Саме тому його відкривають найпершим, а закривають останнім, щоб реформи лишалися незворотними незалежно від зміни влади чи настроїв. Логіка ЄС проста: без верховенства права й належної роботи відповідних інституцій інші реформи не будуть ефективними. Тому «Основи» є основою всього подальшого прогресу.
Кореспондентка Балканської служби Радіо Свобода в Брюсселі Джерачіна Тухіна, яка десятиліттями відстежує процес розширення ЄС, називає його відкриття хорошою новиною для України й водночас – сигналом, що «більше не можна розслаблятися».
«Тепер на неї дивитимуться через призму верховенства права. Будь-який подальший крок у процесі євроінтеграції, включно навіть із отриманням грошей та фінансової допомоги від ЄС, оцінюватиметься саме через ті глави, які стосуються верховенства права», – пояснює Тухіна.
Джерачіна Тухіна, кореспондентка Балканської служби Радіо Свобода в Брюсселі
Дипломати держав-членів, що спілкувалися з Радіо Свобода на умовах анонімності, кажуть, що в Україні залишаються проблеми з корупцією і верховенством права. Її поступ у реформах в умовах війни називають «фантастичним», але очікують іще більшого прогресу.
Недовіра між Україною і ЄС
Посадовці в Брюсселі, які не вповноважені давати офіційні коментарі, кажуть про певний підрив довіри між ЄС і Україною після спроби обмежити незалежність НАБУ і САП торік у липні. Незворотність окремих реформ постала під питанням.
Ситуацію мало виправити виконання пунктів із переліку, погодженого торік у грудні віцепрем’єром із євроінтеграції Тарасом Качкою і єврокомісаркою з розширення Мартою Кос.
План відновлення довіри передбачав 10 реформ у галузі верховенства права та боротьби з корупцією, які багато в чому збігаються з вимогами кластера «Основи»: зміни до Кримінально-процесуального кодексу (КПК), реформа прокуратури, призначення суддів Конституційного суду з міжнародною перевіркою тощо.
Віцепрем'єр України з євроінтеграції Тарас Качка, міністр європейських справ Данії Марі Б'єрре та єврокомісарка з розширення Марта Кос дають пресконференцію після неформальної зустрічі міністрів європейських справ ЄС у Львові, Україна, 11 грудня 2025 року
У квітні 2026 року виконання Україною плану Качки-Кос оцінили дуже низько: лише на 9 балів зі ста можливих. Посадовці ЄС на умовах анонімності підтвердили Радіо Свобода, що темп впровадження змін не відповідав їхнім очікуванням. Й додали, що Молдова в цьому випередила Україну.
Речник Єврокомісії в коментарі Радіо Свобода відзначив «певний прогрес» у реалізації окремих пунктів. Але зауважив, що «жоден із цих реформаторських пріоритетів досі не був повністю виконаний». Україну закликали активізувати зусилля.
Чиновники кажуть, що поблажки авансом неможливі. Чому – ілюструє, на їхню думку, приклад Сербії. Вона кандидат із 2012 року, але фактично застрягла через проблеми з верховенством права і відкат у реформах.
«Держави-члени певною мірою розуміють політичні відносини Сербії з Росією і, можливо, були б готові відкривати нові кластери навіть без запровадження санкцій (Сербією проти Росії – ред.), але вони не готові миритися з нинішньою ситуацією саме у галузі верховенства права. Тому, якщо Сербія не покращить ситуацію в ній, вона й надалі перебуватиме в стані застою», – пояснює Джерачіна Тухіна.
Очільник Росії Володимир Путін (праворуч) із президентом Сербії Александаром Вучичем у Пекіні, Китай, 2 вересня 2025 року
Перед стартом офіційних перемовин із Україною дипломати ЄС наголошують, що відкат у реформах – неприпустимий.
«Попри складні для України обставини, важливо зберігати темп реформ і поступ у їх реалізації. Зрештою, це найкраща гарантія того, що процес вступу буде швидким і без зайвих перешкод», – каже один зі співбесідників Радіо Свобода.
Терміни вступу. Молдова вирветься вперед?
Володимир Зеленський називав 2027 рік бажаною датою вступу. У ЄС скептичні. «Навіть 1 січня 2028 року – нереалістично», – говорив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
У Брюсселі менше говорять про роки. За словами одного з дипломатів, усі розуміють, що повноправне членство України неможливе «навіть через три роки». Тож більше зосереджуються на критеріях, яким необхідно відповідати. Вони сталі, тоді як уряди держав-членів і політичні пріоритети можуть мінятися впродовж років, що минають між відкриттями кластерів і завершенням переговорів.
Чиновники, залучені до процесу, сказали Радіо Свобода, що процес може бути як стрімким, так і затягнутися – все зводиться до відповідності критеріям.
Президент України Володимир Зеленський і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у Мюнхені, 13 лютого 2026 року
Найближчою до членства нині вважають Чорногорію, для якої після 14 років переговорів уже готують договір про вступ.
Ніхто не береться прогнозувати, скільки триватимуть переговори з Україною й Молдовою. Дипломати не виключають, що на певному етапі обидві кандидатки, що терпляче разом очікували на розблокування переговорів, розділяться: «країни проходять переговорні глави з різною швидкістю».
Один зі співрозмовників сказав Радіо Свобода, що швидшого просування очікують від Молдови. Пояснив це й відсутністю війни там, і розміром обох країн. Відповідно, в Молдові не стільки населення, як в Україні, й компактніший державний апарат.
Не факт, що Молдова швидше приєднається до ЄС: у блоці ще не вирішили, чи варто буде розділяти країни на подальших етапах. Нині багато хто вважає Україну й Молдову готовими й до відкриття інших кластерів. Але водночас вказує, що значно складніше закривати їх.
Єврокомісарка з розширення Марта Кос тисне руку президентці Молдови Маї Санду в Кишиневі, Молдова
«Саме на етапі закриття глав країна повинна провести достатньо глибокі й масштабні реформи, щоб переконати держави-члени ЄС погодитися на закриття цих глав», – пояснює Джерачіна Тухіна з Балканської служби Радіо Свобода.
Більше «Орбанів»?
Тухіна вважає, що ставки про тривалість шляху України до ЄС «не робитиме жоден відповідальний журналіст». Водночас вона не сумнівається, що він буде тривалим. І попереджає, що Україні може трапитися на ньому ще чимало «Орбанів».
«Я б дуже уважно придивлялася до тих країн у ЄС, які використовували Орбана як цапа-відбувайла… Кажу це, спираючись на досвід країн Західних Балкан. Переговори про вступ часто стають можливістю для інших держав-членів ЄС вирішувати власні двосторонні питання або нав’язувати свої рішення щодо таких питань країні-кандидату», – зауважує журналістка.
Президент України Володимир Зеленський прогулюється з президентом Польщі Каролем Навроцьким під час зустрічі в Президентському палаці у Варшаві, 19 грудня 2025 року
Переговори про вступ часто стають можливістю для інших держав-членів ЄС вирішувати власні двосторонні питанняДжерачіна Тухіна
Тухіна вважає, що найбільше ризиків для України можуть створювати сусідні держави-члени ЄС або країни, які використовуватимуть українське питання для власних внутрішньополітичних цілей.
Найпоказовіший приклад того, як двосторонні суперечки можуть «топити» навіть формально успішного кандидата, – ситуація з Північною Македонією. Вона з 2005 року кандидат на вступ до ЄС. Переговори про вступ блокувала Греція. В 2018-му суперечку врегулювали – країна змінила задля цього назву з Македонії на Північну Македонію.
Але виникла нова суперечка – вже з Болгарією через нацменшини. Кластер «Основи» з Північною Македонією не відкритий досі. Скоп’є начебто й готове до компромісу, але не впевнене, що нових вимог не буде.