Ухвалюючи державний бюджет парламентарі постановили: зміни до нього мають бути внесені у Верховну Раду до 1 березня. Однак цього не зроблено й досі. Причина – конфлікт між Секретаріатом Президента та Кабінетом Міністрів.
Нині канцелярія Глави держави в черговий раз звинуватила уряд. Цього разу у невиконання низки соціальних програм, закладених у бюджеті. За словами заступника голови президентського Секретаріату Андрія Кислинського, наразі майже 200 цільових програм взагалі не профінансовані.
«Соціальна програма із забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікуванню ВІЛ-СНІДу профінансована виключно на чотири сотих відсотка. Тобто з 573 мільйонів профінансовано 200 тисяч гривень. Звичайно, це вражаючі факти, на які треба звернути увагу уряду», – зазначив Андрій Кислинський.
Хто слідкує за виконанням соціальних програм?
У вівторок керівник президентського Секретаріату Віктор Балога заявляв, що соціальні програми фінансуються лише на 5%. А вже у середу прем’єр Юлія Тимошенко усі ці звинувачення відкинула і запевнила: уряд стовідсотково фінансує ці програми.
Слідкувати за тим, як виконуються бюджетні програми може лише Міністерство фінансів, каже колишній заступник керівника правління Нацбанку Ярослав Солтис. І Секретаріат Президента не може мати іншої інформації, ніж Мінфін.
«Це може сказати лише Пинзеник, міністр фінансів. Він не тільки це підраховує, він щохвилини, щосекунди бачить наскільки виконані соціальні програми по бюджету. Теоретично, Секретаріат Президента не має можливості мати іншу інформацію, ніж є у Мінфіну. А Прем’єр є керівником Міністра фінансів», – зауважив керівника правління Нацбанку.
Немає приватизації – немає соціальних програм
Натомість, за словами соратника Прем’єр-міністра, колишнього керівника Мінекономіки Сергія Терьохіна, нині соціальні програми і справді фінансуються не повністю. Однак це робиться не з вини Кабінету Міністрів, каже він.
«Я просто радив би Секретаріату Президента докладно вивчити положення Бюджетного кодексу. Більшість капітальних видатків, а це лікарні, дороги, школи, фінансуються за рахунок визначених джерел, які не є доходами загального фонду бюджету, а є доходами спеціального фонду бюджету. Найбільшим джерелом доходів спеціального фонду бюджету є доходи від приватизації, які сьогодні виконані лише на трохи менше 280 мільйонів гривень, при плані 12 мільярдів», – наголосив Сергій Терьохін.
За його словами, зараз на залишках казначейського рахунку уряду є майже 30 мільярдів гривень, котрі отримані від перевиконання планів митниці та деяких внутрішніх податків. Проте без зміни закону про бюджет, Кабінет Міністрів не може спрямувати ці кошти на цілі, про які говорить Секретаріат Президента.
Бюджетним колапсом по економіці
Затягування зі змінами до державного бюджету та конфлікт між владними інституціями призвів до відсутності фінансово-економічної політики, каже директор Міжнародного інституту приватизації Олександр Рябченко. І цю ситуацію наразі відчувають усі.
«Ми всі відчуваємо погані наслідки державного управління. Ми всі відчуваємо зростання цін. Ми всі відчуваємо невпевненість у тому, що буде далі. Ми всі не знаємо коли зупиниться зростання цін, і який курс гривні буде восени чи наприкінці року. Відсутність головного фінансового документа – це є відсутність фінансових гарантій стабільності держави, що стосується кожного громадянина», – зазначає Олександр Рябченко.
Причиною високого рівня інфляції є саме внутрішньополітична ситуація, вважає директор економічних програм Центру імені Разумкова Василь Юрчишин. А нинішня політична невизначеність передовсім гальмує вкладення іноземних інвестицій в українську економіку.
«Якби усе було добре, і відбулися ті чи інші ухвалення, то зараз економічне середовище було б набагато кращим, прогнозованість економічних дій набагато вищою, і врешті-решт інвестор почав би вкладати реальні кошти у розвиток інфраструктури, що надало б ресурси, як центральному бюджету, так додало б можливостей економічного розвитку для регіонів. Натомість ми бачимо те, що міжнародні рейтингові агентства знижують рейтингові показники України», – говорить Василь Юрчишин.
Тим часом Юлія Тимошенко сподівається, що вже у п’ятницю на позачерговому засіданні уряд затвердить проект змiн до бюджету з урахуванням пропозицiй Президента та направить до Верховної Ради. Але за умови, що до того часу Ющенко направить до Кабміну свої зауваження. Але, знову але. Зважаючи на відсутність голосів у коаліції та відмову опозиції брати участь у голосуванні, долю змін до бюджету знову вирішуватимуть політичні домовленості.
(Київ – Прага)
Нині канцелярія Глави держави в черговий раз звинуватила уряд. Цього разу у невиконання низки соціальних програм, закладених у бюджеті. За словами заступника голови президентського Секретаріату Андрія Кислинського, наразі майже 200 цільових програм взагалі не профінансовані.
«Соціальна програма із забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікуванню ВІЛ-СНІДу профінансована виключно на чотири сотих відсотка. Тобто з 573 мільйонів профінансовано 200 тисяч гривень. Звичайно, це вражаючі факти, на які треба звернути увагу уряду», – зазначив Андрій Кислинський.
Хто слідкує за виконанням соціальних програм?
У вівторок керівник президентського Секретаріату Віктор Балога заявляв, що соціальні програми фінансуються лише на 5%. А вже у середу прем’єр Юлія Тимошенко усі ці звинувачення відкинула і запевнила: уряд стовідсотково фінансує ці програми.
Слідкувати за тим, як виконуються бюджетні програми може лише Міністерство фінансів, каже колишній заступник керівника правління Нацбанку Ярослав Солтис. І Секретаріат Президента не може мати іншої інформації, ніж Мінфін.
«Це може сказати лише Пинзеник, міністр фінансів. Він не тільки це підраховує, він щохвилини, щосекунди бачить наскільки виконані соціальні програми по бюджету. Теоретично, Секретаріат Президента не має можливості мати іншу інформацію, ніж є у Мінфіну. А Прем’єр є керівником Міністра фінансів», – зауважив керівника правління Нацбанку.
Немає приватизації – немає соціальних програм
Натомість, за словами соратника Прем’єр-міністра, колишнього керівника Мінекономіки Сергія Терьохіна, нині соціальні програми і справді фінансуються не повністю. Однак це робиться не з вини Кабінету Міністрів, каже він.
«Я просто радив би Секретаріату Президента докладно вивчити положення Бюджетного кодексу. Більшість капітальних видатків, а це лікарні, дороги, школи, фінансуються за рахунок визначених джерел, які не є доходами загального фонду бюджету, а є доходами спеціального фонду бюджету. Найбільшим джерелом доходів спеціального фонду бюджету є доходи від приватизації, які сьогодні виконані лише на трохи менше 280 мільйонів гривень, при плані 12 мільярдів», – наголосив Сергій Терьохін.
За його словами, зараз на залишках казначейського рахунку уряду є майже 30 мільярдів гривень, котрі отримані від перевиконання планів митниці та деяких внутрішніх податків. Проте без зміни закону про бюджет, Кабінет Міністрів не може спрямувати ці кошти на цілі, про які говорить Секретаріат Президента.
Бюджетним колапсом по економіці
Затягування зі змінами до державного бюджету та конфлікт між владними інституціями призвів до відсутності фінансово-економічної політики, каже директор Міжнародного інституту приватизації Олександр Рябченко. І цю ситуацію наразі відчувають усі.
«Ми всі відчуваємо погані наслідки державного управління. Ми всі відчуваємо зростання цін. Ми всі відчуваємо невпевненість у тому, що буде далі. Ми всі не знаємо коли зупиниться зростання цін, і який курс гривні буде восени чи наприкінці року. Відсутність головного фінансового документа – це є відсутність фінансових гарантій стабільності держави, що стосується кожного громадянина», – зазначає Олександр Рябченко.
Причиною високого рівня інфляції є саме внутрішньополітична ситуація, вважає директор економічних програм Центру імені Разумкова Василь Юрчишин. А нинішня політична невизначеність передовсім гальмує вкладення іноземних інвестицій в українську економіку.
«Якби усе було добре, і відбулися ті чи інші ухвалення, то зараз економічне середовище було б набагато кращим, прогнозованість економічних дій набагато вищою, і врешті-решт інвестор почав би вкладати реальні кошти у розвиток інфраструктури, що надало б ресурси, як центральному бюджету, так додало б можливостей економічного розвитку для регіонів. Натомість ми бачимо те, що міжнародні рейтингові агентства знижують рейтингові показники України», – говорить Василь Юрчишин.
Тим часом Юлія Тимошенко сподівається, що вже у п’ятницю на позачерговому засіданні уряд затвердить проект змiн до бюджету з урахуванням пропозицiй Президента та направить до Верховної Ради. Але за умови, що до того часу Ющенко направить до Кабміну свої зауваження. Але, знову але. Зважаючи на відсутність голосів у коаліції та відмову опозиції брати участь у голосуванні, долю змін до бюджету знову вирішуватимуть політичні домовленості.
(Київ – Прага)
