Доступність посилання

ТОП новини
16 листопада 2019, Київ 03:19

Стратегічний тиск чи стратегічне партнерство? Якими є українсько-російські відносини?


Київ – У середу багато українських політиків подалися на прийом у російське посольство. Цей захід в Україні проводиться традиційно у День Росії. Політики, зазвичай, говорять лише про вічну дружбу. Але якими насправді є нинішні українсько-російські відносини? Наскільки серйозними є критичні заяви російських політиків, що лунають на адресу України? І чи адекватною є українська позиція?

У Договорі про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією йдеться, що ці країни є стратегічними партнерами. Перспективи для такого партнерства і справді є, зазначає експерт школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Петро Бурковський, проте реалізувати їх надзвичайно важко.

«До цього часу Росія розглядає Україну, як частину свого державного організму, колись раніше випадково відторгнуту, але яка час від часу подає імпульси до возз’єднання. А інша причина – це відсутність в української влади чіткого бачення того, що ми хочемо отримати від наших стосунків із Росією», – зауважив Петро Бурковський.

Стратегічне партнерство передбачає наявність спільних підходів у ключових проблемах міжнародної політики. Говорити ж про те, що сьогодні погляди Києва і Москви на геополітику збігаються, не доводиться.

Жорсткі заяви Москви, які лунають на адресу України, стали нормою. Держдума Російської Федерації погрожує вийти з Договору про дружбу у разі реалізації Києвом планів щодо вступу у НАТО. Претензії стосуються не лише євроатлантичних прагнень України, але й історії. Москва обурена тим, що Україна домагається міжнародного визнання Голодомору, а плани української влади відзначити ювілей Конотопської битви цього тижня росіяни назвали антиросійською ідеєю. Під час цієї битви 350 років тому військо на чолі з гетьманом Виговським у союзі з кримськими татарами і поляками розгромило російські підрозділи князя Трубецького.

Влада недооцінює загрози?

Ситуація, яка зараз склалася у російсько-українських відносинах є вкрай небезпечною, каже Радіо Свобода директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця, проте українська влада це до кінця не усвідомлює.

«На жаль, влада сьогодні недооцінює цього серйозного виклику безпеці нашої держави, який іде з боку Російської Федерації. Росія є індикатором не тільки наших загроз, але й того, що ми в Україні маємо потужну проросійську п’яту колону, яка вже давно інкорпорована у російські інтереси», – наголошує Григорій Перепелиця.

Чергова Абхазія?

І ще. Українські політики мало значення приділяють питанню Криму. А між тим, Росія провадить там політику за зразком Придністров’я чи Абхазії. А саме, видає російські паспорти жителям України, зауважив Радіо Свобода доцент політології Києво-Могилянської Академії Ігор Лосєв.

«У Севастополі нараховується від 30 до 40 тисяч людей, які мають громадянство РФ і відповідні паспорти. Крім того, вважають, що таку ж саму цифру становлять люди, які мають по два паспорти, український та російський, незважаючи на те, що українське законодавство забороняє подвійне громадянство», – сказав Ігор Лосєв.

Тож він не виключає, що це може стати зачіпкою для пролонгування угоди про базування Чорноморською Флоту у Севастополі та провокування питання про статус цього міста. А тим часом Рада безпеки та оборони України, яка б і мала займатися цими питаннями, більшість своєї уваги приділяє внутрішньополітичним чварам.
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

XS
SM
MD
LG