У квітні українські безпілотники вперше долетіли до Єкатеринбурга та Челябінської області Росії – за понад 1600 кілометрів від кордону з Україною.
У Єкатеринбурзі дрон, за припущенням телеграм-каналу Astra, цілив у військовий завод «Вектор», що спеціалізується на військовій апаратурі зв’язку, але не долетів три кілометри й влучив у житловий будинок.
Це приголомшило російських провоєнних блогерів, які вже чотири роки вважають, що Росія недостатньо мобілізована.
«Нова реальність – Українські далекобійні ударні дрони-камікадзе, розроблені КБ «Антонов» у другій половині 2022 року. Дальність польоту «Лютого», судячи з останніх ударів, нині перевищує півтори тисячі кілометрів при вазі бойової частини у 75 кілограмів.долітають до Уралу. Поки що це проба пера, поки що це не масований наліт. Але з урахуванням «спільних» виробництв БПЛА в Європі – це питання часу… Пам'ятаю, років зо три тому на одній із зустрічей з одним дуже високим начальником один воєнкор сказав, що нам би варто тероборону створювати в усіх регіонах… І натаскувати їх на боротьбу з дронами.
З одного боку, отримуємо сякий-такий резерв, який вміє заправити стрічку в кулемет. З іншого боку, країна відчуває причетність до Так Росія називає свою повномасштабну війну проти України. Тоді на нього подивилися з посмішкою лікаря-психотерапевта. Сьогодні у нас є закон про резервістів, яких можна на добровільній основі залучати для оборони критично важливих об’єктів. Пора», – написав Z-воєнкор Олександр Коц.
Дипстрайки. Загальна картина
Українські DeepStrike, або «глибокий удар» – це удари безпілотниками по цілях у глибокому тилу противника. Сьогодні цей термін асоціюється насамперед з українськими ударами по території Росії по території Росії стали одним із головних тем війни останніх місяців, хоча Україна активно застосовувала їх і раніше, поступово нарощуючи кількість щомісяця запущених дронів.
В останні місяці Україна завдавала потужних системних ударів по об’єктах нафтопереробки та експорту Росії, завадивши їй повною мірою скористатися зростанням світових цін на нафту та тимчасовим пом’якшенням санкцій проти її нафтопостачання.
За підрахунками Bloomberg, у квітні Україна завдала щонайменше 21 удару по російській нафтовій інфраструктурі, що призвело до зниження обсягів переробки нафти в Росії до багаторічного мінімуму.
Ця добірка включає лише частину українських ударів по об'єктах на території Росії як за допомогою БПЛА, так і ракет.
Ніч на 1 січня. Ільський НПЗ
У новорічну ніч внаслідок «падіння уламків» БПЛА загорівся Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї. Його повторно атакували в лютому, пожежу не могли загасити дві доби.
13 січня. Завод «Атлант Аэро»
Унаслідок удару по підприємству «Атлант Аэро» в Таганрозі, яке виробляє компоненти для комплексів РЕБ, систем управління та безпілотників, були знищені кілька будівель на території заводу. Підприємство повторно атакували у квітні.
26 січня. НПЗ «Славянск Эко»
Генштаб ЗСУ стверджує, що внаслідок українського удару по нафтопереробному заводу «Славянск Эко» (Слов’янськ-на-Кубані, Краснодарський край) були пошкоджені установки первинної переробки нафти. Річний обсяг переробки перевищує чотири мільйони тонн.
12 лютого. НПЗ у Республіці Комі
Українські безпілотники влучили в установку атмосферно-вакуумної перегонки нафти (АВТ) на НПЗ «ЛУКОЙЛ-Ухтанефтепереработка» у місті Ухта. Відстань до українського кордону від НПЗ – близько 1700 кілометрів. До цього удар по підприємству було завдано в серпні 2025 року.
17 лютого. Хімзавод «Метафракс»
Щонайменше чотири українські БПЛА влучили в підприємство «Метафракс Кемикалс» у місті Губаха (Пермський край), за 1600 кілометрів від українського кордону. Воно спеціалізується на виробництві метанолу, формаліну, а також органічних речовин, синтетичних смол та інших продуктів: деякі з них використовуються для виробництва вибухових речовин.
23 лютого. НПС «Калейкино»
Уражена нафтоперекачувальна станція «Калейкино» неподалік від Альметьєвська (Татарстан). Належить «Транснефті» і є великим вузлом у магістральній системі, зазначає ASTRA.
2 березня. Нафтоналивний термінал «Шесхарис»
Комплекс для прийому, зберігання та відвантаження нафти й нафтопродуктів на танкери був пошкоджений внаслідок атаки на Новоросійськ. Відіграє важливу роль в експорті російської нафти з півдня Росії.
10 березня. «Группа Кремний Эл»
ЗСУ атакували завод «Группа Кремний Эл» у Брянську крилатими ракетами Storm Shadow/SCALP-EG – він виробляє мікроелектроніку для ракетних комплексів і безпілотників. Атака підтверджена, зокрема, кадрами об'єктивного контролю з боку ЗСУ. На супутникових знімках видно п'ять влучень у головний складальний цех підприємства.
12 березня. США тимчасово зняли санкції з російської нафти, дозволивши поставку і продаж російської нафти та нафтопродуктів, завантажених на судна до 12 березня 2026 року. Це рішення мало стабілізувати ситуацію на світовому нафтовому ринку, ускладнену через війну США та Ізраїлю проти Ірану.
17 березня. Після чергової масованої атаки ЗСУ секретар Ради безпеки, колишній міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що жоден російський регіон «не може почуватися в безпеці» на тлі динаміки розвитку засобів ураження в України.
21 березня. Саратовський НПЗ
Підприємство призупинило роботу внаслідок атаки українських безпілотників.
23 березня. Порт Приморськ
Унаслідок атаки безпілотників був уражений нафтотермінал «Транснафти» в порту Приморськ (Ленінградська область) – найбільшому російському нафтоналивному порту на Балтійському морі. Загорілися щонайменше 4 резервуари. Порт був атакований повторно 27 березня та 5 квітня.
25 березня. Порт Усть-Луга
Після удару безпілотників в одному з найбільших портів Росії на Балтійському морі почалася пожежа: за даними Генштабу ЗСУ, було пошкоджено виробничий комплекс ТОВ «Новатэк Усть-Луга», а також, за даними ASTRA, три нафтові танкери, три причали та п'ять резервуарів з паливом. Порт зазнав повторних атак 29 і 31 березня, а також 7 квітня.
25 березня. Порти Приморськ та Усть-Луга припинили відвантаження нафти. За даними агентства Reuters, зупинка була спричинена наслідками масованих українських ударів. Видання зазначило, що Росія зупинила 40% своїх експортних потужностей з переробки сирої нафти у зв’язку з українськими ударами.
26 березня. «Киришинефтеоргсинтез»
Унаслідок українського удару роботу призупинив другий за величиною російський НПЗ «Киришинефтеоргсинтез» («КИНЕФ») у Ленінградській області. Через атаку БПЛА загорілися дві головні установки та деякі другорядні установки первинної переробки нафти.
26 березня. Володимир Зеленський заявив, що Україна цілеспрямовано прагне послабити російський нафтовий експорт і використовує далекі удари по енергетичній інфраструктурі для посилення тиску на Росію на тлі послаблення санкцій США.
9 квітня. ЛВДС «Кримська»
Внаслідок українського удару була уражена електропідстанція на Кримській лінійній виробничо-диспетчерській станції – проміжному вузлі магістрального нафтопроводу, який постачає нафту в порт Новоросійська або на Афіпський та Ільський НПЗ – вони також неодноразово ставали цілями ударів ЗСУ.
11–12 квітня. «Великоднє перемир’я»
Почалося 11 квітня о 16:00 за київським часом і тривало до кінця 12 квітня. У цей період Міноборони РФ не повідомляло про збиті українські безпілотники.
16 і 20 квітня. Туапсинський НПЗ
Унаслідок атаки українських дронів у ніч на 16 квітня загорівся Туапсинський НПЗ. Підприємство інтегроване з морським терміналом і належить «Роснефті». Пожежу загасили лише через три доби, але в ніч на 20 квітня підприємство знову було уражено українськими дронами. Генштаб ЗСУ відзвітував про знищення 24 паливних резервуарів і пошкодження чотирьох – це підтверджується й супутниковими знімками. Пожежу гасили чотири доби.
25 квітня. Єкатеринбург
Українські безпілотники вперше з початку російського повномасштабного вторгнення атакували Єкатеринбург. За припущенням телеграм-каналу Astra, ціллю був військовий завод «Вектор», що спеціалізується на військовій апаратурі зв’язку, але безпілотник не долетів три кілометри і влучив у житловий будинок.
25 квітня. Челябінськ
БПЛА атакували Челябінську область. Місцеві жителі повідомили про вибухи в районі Челябінського металургійного комбінату. 1 травня в Генштабі ЗСУ повідомили, що ціллю ударів став аеродром Шагол, розташований за 1700 кілометрів від України. За інформацією українського командування, внаслідок атаки були уражені кілька новітніх російських винищувачів Су-57 та винищувач-бомбардувальник Су-34. Український проєкт Exilenova+ опублікував супутникові знімки аеродрому після удару, але вони не дозволяють оцінити, скільки літаків було насправді уражено та наскільки сильні пошкодження вони отримали.
16, 20, 28 квітня та 1 травня. Туапсинський НПЗ
Внаслідок нової української атаки були уражені чотири великі резервуари на території підприємства. Після атак дронів 16 і 20 квітня продукти горіння потрапили в атмосферу, а через підвищення рівня води в річці нафтопродукти, що витекли туди, перелилися через захисні бар’єри і потрапили в акваторію Чорного моря. 1 травня після атаки безпілотників сталося загоряння на території морського терміналу.
29–30 квітня. ЛВДС і НПЗ у Пермі
29 квітня безпілотники завдали удару по лінійній виробничо-диспетчерській станції «Пермь». Унаслідок атаки загорілися два резервуари об'ємом 50 тисяч кубічних метрів кожен. ЛВДС «Пермь» є вузловою точкою магістральної системи на перетині нафтопроводів Сургут–Полоцьк (Білорусь), Холмогори–Клин, Перм–Альметьєвськ, і Перм–«ЛУКОЙЛ-Пермнефтеоргсинтез».
30 квітня безпілотники атакували установку первинної переробки нафти АВТ-4 на НПЗ «ЛУКОЙЛ-Пермнефтеоргсинтез». Підприємство входить до десятки найбільших НПЗ Росії з потужністю переробки нафти 13 млн тонн на рік.
Тоді ж, найімовірніше, було завдано повторного удару по ЛВДС «Пермь». Загалом було знищено чотири резервуари загальним об’ємом 200 тисяч кубічних метрів.
1 травня. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія втратила 7 млрд доларів через українські удари по російських нафтових об’єктах.
Динаміка. Підрахунки ударів
6 квітня французький дослідник Клеман Молін написав, що в березні 2026 року Україна вперше запустила на територію Росії більше безпілотників великої дальності, ніж Росія запустила БПЛА по Україні. За його підрахунками, у серпні 2024 року Україна вперше запустила по Росії тисячу дронів за місяць, у липні 2025 року – три тисячі, а в березні 2026 року – сім тисяч, таким чином вперше за два роки запустивши більше БПЛА по Росії, ніж Росія по Україні.
У підрахунку українських дипстрайків Молін спирався на відкриті звіти Міністерства оборони Росії про атаки БПЛА. Ці дані мають природні обмеження. Міністерство оборони Росії може маніпулювати ними – завищувати, щоб демонструвати роботу ППО у вигідному світлі, або, навпаки, занижувати кількість ударів українських «дальніх» дронів, особливо тепер, коли зрозуміло, що ці дані використовують для моніторингу дипстрайків України.
Судячи з останніх даних, у квітні кількість дипстрайків знизилася, порівняно з березнем, хоча все ще залишається високою. На зниження кількості ударів у квітні вплинуло, зокрема, «великоднє перемир’я»: воно розпочалося 11 квітня о 16:00 за київським часом і тривало до кінця 12 квітня. У цей період Міністерство оборони РФ не повідомляло про збиті українські безпілотники.
Експерт OSINT-проєкту Black Bird Group Джон Гелін в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що Україна очевидно розширила свої можливості щодо завдання ударів БПЛА на великі відстані, і дані Міністерства оборони РФ не є просто «статистичним артефактом», але судити про зростання ефективності українських атак лише за ними теж не можна.
«Статистика вказує на зміну масштабу, але успіх української ударної кампанії слід оцінювати за результатами, а не за заявленими запусками чи перехопленнями. Для оцінки ми маємо дивитися на те, які об’єкти зазнавали ударів, як часто, наскільки далеко від українського кордону вони розташовувалися, чи порушили ці удари логістику, чи знизили обсяги виробництва на нафтопереробних заводах або інших підприємствах, а також чи змусили вони Росію розосереджувати ППО. За всіма цими параметрами видно, що українська далекобійна кампанія дійсно стає дедалі ефективнішою, а самі запуски – лише частина картини», – пояснює аналітик Black Bird Group.
Цілі: нафта і ППО. Деталі
Найпомітніше в хронології останніх місяців – кампанія серійних, повторюваних ударів по нафтових терміналах Росії на Балтійському та Чорному морях – у Приморську, Усть-Лузі, Новоросійську, Туапсе. До кінця березня удари, за оцінкою Reuters, призвели до тимчасового зупинення щонайменше 40% російського нафтового експорту.
У середині квітня агентство Bloomberg писало, що удари завадили Москві отримати вигоду від рекордних світових цін на нафту, спричинених війною на Близькому Сході, що призвело до зниження середнього рівня нафтового експорту до найнижчого показника з серпня 2025 року, а доходи від продажу нафти – ключове джерело фінансування війни Росії проти України.
1 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія втратила 7 млрд доларів через українські удари по російських нафтових об'єктах.
Крім того, судячи з моніторингу tochnyi.info, Україна останніми місяцями систематично придушувала системи ППО Росії в прикордонній зоні та на окупованих територіях, «розчищаючи» шлях для ударів углиб Росії.
Про те, як Україна знищує засоби ППО навколо окупованого Донецька, проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії розповів спікер 413-го окремого полку безпілотних систем «Рейд» Олексій Безуглий після того, як 8 квітня Сили безпілотних систем знищили російський комплекс «Тор». Він заявив, що за чотири роки війни «не пам'ятає таких темпів вибивання ППО».
Безуглий уточнив, що метою українського «полювання» є не лише прифронтові засоби ППО, а й комплекси середнього радіусу дії, «які перекривають маршрути українським дронам». Військовий похвалився, що в лютому його підрозділу вдалося уразити ЗРПК «Панцир» на відстані 169 кілометрів від лінії бойового зіткнення.
«Такий масштаб уражень відкриває шлях для дипстрайків і мідлстрайків – для ефективних ударів, які ми бачимо по Ленінградській області, по Причорномор’ю».
Це підтверджують і російські джерела. «Воєнкор» Юрій Котенок написав на початку квітня, що ЗСУ, вибиваючи засоби ППО та ПРО у Криму, переходять до знищення ракетних комплексів і РСЗВ, паралельно проявляючи активність по всій акваторії Чорного моря за допомогою безпілотників і безекіпажних катерів.
Дослідник з університету Осло Фабіан Гоффман зауважив, що внаслідок дій ЗСУ Росії стає складно створювати Ділянка неба, яка перебуває під контролем одразу кількох систем ППО, а втрати окремих систем можуть призвести до повної втрати контролю над ділянками повітряного простору, що одразу збільшує кількість доступних Україні векторів атаки: «Очевидне небажання Росії передислокувати засоби зі щільного кільця ППО та протиракетної оборони навколо Москви – ймовірно, через побоювання наблизити реалії війни до «дверей режиму» – поглиблює проблему».
26 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Росія відчуває дефіцит ракет для протидії українським безпілотникам та іншим засобам ураження.
Джон Гелін із Black Bird Group вважає, що часті українські удари справді можуть перевантажувати й виснажувати російську систему ППО, хоча й попереджає, що до заяв про виснаження запасів російських ракет для засобів ППО слід ставитися з обережністю, оскільки їх неможливо перевірити ззовні.
Водночас він вважає, що Росія не вибудувала подібну до української систему виявлення та протидії дронам, що може знижувати ефективність російської ППО під час масованих нальотів. Однак, зазначає Гелін, навіть українська ешелонована оборона, адаптована до масованих обстрілів, стикається з труднощами під час повторюваних великих повітряних атак.
«Росія зараз змушена в реальному часі адаптуватися до війни далекобійних дронів, тоді як Україна розпочала таку адаптацію ще кілька років тому», – каже він.
Що кажуть сторони
У січні в статті Радіо Свобода про «кілзону» обговорювалося, що українські військові недостатньо інвестують в удари на середні та дальні дистанції, концентруючись на протидії російській піхоті на ЛБЗ (лінії бойового зіткнення).
Однак останні місяці стали проривом української армії не лише в дипстрайках, а й в ударах у радіусі до 100 кілометрів.
«Підтверджую якісний ривок українських БПЛА. Тепер транспорт горить на відстані 40+ км від ЛБС. Значно зросла кількість боєприпасів противника, що проводять баражування, які полюють на техніку в радіусі 100 км від ЛБС», – пишуть автори російського каналу «Свидетели Байрактара» і зазначають, що ЗСУ комбінують дешеві масові ударні дрони з дорогими закордонними аналогами.
«Все, що може літати і вражати рухому техніку – противник миттєво масштабує і застосовує на фронті», – скаржаться вони.
У дописі обговорюються способи боротьби з БПЛА: промислове встановлення антидронових сіток, перевезення солдатів у бронетехніці та «фізичне перехоплення», тобто збиття дронів, а не «надія на всесильний РЕБ».
Російський «воєнкор» Микита Третьяков також розповів про масове застосування ЗСУ нових недорогих дронів з дальністю до 100 кілометрів, невразливих до традиційних засобів протидії, як-от масове РЕБ і глушіння GPS-сигналу. Крім цього, зазначає Третьяков, їх складно збити стрілецькою зброєю через високу швидкість і малий розмір.
«Кількість дронів у ЗСУ, дальність польоту, точність, стійкість до РЕБ, якість відео з самих дронів… – все це свідчило про одне: український «гаражний» ВПК вийшов на новий технологічний етап. В Україні побудована гранично зрозуміла, абсолютно позбавлена непотрібного паперового обігу та бюрократії система… Цього року ЗСУ отримають від виробників 7 мільйонів дронів. Кількість дронів на день на кілометр фронту порахуйте самі. Можливість створити перевагу на ділянці фронту теж обчислити неважко», – пише росіянин, що підтримує Кремль у своїх дописах, Андрій Медведєв.
Популярний Z-канал «Рыбарь» зазначає, що збільшити виробництво зенітно-ракетних комплексів і ракет до них вкрай складно.
«Просто так взяти і створити з повітря десятки тисяч ракет до «Панцирів» фізично неможливо. Тим більше в умовах постійних нальотів, через які зенітно-ракетні війська й так працюють на виснаження, а витрата боєкомплекту йде посиленими темпами», – продовжує він.
Найбільш практичним виходом у ситуації, що склалася, він вважає копіювання українського досвіду – створення великої кількості мобільних груп, розрахунків дронів-перехоплювачів і систем акустичної розвідки.
Російський військовий експерт Костянтин Сівков у телешоу констатував проблему боротьби з дронами – для їхнього знищення потрібні значно дорожчі зенітні ракети. «У цій економічній гонці ми приречені на поразку», – сказав Сівков, і як альтернативу закликав рішуче розгромити ЗСУ, провівши певну «стратегічну наступальну операцію».
Зрештою, серед провоєнних блогерів поширюються чутки з посиланням на «інсайдерів», що міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов доповів російському керманичу Володимиру Путіну про серйозну технологічну перевагу українських БПЛА на фронті та описав ситуацію як критичну: йдеться не про кількість дронів, а про зміну покоління техніки.
Бєлоусов, кажуть, зокрема, виділив кілька ключових проблем із новими українськими дронами:
- нові дрони працюють цілодобово і практично нечутні до моменту атаки;
- вони погано фіксуються стандартними детекторами та стійкі до засобів РЕБ, що робить звичні методи захисту малоефективними.
Крім того, Бєлоусов нібито заявив про необхідність «терміново змінювати підхід»: позбавлятися залежності від імпортних рішень із Китаю та натомість переходити до розробки власних систем нового покоління.
Путін нібито пообіцяв розібратися із ситуацією, зокрема по лінії промисловості та оборонного замовлення. І хоча це повідомлення активно поширюється в середовищі «воєнкорів», жодних підтверджень того, що така розмова дійсно відбулася, немає.
Президент України Володимир Зеленський 13 квітня опублікував ролик до Дня виробників зброї та записав звернення, в якому були продемонстровані 56 видів озброєння українського виробництва, зокрема 31 тип безпілотників.
«Усі бачать історичну далекобійність наших дронів – на відстані 1750 кілометрів від нашого кордону. Буде більше», – зазначив український президент.
Того ж дня, виступаючи перед працівниками ВПК, він заявив, що українські дипстрайки – «вже не сенсація», а українські безпілотники докорінно змінили підходи до ведення війни. Якщо раніше результат залежав від кількості артилерії, то сьогодні, на думку Зеленського, поле бою визначається насамперед «хоробрістю піхоти й масштабом застосування дронів».
Міністр оборони України Михайло Федоров, який обійняв цю посаду в січні, чітко вказує, що створення БПЛА великої та середньої дальності – одне з ключових завдань. Він, зокрема, провів переговори з Німеччиною щодо інвестицій у 300 мільйонів євро у засоби для дипстрайків і виробництво дронів для мідстрайків із використанням ШІ.
Міжнародне визнання
Видання Axios повідомило, що в лютому Міністерство оборони США провело конкурс «дронів-вбивць» у межах мільярдної програми закупівлі малих безпілотників, і переможцем став БПЛА, створений невеликою британською компанією Skycutter у співпраці з українською компанією SkyFall.
Вінсент Гарднер, один із керівників Skycutter, сказав про SkyFall: «Вони виробляють один дрон кожні 23 секунди, 123 тисячі одиниць на місяць». Так війна між Росією та Україною впливає на сучасні та майбутні технології на полі бою, зазначає Axios.
Міністр армії США Ден Дрісколл на слуханнях у Конгресі заявив, що американські військові переймають український досвід, про який він відгукнувся дуже високо. «Вони докорінно змінили те, як люди беруть участь у конфліктах. Вони здійснили справді дивовижну роботу з впровадження інновацій. І я публічно заявляю, що ми багато чому в них вчимося», – сказав Дрісколл.
Форум