Доступність посилання

ТОП новини
22 Березень 2019, Київ 18:17

Європа не готова до енергетичних криз (європейська преса)


Прага – Поки європейські спостерігачі в Україні і Росії намагаються з’ясувати, йде російський газ до Європи чи не йде, європейські газети взялися за аналіз і висновки, які має зробити ЄС після нинішньої енергетичної кризи. Більшість висновків невтішні: Європа не готова дати відповідь таким викликам. Вона не має технічних можливостей проявити солідарність із постраждалими країнами, її дипломатичний потенціал не надто великий.

Те, що сталося з Європою цими днями, – подія унікальна, цитує німецький діловий щоденник Frankfurter Allgemeine Zeitung чиновників у Брюсселі. Від припинення постачання газу з Росії постраждали 18 європейських країн, більшість із них – члени ЄС. Але що ж Євросоюз може зробити для своїх членів у цій ситуації? Як пише німецький щоденник із посиланням на спеціальну координаційну групу, створену під час кризи, виявляється, що небагато!
Країни, які мають власний видобуток газу, такі як Нідерланди, Велика Британія, Румунія чи Норвегія, яка не входить до ЄС, можуть підвищити видобуток до максимуму. Але цим вони ніяк не зарадять Болгарії, Словаччині чи Угорщині, до яких вони не зможуть поставити цей газ, бо немає системи транспортування. Болгарія виявилася в найгіршій ситуації. Навіть Румунія не могла їй допомогти, бо не вистачало тиску в трубах. Тепер Болгарія просить ЄС надати їй близько 400 мільйонів євро на проекти енергетичної диверсифікації, пише німецький щоденник.
Європа не має навіть постійного керівництва, яке могло б вирішувати такі справи, зазначає вже ірландський щоденник Irish Times. Деякі європейські дипломати вважають, що чеське головування в ЄС – це «катастрофа, яка тільки чекає не те, щоб статися». Президентство Франції з динамічним Ніколя Саркозі на чолі показало, як необхідно мати сильну дипломатію в час, коли доводиться мати справу відразу з кількома кризами, зауважує ірландський щоденник. Він зазначає, що після цієї суперечки в ЄС посиляться заклики до ухвалення Лісабонської угоди, яку відкинула Ірландія. Бо буде потреба у міцній фігурі президента ЄС, якою, ймовірно, може стати колишній британський прем’єр Тоні Блер.
А на сторінках російського англомовного щоденника Moscow Times перемогу в газовій війні святкує голова піар-компанії російського уряду Володимир Фролов. Він пише, що на відміну від попереднього раунду російсько-української газової війни 2006 року, нині все йшло як по маслу. «Кремль і «Газпром» дізналися про важливість та вивчили трюки справжнього піару», – пише піар-менеджер Кремля. Цього разу Москва почала інформаційний наступ завчасно, ще у листопаді, «Газпром» запросив британських аудиторів уже в грудні.
Координація заяв відбувалася настільки гладко, пише Володимир Фролов, що було зрозуміло, що читають вони з того ж папірця. Наголос ставився на комерційному характері суперечки, потім на неспроможності України виконати свої контрактні зобов’язання, включно з невиконанням Європейської Енергетичної Хартії. Далі дискусія перейшла до необхідності побудови обхідних шляхів, із тим , що дедалі більше провідних європейських політиків підтримали ці пропозиції.
Те, що прем’єр Володимир Путін став головним речником кризи, відразу притягло увагу медіа до російської версії цієї історії. Західні газети вже не писали, що Кремль погрожує своїм сусідам «енергетичною зброєю», зате писали багато про те, що Київ використовує слабкості Європи для своїх внутрішніх порахунків. Тож інвестиції, які вклав російський уряд у досвідчених піарників, виплатилися сповна, вважає урядовий піар-менеджер Володимир Фролов.
(Прага – Київ)

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

XS
SM
MD
LG