(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
Роман Скрипін: Власне, ми говоримо про останні події. Зокрема, відкритим листуванням голови ВСУ, пана Онопенка з Секретаріатом Президента. Тональність досить різка.
Це пов’язано з намаганням депутатів ВРУ, зокрема фракції НУНС і Партії регіонів ухвалити нову редакцію закону «Про судоустрій та статус суддів».
Що змусило голову ВСУ написати Президентові відкритого листа, а уповноваженим Президента відповісти, скажімо так, у різкій манері?
Микола Мельник: На мій погляд, і тональність листа, і сам лист, і саме звернення були обумовлені звичайною турботою того, що могло б бути з Україною.
Ви сказали, що тон листа був досить різким. Я ж думаю, що він був навіть неадекватним тому, що хотіли зробити з Україною.
Цим законопроектом з Україною, з українським правосуддям і з українським суспільством хотіли зробити таке. За великим рахунком, йшлося про розбиття єдиної, цілісної, наскільки вона на сьогодні є, судової системи на кілька автономних, за великим рахунком встановлення контролю і, власне кажучи, поставленням крапки на тому процесі, на який ми говоримо «правова держава» і, скажемо так «шлях до Європи».
Тому…
Роман Скрипін: Контролю з чийого боку, дозвольте уточнити?
Микола Мельник: Уточню. Я думаю, що, за змістом пропозицій законодавчих і за способом ухвалення закону, це контроль з боку тих, кому в неконституційний спосіб приписували повноваження, яких вони не можуть мати за Конституцією. Це Президент України, це Вища рада юстиції, це деякі інші центральні органи виконавчої влади, зокрема Державна судова адміністрація, яка також істотно осилювала свій вплив на суддівський корпус, на суд.
Олег Березюк: Будь-яка реформа, в тому числі й судова реформа, вона має бути спрямована на вдосконалення діяльності судової системи, а не на її ліквідацію.
Згідно з принципом розподілу влад законодавча, виконавча і судова гілки влади є рівноправними, і судова гілка влади має крім того, що здійснювати правосуддя по якихось індивідуальних справах, вона ще й має здійснювати контроль за тим, щоб в межах Конституції і закону діяли і законодавча, і виконавча гілки влади.
Що намагається зробити в даному разі група, яка підготувала проект закону, і якій сприяє проведення цього закону через парламент Президент України?
Ну, от дивіться. Перший момент. Згідно з проектом закону, ВСУ переглядає справи лише за винятковими обставинами. Що це за означає? Це означає те, що ВСУ позбавляється касаційної функції…
Микола Мельник: Олег це означає, що ВСУ перестає бути судовим органом.
Олег Березюк: Мова йде про те, що фактично ліквідовується ВСУ.
Друге. Президент призначає голів суддів та їх заступників. Президент призначає! Судді мають обирати самі керівників своїх судів та своїх заступників.
Третє. Президент своїм указом створює судові округи. Не згідно адміністративно-територіальним принципам розподіляються судові округи, а Президент створює своїм указом.
Олег Березюк: Люди прості не зможуть розібратися як, куди, в який суд їм йти. Тут юристам важко буде розібратися.
Микола Мельник: Якщо сьогодні є досить проста, ще більш-менш зрозуміла система судів, до якої можна громадянам звертатися, то за цим проектом це буде надзвичайно складна. На місцевому рівні це буде чотири дільничних суди, чотири види, чотири окружних, в області з’явиться чотири апеляційних, в Києві з’явиться чотири вищих. Крім того, буде ще й Верховний суд, який фактично буде поза судовою системою.
Роман Скрипін: У цьому листі пан Онопенко, можливо, досить різко висловлювався стосовно намірів депутатів проголосувати цей законопроект, який би змінив докорінно фактично судову систему, а йому у відповідь відповіли з Секретаріату Президента (ми можемо вважати, що відповів власне Президент, оскільки всі, хто працює в секретаріаті, то це технічні працівники і озвучують або можуть озвучувати позицію Глави держави у будь-який спосіб) і там відповіли досить різко панові Онопенку, що його тон негідний громадянина, він не може подібним тоном говорити з Президентом.
Між іншим тон, яким потрібно говорити з Президентом, не обумовлений в жодному законопроекті або в Конституції. Але це не тема сьогоднішньої програми.
І там вказано, що голова ВСУ є некоректним в оцінках цього законопроекту.
Якщо ви можете прокоментувати це, в чому некоректний голова ВСУ, будь ласка, зробіть це?
Олег Березюк: Я хотів би по-іншому поставити питання. Скажіть, будь ласка, чи коректно веде себе Президент, який є Гарантом Конституції, законів України…
Роман Скрипін: Чекайте, ми тут зібралися не для того, щоб звинувачувати Президента фактично.
Я питаю: в чому некоректний голова ВСУ? Чи мали підстави чиновники Секретаріату Президента звинувачувати у некоректності голову ВСУ? Чи є такі питання?
Олег Березюк: Знову ж таки, я хотів би зараз говорити про юридичну сторону цього питання, тому що коректність – це етична сторона…
Роман Скрипін: А я хотів би почути відповідь на просте питання: чи був некоректний голова ВСУ?
Олег Березюк: Я не думаю, що там він чимось… Якщо людина висловлює свою позицію…
Роман Скрипін: Голова ВСУ – це проста людина?
Олег Березюк: Так, голова ВСУ, він висловлює свою позицію як юрист і говорить, що такий закон приймати не можна, тому-то, тому-то, тому-то, аргументовано висловлюється.
Президент не прислухається до точки зору одного з керівників найвищого органу судової влади. Ну, я не знаю тоді, як до Президента треба звертатися, щоб він почув.
Роман Скрипін: Я процитую. Заступник глави Секретаріату Президента, уповноважений Президента з питань контролю за діяльністю СБУ Ігор Пукшин у коментарі, оприлюдненому на сайті Глави держави, назвав оцінку згаданого законопроекту, публічно зробленого Онопенком, необ’єктивним.
Микола Мельник: На моє глибоке переконання, оцінку, яку зробив Василь Онопенко, є коректною і об’єктивною.
Коректність цієї оцінки полягає в тому, що законопроект, по-перше, пропонували ухвалити у неконституційний спосіб. Голова ВСУ каже, що не може бути створена в Україні нелегітимна законодавча база для діяльності судів, для захисту прав громадян, по-перше, а по-друге, не можуть передбачатися неконституційні положення у сфері правосуддя, а вони передбачаються.
Кілька моментів, які визнані рішенням КСУ неконституційними , вони знову закладаються в цей закон.
Крім того, Василь Онопенко говорить, що якщо буде усунутий ВСУ… Ви знаєте, перевели в площину особистостей, що Онопенко турбується за свою посаду, що він виступив тільки тому, що повноваження ВСУ забирають. Та не тому, що, власне кажучи, є інститут, є ВСУ, дві інституції є у судовій системі основні, тобто це перша, яка розглядає справу, і остання, яка робить крапку…
Я хочу сказати, що за тією схемою, яку пропонують автори проекту, ніколи останньої правової крапи в справі поставити можна не буде. Буде чотири крапки: буде один Вищий суд, буде другий, третій, і четвертий. А ВСУ крапку ставити не буде.
Роман Скрипін: В чому полягає конфлікт і в чому його суть? Тобто, зацікавлені особи, які грають на цьому полі, чи можна його перевести з площини правничої фактично в площину політичну, коли йдеться про суперництво Президента і Юлії Тимошенко?
Я нагадаю, пан Онопенко був членом БЮТ і був соратником Юлії Тимошенко. І його можуть сприймати як ставленика Юлії Тимошенко на посаді голови ВСУ.
Микола Мельник: Так, деякі особи про це і заявляють.
Олег Березюк: Тут проблема не в стосунках Президента і Юлії Тимошенко, я думаю, що тут проблема в іншому. Комусь хочеться взяти під контроль судову гілку влади.
Виходячи з цього законопроекту, коли ми читаємо, що і там, і там, і там Президент визначає і кількість суддів, і Державна судова адміністрація, яка є центральним органом виконавчої влади, через яку фінансується судова система… Як ви знаєте, хто платить, той і замовляє музику.
Тут проблема в тому, що тут йде мова про те, щоб зробити судову гілку влади залежною від виконавчої гілки влади.
Олег Березюк: Тут йде мова про те, щоб зробити судову гілку влади залежною від виконавчої гілки влади.
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
