(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Олексій ГараньІ в мене все-таки були сподівання на те, що хоч щось запрацює, тобто до чогось треба схилятися: чи до однієї коаліції, чи до іншої коаліції, чи до дострокових виборів, але щось треба робити. 
Віталій Портников, Олексій ГараньТому що ми маємо усвідомлювати, що Президент і Прем’єр-міністр України не контактують між собою. Була зустріч Президента і нового спікера парламенту, але зустріч Президента з Прем’єром так і не відбулася.
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Віталій Портников: Є коаліція чи немає? Давайте спробуємо в цьому розібратися.
Пане Олексію, яке у Вас взагалі враження? Що з більшістю у ВР?
Олексій Гарань: Коли обрали Литвина спікером, хоча я до нього взагалі як до науковця ставлюся дуже критично, але в даній ситуації я думаю, що його долучення …
- Його ж обрали не в Академію наук.
Олексій Гарань: Так.
- Там точно не Академія наук.
Олексій Гарань: Так якщо його вже в Академії наук обрали, то… І тут…
Тобто, тут якраз він і може відіграти достатньо таку компромісну роль.
Олексій Гарань: Тепер, пішло все те, що було раніше. Знову вставляються палки в колеса, при чому ми це бачимо з боку пропрезидентської частини.
Але тепер, власне, пішло все те, що було раніше. Тобто, знову вставляються палки в колеса, причому ми це бачимо з боку пропрезидентської частини. Власне, це призводить до того, що дійсно якби ця коаліція може зависнути.
Тоді знову виникає питання: що буде далі? Чи буде це ситуативна більшість, чи Президент все-таки знову буде пробувати проштовхнути дострокові вибори? Але в нього зараз ситуація гірша, ніж тоді, коли він видавав свій перший указ.
- Пане Тарасе, яка Ваша думка?
Тарас Березовець: Без фракції комуністів стабільно голосувати зараз буде вкрай важко. Тим більше в умовах, коли президент фактично відхрестився від цієї коаліції, не зважаючи на свої попередні заяви на ї підтримку.
Тарас Березовець: Очевидно, що сьогодні існування коаліції буде надзвичайно складним. Це ми вже побачили по тому, скільки голосів було віддано за обрання Володимира Литвина спікером. Очевидно, що без фракції комуністів стабільно голосувати зараз буде вкрай важко. Тим більше в умовах, коли Президент фактично відхрестився від цієї коаліції, не зважаючи на свої попередні заяви на ї підтримку.
Але мені здається, що в умовах кризи, яка зараз торкається абсолютно всіх депутатів, незалежно від їх партійної орієнтації, навіть членів Партії регіонів, до речі, це показало вчорашнє голосування, коли 27 із них стабільно голосували разом з коаліцією, вони будуть змушені підтримувати антикризові урядові законопроекти.
Олексій Гарань: Тобто, мені здається, якщо можна продовжити, коаліція коаліцією, але дійсно можливість для роботи дійсно є. І як би ми це не називали, тобто ситуативною більшістю, хто буде долучатися до цього голосування, можливість є, тому що я думаю, що все-таки серед депутатів різних фракцій є достатньо прагматичні люди, які розуміють, що з кризи треба якось виходити.
І отут знову ж таки питання полягає в тому, що буде брати гору: чи оце прагматичне розуміння, що ми можемо всі звалитися в прірву, чи все-таки бажання здобути політичні девіденти і переграти один одного.
- Я все ж таки не погодився б. В якому сенсі? Якщо ми мали б реальну коаліцію трьох політичних сил: БЮТ, НУНС і Блоку Литвина, тоді б на рівні цієї коаліції і в уряді, де були б розподілені портфелі між представниками цієї коаліції, йшло б обговорення протикризових заходів. Тоді б ця більшість за ці протикризові заходи голосувала і брала б на себе відповідальність.
У ситуації, коли справжньої коаліції немає, ми змушені будемо бачити, як парламент голосує або ні за певні протикризові заходи, які народжуються в БЮТ.
Правильно?
Олексій Гарань: Ну, чому?
Тому що це уряд, який не переформатований, який зараз очолює Прем’єр, якої фінансово-економічний блок, тобто в БЮТ.
А є програма. Пані Тимошенко висловила свою програму в зверненні до народу після обрання нового спікера і перелік заходів, які вона пропонує, то це якраз той шлях, який може прискорити падіння України в ту прірву, якої так ніхто не бажає.
За думкою опонентів, звичайно, пані Тимошенко, а ці опоненти є і в Партії регіонів, і в «НУ» і таке інше, там дуже багато адміністративних заходів популістського характеру, пов’язаних з роздаванням грошей, яких немає, з намаганням випередити звільнення з роботи, якої не буде і таке інше.
Парламент навряд чи здатний за це проголосувати. От проблема в чому.
А так були б компромісні законопроекти. Щось приймалося б з арсеналу БЮТ, щось з пропозицій економістів і науковців з «НУ».
Олексій Гарань: Я думаю, що в будь-якому випадку для того, щоб проштовхнути ці рішення через парламент, треба шукати компроміси. Тобто, тут не обійти ні Блок Литвина, ні частину «НУ», ні навіть комуністів з Партією регіонів.
Інша річ, що це буде дійсно така нестабільна робота. В умовах такого постійного маневрування, пошуку додаткових голосів це не надає стабільності. Це факт. Ну, що можна сказати? На жаль.
- Пане Тарасе, коли Ви говорите про антикризові закони, то Ви теж маєте усвідомлювати, що зараз ці антикризові закони будуть ухвалювати сили, фактично близькі за своєю політичною орієнтацією в економіці, тобто адміністратори: БЮТ, «Народна самооборона» і комуністи.
Фактично та програма, яка сьогодні пропонується БЮТ, вона дійсно могла б пропонуватися керівництвом КПУ, і вона імпонує Юрію Луценку.
Ну, це ліві сили, які завжди намагаються виходити з економічних криз шляхом задіяння певних адміністративних важелів, які можуть в українських умовах не спрацювати.
Тарас Березовець: Але ж чекайте, світова криза по суті (слово незрозуміле) є породженням вільного ринку. Зараз дуже популярний у світі новообраний президент Барак Обама, він звинувачує (фраза незрозуміла) в тому, що він фактично є марксистом і наслідувачем ідей Карла Маркса. Але ж за цю людину проголосувало понад 60% такої ліберальної за своїми стремліннями нації, як американці.
Тому мені здається, з цих позицій, а також пам’ятаючи про те, що МВФ, який сьогодні схвалив дії уряду, він так само солідаризувався з тими, як Ви називаєте, адміністративними заходами Кабміну і КПУ.
Тарас Березовець: Якщо ринкова економіка виявилася неспроможною до саморегулювання, саме адміністратори мають й виправляти таку ситуацію.
Адже якщо ринкова економіка виявилася неспроможною до саморегулювання, очевидно, що саме адміністратори мають й виправляти таку ситуацію.
Олексій Гарань: Я думаю, що тут не треба забувати, що працюють і ліберали в уряді. Ми знаємо того ж самого Пинзеника, якого навряд чи можна звинуватити в тому, що він є схильний до адміністративних методів. Тобто, він розуміє ситуацію. Інша річ — які задаються загальні параметри.
Але, власне, дивіться, тут якби Президент може відігравати стабілізуючу роль і як критика, і як людини, яка, скажімо, пропонує. Але це має йти в конструктивному ключі…
- От!
Олексій Гарань: А це все те, що не вистачало попередній рік. Тобто, критика уряду має бути… Це нормально. Але вона мала бути конструктивною. Воно стало все неконструктивним. І зараз це продовжується, як бачимо.
- Якби існувала справжня коаліція (знову повторюю), тоді було б порозуміння між Президентом і Прем’єр-міністром. Вони хоча б зустрілися.
А що це означає? Що фактично немає реальної взаємодії уряду з НБУ до того ж. Зараз уже в уряді говорять про необхідність відставки керівника НБУ. Очевидно, що Президент буде проти цього виступати досить жорстко.
Для того, щоб ці закони, які пропонує сьогодні уряд, дійсно могли працювати, потрібно, перепрошую, щоб уряд мав чи в позитивному, чи в негативному сенсі (це вже інша справа) стосунок до друкарського верстату, щоб він міг друкувати гроші.
Звичайно, НБУ, як правильно говорить пан Тарас, на виконання пропозицій МВФ цього робити не буде, він буде підтримувати певну валютну стабільність, а це означає, що багато урядових заходів теж не спрацюють – не буде цієї гармонії тих інституцій, які мають виводити країну з кризи…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
