Володимир Зеленський активно пропонує Європі й не тільки Drone Deal: відносно нові формати співпраці, що дозволяють Україні «продати» свої технології там, де вони затребувані, з огляду на зростаючу загрозу від Росії.
На всіх міжнародних майданчиках, зокрема й у Єревані 4 травня, український президент намагався зацікавити партнерів унікальним досвідом України у сучасній обороні, який уже оцінили на далекому Близькому Сході. А «рекламує» його, зокрема, здатність України вражати цілі в російській «глибинці», розташовані за тисячі кілометрів, й оборонятися від атак противника, не витрачаючи при цьому дефіцитні ракети за мільярди доларів.
Новий формат, що вже реалізовується спільно з Нідерландами і в межах ширшої співпраці – з Німеччиною, президент України Володимир Зеленський нещодавно запропонував Фінляндії – одній із найрозвинутіших технологічно держав НАТО.
У Міноборони Фінляндії не відповіли Радіо Свобода прямо, чи приймуть пропозицію українського президента, але заявили, що «обмін інформацією з цих питань між державними структурами та промисловістю є активним, і співпраця посилюється».
Що передбачає Drone Deal
З фінансового тягаря для європейських партнерів Україна перетворюється на цінний ресурсПол Тейлор
Багаторічний міжнародний кореспондент Reuters у минулому, а нині – старший запрошений науковий співробітник Центру європейської політики (проєкт з безпеки та оборони) Пол Тейлор в інтерв’ю Радіо Свобода каже, що більшість європейських країн «значною мірою проспали дронову революцію» і відстають від України на десятиліття.
Україна може допомогти надолужити втрачене. Натомість – дістати більше коштів для власного оборонпрому, яких бракує, й зміцнити свій авторитет на міжнародній арені.
«Це не лише комерційний актив, а й політичний, бо змінюється загальне сприйняття України: з фактору ризику та фінансового тягаря для європейських партнерів вона перетворюється на цінний ресурс, частину технологічного авангарду Європи», – звертає увагу Тейлор.
Це здатність формувати довгострокові відносини з країнами, які, ймовірно, зіткнуться з аналогічними загрозамиСемюель Бендетт
«Drone Deal – не одна угода, як може здатися з назви. Володимир Зеленський описував її як багаторічну програму співпраці між Україною та іншою державою-підписантом. А також як унікальну систему захисту, що складається з дронів для відбиття масованих атак, ППО та РЕБ.
«Зеленський пропонує експертизу і досвід. Ніхто зараз не має такого досвіду, як українські оператори і сили протидії дронам, коли йдеться про сучасні типи загроз. І тому більше ніж технологія – саме досвід цих людей, ймовірно, є важливим…
Це здатність формувати довгострокові відносини з країнами, які, ймовірно, зіткнуться з аналогічними загрозами від іранських або подібних до них дронів у найближчому майбутньому», – каже Радіо Свобода аналітик Центру військово-морських досліджень (CNA) у США Семюель Бендетт.
Поліцейський оглядає частини БПЛА, який українська влада вважає безпілотником-камікадзе іранського виробництва «Шахед-136», на місці російського удару по сховищах палива в Харкові, Україна, 6 жовтня 2022 року
В межах Drone Deal можливий експорт української зброї й технологій, що тривалий час був забороненим. Обмеження нині послаблені. Пов’язані з цим ризики експерти вважають мінімальними.
«Найпростіший спосіб для Росії отримати українські технології – це збивати українські дрони, розбирати їх і здійснювати реверс-інжиніринг», – пояснює Тейлор.
В межах формату також пропонується спільне виробництво в Україні або за кордоном безпілотників, що довели свою ефективність на фронті.
Україна експортує випробувані на полі бою технології протидії дронам, показує, як ними користуватися, а також пропонує свої надлишкові промислові потужності. Партнер фінансує виробництво й отримує натомість або готовий продукт, що сходить з конвеєра, або доступ до інновацій й інструкцію користування ними, віддаючи безпілотники ЗСУ і тим самим допомагаючи Україні.
Безпілотник у кольорах України та Німеччини під час візиту президента України та міністра оборони Німеччини на виробничий об'єкт компанії з виробництва безпілотників Quantum Frontline Industries (QFI) у Гільхінгу, Німеччина, 13 лютого 2026 року
Аналітики, незалежно від конкретних деталей тієї чи іншої домовленості, вважають таку співпрацю повністю взаємовигідною.
Немає аналогічної експертизи десь іще. Мабуть, лише Росія має подібний рівень заразФедеріко Борсарі
«Європейці можуть отримати дуже цінні дані та досвід щодо використання цих систем. Водночас Україна може розширити власне виробництво, а також просувати свою продукцію і виходити на ринок…
А перенесення виробництва з України до європейських країн також є способом уникнути російських атак на український оборонпром», – пояснює Радіо Свобода експерт із військових інновацій Центру аналізу європейської політики (CEPA) Федеріко Борсарі.
Співвиробництво Україна вже реалізовує з Німеччиною, Нідерландами, Норвегією. Фахівці очікують, що цей перелік держав невдовзі розшириться. Насамперед – через відносно невисоку ціну українського продукту, що робить його привабливішим у порівнянні з західним. Зацікавленість у глибшій співпраці з Україною в «дроновій» галузі висловлювали, зокрема, Греція й Італія.
«Європейські країни і країни НАТО загалом усвідомлюють, що час для них фактично спливає, щоб бути готовими до потенційного сценарію (війни з Росією – ред.). І з цієї причини їм потрібні ефективні рішення й перевірені на полі бою технології. Українські системи є в цьому плані ідеальними… Немає аналогічної експертизи десь іще. Мабуть, лише Росія має подібний рівень зараз», – підкреслює Борсарі.
Лідери позують для спільного фото на саміті Європейської політичної спільноти в Єревані, Вірменія, 4 травня 2026 року
Більший масштаб і вигоди
Одним із факторів, що популяризував досвід України в дроновій війні, стала війна на Близькому Сході. Масовані атаки Ірану на країни Затоки засвідчили недоречність застосування дорогих американських і ізраїльських систем у відповідь на дешевші пристрої. Близький Схід зацікавився експертизою України в ефективній «антидроновій» ППО за меншу вартість.
«Ми домовилися про 10-річні договори вже з трьома ключовими країнами: Саудівською Аравією, Еміратами й Катаром. Запит у нас уже від 11 країн: Близький Схід та Затока, плюс помалу придивляємося до Кавказу», – сказав Володимир Зеленський 21 квітня.
Країни Затоки не розкривають деталі цих домовленостей. Український президент казав, що вони «стосуються ракет для Patriot і допомоги енергетичній стійкості України». Також натякав, що близькосхідні партнери України можуть «повністю закрити питання щодо дефіциту нафти».
Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з кронпринцем Саудівської Аравії Мухаммедом бін Салманом у Джидді, Саудівська Аравія, 27 березня 2026 року
Аналітики припускають, що Близький Схід може щедро відплатити Україні за її знання і розробки. Вона ж своєю чергою, додають, вчасно повернула на свою користь спочатку невдалу для себе ситуацію, що сприяла збагаченню Росії за рахунок зростання цін на нафту.
«У своєрідному «дзюдо-стилі» президент Зеленський зміг сказати країнам арабської частини Перської затоки: «В нас є те, що може допомогти вам захиститися від атак дронів і ракет – за значно меншу частку вартості, ніж ви платите за американські та ізраїльські системи»…. Попри війну, це все ще одні з найбагатших країн у світі, тому припускаю, що для України це також означає значну фінансову вигоду вже на початковому етапі – що допомагає фінансувати її власну боротьбу проти Росії», – вважає Пол Тейлор.
Менш очевидні на перший погляд вигоди від «дронової» співпраці з європейськими країнами також частково пояснював сам Зеленський.
Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) потискає руку президенту Франції Емманюелю Макрону (праворуч) після виступу на спільній пресконференції в Парижі, 13 березня 2026 року
«З Норвегією ми говоримо про газ. З Румунією ми вже добудуємо відповідну інфраструктуру – також газ і електрика», – казав український президент.
Можна на «Міражі» в теорії обміняти чи ледь не на ваговий еквівалентІван Киричевський
Військовий експерт видання Defense Express Іван Киричевський вважає, що «розмінною валютою» може стати будь-яка з актуальних потреб України, й чим «тихішими» будуть переговори, тим вище оцінює шанси на їхній успіх.
«Дуже добре, що зараз ця історія з Drone Deal просувається тихо і делікатно… Можна на «Міражі» в теорії обміняти чи ледь не на ваговий еквівалент. Скільки зенітних дронів по масі – стільки й ракет до Patriot. Гадаю, навіть таке вдасться. Можна справді на нафтопродукти міняти, на живі гроші для українського ВПК – на все», – каже Радіо Свобода Киричевський.
Семюель Бендетт із Центру військово-морських досліджень США додає, що, експортуючи свою «дронову» експертизу, Україна може не тільки залучати більше коштів для фінансування свого військово-промислового комплексу, а й формувати міцні політичні альянси і забезпечувати «додаткові точки тиску на Росію», чиї інновації теж розвиваються.
Президент США Дональд Трамп простягає руку президенту України Володимиру Зеленському після переговорів у резиденції Трампа Мар-а-Лаго в Палм-Біч, Флорида, США, 28 грудня 2025 року
Водночас американський аналітик, що досліджує сучасні військові технології, не береться прогнозувати, чи проявлять урешті масштабний інтерес до українських розробок Сполучені Штати, чий президент Дональд Трамп уже відхилив відповідну пропозицію Зеленського.
«Такого типу технології вже інтегруються в деякі військові операції США. Що стосується масштабу: чи може це колись перерости у всеосяжне партнерство? Я не знаю», – зауважує Бендетт.
Аналітики також зазначають, що Україна зможе значно зміцнити власну оборону, збільшивши виробництво безпілотників завдяки додатковим коштам. Однак, щоб відвоювати власні землі, їй усе одно знадобиться наступальна зброя: танки, артилерія, також – піхота. Дрони, каже, ще не еволюціонували до тієї міри, щоб ліквідувати потребу в цьому.