Доступність посилання

ТОП новини
16 Липень 2018, Київ 05:04

Виведення військ не відбувається, гуманітарного коридору до Осетії немає


Російська військова колона на шляху з Ґорі до Тбілісі. 15 серпня 2008 р.

Росія обіцяє вивести свої війська з Грузії. Може, після їхнього відходу ситуація стане зрозумілішою і врешті-решт ми зможемо дізнатися, що насправді сталося, чи взаємні звинувачення в етнічних чистках та злочинах проти людства відповідають дійсності.

Попри те, що домовленість про припинення вогню підписана, ще й досі немає гуманітарного коридору між Грузією та Південною Осетією, а міжнародний доступ до Південної Осетії залишається суворо контрольованим.

Попри обіцянки, російські війська не поспішають полишити Грузію. А це значить, що від моменту припинення стрілянини Грузія вже майже 2 тижні фактично перебуває під російською окупацією. Журналісти мають дуже обмежений доступ до територій, що їх контролюють росіяни.

Окупанти бувають різні: одні привітні, інші агресивні

Редактор міжнародного відділу Французького міжнародного телебачення France 25 Роб Парсонс розповідає, що життя під окупацією буває різним. Є певні місця, де росіяни взагалі не спілкуються з людьми, вони мають дуже агресивну та хворобливу реакцію, готові відразу воювати з грузинами, каже він. Проте є інші місця, де російські військові є абсолютно привітними. «Минулої суботи я був у селі Каспі, там у кількох місцях були дислоковані росіяни з танками та бронетранспортерами. Серед них були осетинці. Вони вільно просувалися, спілкувалися з місцевим населенням, точилися дискусії про те, чи повинні вони взагалі там бути», – зазначив Роб Парсонс.

Так є мирні сцени, але також є місця, звідки повтікали люди, де ситуація є далеко не мирною. Біженці з грузинських сіл у Південній Осетії розповідають про набагато жахливіші речі. Судячи з того, що йому розповідають біженці з тих сіл, Роб Парсонс припускає, там відбулися страшні речі. «Нам розповідають про вбивства, ґвалтування, підпалення будинків, мародерство, розганяння худоби та викрадення людей».

Human Rights Watch, єдина незалежна правозахисна організація, яка змогла пробитися на цю територію, підтверджує багато таких історій.

Організація ООН з питань біженців каже, що конфлікт у південній Осетії перетворив 159 тисяч осіб на біженців. Близько 100 тисяч – це самі грузини з Грузії, 30 тисяч – люди з Південної Осетії, а інших 30 тисяч – це росіяни.

Співробітники ООН уперше увійшли в Ґорі минулої неділі 17 серпня і побачили пограбоване місто.

«Обидві сторони захопили як солдатів, так і цивільних»

Минулими вихідними російські військові возили західних журналістів Південною Осетією. Їм не дозволили подивитися навколишні грузинські села, але кореспонденти газети New York Times бачили ці села через вікна автобуса і стверджують, що деякі з цих сіл на 90% зруйновані.

Представник Human Rights Watch Анна Нейстат каже, що обидві сторони захопили як солдатів, так і цивільних. У Цхінвалі вона бачила, як захоплених цивільних змушували прибирати зруйновану осетинську столицю. «Нам сказали, що цих людей затримали, але вони виконують ці роботи добровільно. На жаль, ми не змогли з ними поговорити. Але їхній статус обов’язково треба з’ясувати, чи це воєнні в’язні, чи захоплені цивільні».

Президент Медведєв обіцяв, що у понеділок, 18 серпня, росіяни почнуть виводити свої війська з Грузії. Проте Міністерство внутрішніх справ Грузії та журналісти стверджують, що немає ознак такого виведення. Тим часом Президент Медведєв цього ж дня відвідав Владикавказ, де він вручив нагороди російським солдатам за хоробрість перед обличчям «масштабної агресії» Грузії.

(Прага – Київ)

  • 16x9 Image

    Ірина Халупа

    На Радіо Свобода від 1990 року. Редактор і ведуча передач «Україна і світ», «52:30 у різних вимірах», «Вечірня Свобода», «Українське коло», «30 хвилин у різних вимірах». У 2001-2007 роках заступник директора Української редакції. 2007-2011 роки – директор редакції. Жила в п’яти країнах. Люблю мови, подорожувати, українську літературу 1920-30-х років, мистецтво та старі фільми. Не терплю фальш і брехню. Щоб не збожеволіти від української політики – вишиваю.

XS
SM
MD
LG