Одні оглядачі в Москві подейкують, що глава держави просто звично висловлювався в рамках подальшої боротьби із корупцією, яку він оголосив відразу після приходу до влади. І що Медведєв завжди був прихильником захисту інтересів бізнесменів.
Інші закликають згадати, що останніми днями бізнес «жахало» саме у зв’язку із висловлюваннями російського прем’єра – після того, як Путін звинувачував компанію «Мечел» у «неправильних» цінах на метал, її акції на світових і російських біржах падали майже вдвічі. До того ж, Слідчий комітет Генеральної прокуратури Росії, очолюваний колишнім співучнем Путіна, оголосив, що згідно зі вказівками голови уряду починає пошук елементів кримінальної справи у діях керівництва «Мечела».
Виступ Путіна навряд чи можна було назвати випадковим чи пов’язаним із неправильною інформацією – про те, що майно «Мечела» може датися взнаки державним корпораціям, якими опікуються прем’єр та його найближчий соратник, заступник глави уряду Ігор Сєчін, подейкували задовго до путінського виступу. І соратники президента почали обережно «відігравати» назад.
У Росії влада – це сировина
Спочатку помічник Медведєва Аркадій Дворкович сказав, що «Мечел» співпрацює із антимонопольними структурами – звісно, після цього Путін і висловився вдруге. Потім перший віце-прем’єр Ігор Шувалов – його вважають головним конкурентом Путіна у впливі на уряд – сказав про необхідність стабілізації ринків, а ринки лихоманило саме після путінських інвектив. І, нарешті, прозвучали ритуальні слова Медведєва.
Звичайно, це ще не можна назвати справжньою боротьбою за владу. Однак у Росії влада – це сировина. І якщо Путін із Медведєвим не знайдуть порозуміння з приводу контролю над найважливішими галузями економіки, конфлікту не можна буде запобігти. Поки що вимальовується така картина: Путін та його люди шукають опори у державних корпораціях, Медведєв, Шувалов та їхні радники воліють боротися за зменшення ролі цих корпорацій та співробітництво із великим приватним бізнесом.
Це і є контури майбутньої грози, перші краплі якої падають тепер на гарячі дахи президентського Кремля та урядового «Білого дому».
(Київ – Прага)
Інші закликають згадати, що останніми днями бізнес «жахало» саме у зв’язку із висловлюваннями російського прем’єра – після того, як Путін звинувачував компанію «Мечел» у «неправильних» цінах на метал, її акції на світових і російських біржах падали майже вдвічі. До того ж, Слідчий комітет Генеральної прокуратури Росії, очолюваний колишнім співучнем Путіна, оголосив, що згідно зі вказівками голови уряду починає пошук елементів кримінальної справи у діях керівництва «Мечела».
Виступ Путіна навряд чи можна було назвати випадковим чи пов’язаним із неправильною інформацією – про те, що майно «Мечела» може датися взнаки державним корпораціям, якими опікуються прем’єр та його найближчий соратник, заступник глави уряду Ігор Сєчін, подейкували задовго до путінського виступу. І соратники президента почали обережно «відігравати» назад.
У Росії влада – це сировина
Спочатку помічник Медведєва Аркадій Дворкович сказав, що «Мечел» співпрацює із антимонопольними структурами – звісно, після цього Путін і висловився вдруге. Потім перший віце-прем’єр Ігор Шувалов – його вважають головним конкурентом Путіна у впливі на уряд – сказав про необхідність стабілізації ринків, а ринки лихоманило саме після путінських інвектив. І, нарешті, прозвучали ритуальні слова Медведєва.
Звичайно, це ще не можна назвати справжньою боротьбою за владу. Однак у Росії влада – це сировина. І якщо Путін із Медведєвим не знайдуть порозуміння з приводу контролю над найважливішими галузями економіки, конфлікту не можна буде запобігти. Поки що вимальовується така картина: Путін та його люди шукають опори у державних корпораціях, Медведєв, Шувалов та їхні радники воліють боротися за зменшення ролі цих корпорацій та співробітництво із великим приватним бізнесом.
Це і є контури майбутньої грози, перші краплі якої падають тепер на гарячі дахи президентського Кремля та урядового «Білого дому».
(Київ – Прага)
