Смертність на чеських дорогах останніми роками переважно знижується: в 2004 році гинуло по 135 осіб на мільйон населення (або по 13,5 на 100 тисяч), у 2005 по 126, у 2006 по 104. Дані за 2007 рік дають знову трохи більшу цифру. За населення в приблизно 10 мільйонів це понад тисяча осіб щороку.
Це значно більше, ніж пересічно в Європейському Союзі, де в 2004 році гинуло по 95 осіб на мільйон, у 2005 по 89 і в 2006 по 86. Хоча чеський показник – іще далеко не найгірший.
За даними статистики, смертність від транспортних пригод у Чехії переважно знижується від 1994 року.
Її головними причинами називають перевищення швидкості й пияцтво за кермом (при тому, що в Чехії до нього «нульова терпимість»).
А що останнім часом поліція значно збільшила кількість радарів і послідовніше перевіряє водіїв на алкоголь, то на перше місце виходять нові причини: порушення правил обгону і ненадання переваги.
Крім повсякденного контролю, транспортна поліція час від часу влаштовує масові контрольні акції, що тривають зазвичай від п’ятниці до ночі на понеділок.
Але й поза цими акціями вас можуть зупинити й попросити показати документи й дихнути в електронний аналізатор алкоголю, особливо десь поночі в п’ятницю-суботу. На «пам’ять» водієві залишається одноразовий нагубник.
Спокуса уникнути покарання
Коли ж є порушення, штраф можна сплатити на місці – за нього видають готові квитанції з наперед надрукованими стандартними сумами. А можна не погодитися й вимагати передати справу на адміністративний розгляд – тільки слід мати на увазі, що коли водія таки визнають винним, сума штрафу буде вже помітно вища.
За серйозніші порушення поліція вмикає бюрократичний механізм присвоєння штрафних очків – іноді й без відома водія, якого, наприклад, може «зловити» за перевищення швидкості фотокамера автоматичного радара.
Нарахування цих очків роблять із подачі поліції місцеві органи влади – саме вони, а не поліція, займаються в Чехії справами дозволів на керування. І саме цим органам влади водій має сам здати своє водійське посвідчення, коли на його рахунку набереться 12 очків.
Та й суми штрафів останніми роками значно зросли. Й нерідко і в водія, і в поліцейського виникає спокуса вирішити все «за півсуми й без квитанції», коли йдеться про менше порушення, – або й за значно більшу суму, коли водієві загрожує взагалі позбавлення права керування.
Корупцію в поліції бачать усі
І хоч поліцію намагаються контролювати – буває, й підставними водіями з внутрішніх контрольних служб, які провокують поліцейського на хабаря, – ця проблема існує, і визнають її всі.
За одним із досліджень у Чехії, в якому брали участь і громадськість, і самі працівники поліції, майже чверть опитаної громадськості вважає, що хабарництво в Чехії найпоширеніше саме в поліції.
Щоправда, лише менш як 5 відсотків визнали, що самі давали хабаря поліції. При цьому третина з них каже, що зробила це через порушення дорожніх правил.
Так само третина з цих громадян призналася, що сама вмовляла поліцію взяти хабаря, а не давала його на вимогу поліцейського.
І громадськість, і сама поліція однаково – більш як по 10 відсотків – вважають, що корупція в поліції ще не досягла системного рівня, але найближче підійшла до цього рівня саме в транспортній поліції, а ще в поліції в справах іноземців.
Лише 15 відсотків працівників поліції кажуть, що їм ніколи не пропонували хоч маленького хабаря. При цьому найбільший корупційний тиск і найкращі й фінансово найвигідніші можливості для хабарництва вони самі бачать якраз у транспортній поліції.
Тим часом, за даними Міністерства внутрішніх справ Чехії, за статтями про хабарництво за попередні 10 років кримінально переслідували щороку приблизно по десятку працівників поліції (без розрізнення її підрозділів).
А у вересні минулого року це міністерство урочисто відкрило протикорупційну телефонну лінію – за простим номером 199 можна отримати безплатну юридичну консультацію в справах, коли стаєш свідком корупційних дій.
Це значно більше, ніж пересічно в Європейському Союзі, де в 2004 році гинуло по 95 осіб на мільйон, у 2005 по 89 і в 2006 по 86. Хоча чеський показник – іще далеко не найгірший.
За даними статистики, смертність від транспортних пригод у Чехії переважно знижується від 1994 року.
Її головними причинами називають перевищення швидкості й пияцтво за кермом (при тому, що в Чехії до нього «нульова терпимість»).
А що останнім часом поліція значно збільшила кількість радарів і послідовніше перевіряє водіїв на алкоголь, то на перше місце виходять нові причини: порушення правил обгону і ненадання переваги.
Крім повсякденного контролю, транспортна поліція час від часу влаштовує масові контрольні акції, що тривають зазвичай від п’ятниці до ночі на понеділок.
Але й поза цими акціями вас можуть зупинити й попросити показати документи й дихнути в електронний аналізатор алкоголю, особливо десь поночі в п’ятницю-суботу. На «пам’ять» водієві залишається одноразовий нагубник.
Спокуса уникнути покарання
Коли ж є порушення, штраф можна сплатити на місці – за нього видають готові квитанції з наперед надрукованими стандартними сумами. А можна не погодитися й вимагати передати справу на адміністративний розгляд – тільки слід мати на увазі, що коли водія таки визнають винним, сума штрафу буде вже помітно вища.
За серйозніші порушення поліція вмикає бюрократичний механізм присвоєння штрафних очків – іноді й без відома водія, якого, наприклад, може «зловити» за перевищення швидкості фотокамера автоматичного радара.
Нарахування цих очків роблять із подачі поліції місцеві органи влади – саме вони, а не поліція, займаються в Чехії справами дозволів на керування. І саме цим органам влади водій має сам здати своє водійське посвідчення, коли на його рахунку набереться 12 очків.
Та й суми штрафів останніми роками значно зросли. Й нерідко і в водія, і в поліцейського виникає спокуса вирішити все «за півсуми й без квитанції», коли йдеться про менше порушення, – або й за значно більшу суму, коли водієві загрожує взагалі позбавлення права керування.
Корупцію в поліції бачать усі
І хоч поліцію намагаються контролювати – буває, й підставними водіями з внутрішніх контрольних служб, які провокують поліцейського на хабаря, – ця проблема існує, і визнають її всі.
За одним із досліджень у Чехії, в якому брали участь і громадськість, і самі працівники поліції, майже чверть опитаної громадськості вважає, що хабарництво в Чехії найпоширеніше саме в поліції.
Щоправда, лише менш як 5 відсотків визнали, що самі давали хабаря поліції. При цьому третина з них каже, що зробила це через порушення дорожніх правил.
Так само третина з цих громадян призналася, що сама вмовляла поліцію взяти хабаря, а не давала його на вимогу поліцейського.
І громадськість, і сама поліція однаково – більш як по 10 відсотків – вважають, що корупція в поліції ще не досягла системного рівня, але найближче підійшла до цього рівня саме в транспортній поліції, а ще в поліції в справах іноземців.
Лише 15 відсотків працівників поліції кажуть, що їм ніколи не пропонували хоч маленького хабаря. При цьому найбільший корупційний тиск і найкращі й фінансово найвигідніші можливості для хабарництва вони самі бачать якраз у транспортній поліції.
Тим часом, за даними Міністерства внутрішніх справ Чехії, за статтями про хабарництво за попередні 10 років кримінально переслідували щороку приблизно по десятку працівників поліції (без розрізнення її підрозділів).
А у вересні минулого року це міністерство урочисто відкрило протикорупційну телефонну лінію – за простим номером 199 можна отримати безплатну юридичну консультацію в справах, коли стаєш свідком корупційних дій.
