Доступність посилання

ТОП новини
19 Липень 2018, Київ 09:07

«Право славити 1020-ліття Хрещення». Чи залежить воно від конфесії?


1020-річчя Хрещення Київської Русі відзначають православні України. З цієї нагоди до української столиці прибув Вселенський патріарх Варфоломій І. Сьогодні ввечері у Києві він відслужив Службу Божу у Софіївському соборі. На урочисті заходи не були запрошені глави Української православної церкви Київського патріархату і Української автокефальної православної церкви, оскільки їх не визнають «канонічними». Чого більше у святкуванні річниці – власне віри чи політики?

«Ми прибули сюди, щоб помолитися разом з вами за об’єднання усіх православних християн України в єдину церкву – церкву вашого народу, церкву вашої країни», – сказав Вселенський патріарх Варфоломій І, коли прибув до Києва. Візит Вселенського патріарха Президент України Віктор Ющенко назвав колосальною честю для української землі і українського народу.

«Це перший візит Вселенського патріарха за останні 350 років. Хрещення Русі в 988 році зробило ключовий внесок у нашу європейськість. Бо ми стали говорити з усіма європейськими народами однією духовною мовою», – наголосив Президент.

Згуртування чи розкол?

Київська Русь була багатонаціональною державою, в якій мешкали слов’янські, варязькі, литовські, фіно-угорські племена. Князь Володимир за зразком західноєвропейських держав вирішив згуртувати усі етноси єдиною релігією. Він запросив до Києва представників усіх релігій, розповідає історик Ярослав Тинченко.

«Прийшли хазари, що сповідували іудаїзм, але він їм сказав: ось ви, хазари, втратили свою державу, значить ваша релігія вас не захищає. Прийшли мусульмани: коли дійшло до того, що не можна вживати алкоголь, князь на це відповів: «Без вина на Русі «вєсєлія» нема». З католиками йому було незручно. А християнство східного обряду переживало ренесанс, воно було націлене на радість, на свято. Візантія на той час була настільки слабка, що Константинополь шукав у Київської Русі підтримки, а не навпаки», – зауважив історик.

Умовною датою виникнення православ’я можна вважати 1054 рік, каже релігієзнавець Олег Кисельов. Тоді відбулося розділення християнської церкви на східну і західну, але сама структура православної церкви виникла ще до ХІ століття. Але до питання віри канони і канонічність не мають ніякого стосунку, стверджує Олег Кисельов. За його словами, тут доречно говорити радше про питання церковного підпорядкування. «З точки зору православної церкви, Московського патріархату в першу чергу, відокремлення Української православної церкви Київського патріархату було неканонічним», – каже він.

Церковних лідерів Української православної церкви Київського патріархату і Української автокефальної православної церкви представники Української православної церкви Московського патріархату вважають неканонічними і називають «розкольниками».
«Головною проблемою українського православ’я залишається розкол, що існує як кривава рана на церковному тілі», – говорить архімандрит Кирило Говорун.

Чи можливе об’єднання?

Українська православна церква Київського патріархату ухвалила рішення офіційно не брати участі в урочистих заходах, повідомив Єпископ Васильківський, речник Київської патріархії Євстратій. За його словами, це зробили для того, щоб не ставити державу в незручне становище. Натомість, зазначає єпископ Євстратій, простим вірним Київського патріархату ніхто не забороняє долучатися до урочистостей. «Це святкування бачилося в Москві як спосіб більш тісної інтеграції України і Росії. Акцент робився на тому, що Хрещення Київської Русі - це хрещення в єдиній купелі трьох братніх народів», – зазначив речник Київської патріархії.

Українські православні конфесії можуть об’єднатися, вважає єпископ Євстратій, оскільки, на його думку, між церквами немає розбіжностей у питаннях віри. А питання, які виникають, можуть бути вирішені шляхом взаємних переговорів, поступок і через посередництво Матері-Церкви – Константинопольського Патріархату.

Архієпископ Полтавський та Харківський Української автокефальної православної церкви Ігор Ісиченко переконаний, що об’єднання церков – це тривала копітка праця і не відбувається під час святкових урочистостей.

«Я не знаю випадків, коли якісь громадські чи суспільні ініціативи, спрямовані на об’єднання церков, не справили протилежного впливу, оскільки вони дуже часто ґрунтуються на ідеї зовнішнього, штучного втручання у перебіг церковного життя», – зауважив архієпископ Ігор Ісиченко.

Киянка Галина мало розуміється на конфесійних тонкощах. Вона просто вважає себе православною і каже, що подібні суперечки лише розхитують справжню віру людей. «Краще, аби об’єдналися, бо в нас один Бог. Для того й хрестив князь Володимир Київську Русь, щоб були мир, злагода й спокій», – каже вона.

Незалежно від конфесій Радіо Свобода вітає усіх вірних зі святом Хрещення Русі-України!
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG