Письмових правил, які завдання має виконувати перша леді США, не існує. Про неї немає згадки в Конституції. Але американці мають певні очікування від супутниці свого президента. Добре, якщо вона привітна господиня, вміло планує державні прийоми і займається одним чи кількома проектами з питань, які нікого не дратують. Рекомендується стильно вдягатися, але також варто очікувати й на критику за гардероб, чи зачіску.
Натомість одне з неписаних правил полягає у тому, що перша леді не повинна бути офіційним радником президента чи відповідати за якісь державні проекти.
Це боляче відчула Гілларі Клінтон, коли була першою леді упродовж 1993-2001 років. Коли Білл Клінтон став президентом, то вона очолила комісію з реформування системи охорони здоров’я. Але шквал критики був настільки сильним, що Гілларі Клінтон була змушена відійти у тінь. «Я була здивована, коли з’ясувала, що Вашингтон є консервативнішим ніж Арканзас», – згадувала потім Клінтон, порівнюючи ставлення до першої леді в американській столиці і штаті, яким її чоловік керував упродовж 12 років.
Навчитися бути на задньому плані радить Мішель Обамі і дружина колишнього британського прем’єра Шері Блер. Про це вона нещодавно написала на шпальтах британської газети «Таймс». Блер бачить подвійні стандарти у тому, що в добу, коли всюди говорять про рівноправ’я, дружини політичних лідерів змушені стримувати свої амбіції і тримати свої думки при собі.
«Я сміялася і плакала разом із ним і він знав, що я нікому не розкажу»
Водночас перша леді може бути дуже впливовою, коли виконує і традиційну роль. «В історії завжди були дуже впливові і навіть дуже сильні перші леді, які відігравали провідну роль в адміністрації своїх чоловіків, але вони завжди були на задньому плані», – визнала Гілларі Клінтон в інтерв’ю американському телеканалу PBS у 2004 році.
Перша леді може сказати чоловікові правду, коли інші цього зробити не зможуть чи не захочуть. Президентові також потрібен хтось, із ким він може відверто спілкуватися. Як сказала про це інша колишня перша леді, Барбара Буш: «Тому я слухала, сміялася чи плакала разом із ним, і він знав, що я нікому не розкажу».
Наразі Мішель Обама говорить, що не жалкує, що змушена зупинити кар’єру. Описуючи свої плани як першої леді, вона заявила, що, в першу чергу, хоче допомагати іншим і бути матір’ю двом своїм донькам. «Я кожного дня працюватиму над питаннями, близькими для мене: допомога матерям, що працюють, і родинам, особливо родинам військових. Разом з тим, як нагадали мої дівчата у Денвері, навіть у ролі першої леді мій першочерговий обов’язок – залишатися мамою», – обіцяє Мішель Обама.
Із усього виглядає, що подружжя Обам має близькі і теплі стосунки. Мішель усіляко підтримувала чоловіка під час передвиборної кампанії, активно за нього агітувала. Достеменно невідомо, чи зможе вона змінити традиційне уявлення про першу леді, але напевно буде надійною берегиною для своєї родини і президента.
(Прага – Київ)
Натомість одне з неписаних правил полягає у тому, що перша леді не повинна бути офіційним радником президента чи відповідати за якісь державні проекти.
Це боляче відчула Гілларі Клінтон, коли була першою леді упродовж 1993-2001 років. Коли Білл Клінтон став президентом, то вона очолила комісію з реформування системи охорони здоров’я. Але шквал критики був настільки сильним, що Гілларі Клінтон була змушена відійти у тінь. «Я була здивована, коли з’ясувала, що Вашингтон є консервативнішим ніж Арканзас», – згадувала потім Клінтон, порівнюючи ставлення до першої леді в американській столиці і штаті, яким її чоловік керував упродовж 12 років.
Навчитися бути на задньому плані радить Мішель Обамі і дружина колишнього британського прем’єра Шері Блер. Про це вона нещодавно написала на шпальтах британської газети «Таймс». Блер бачить подвійні стандарти у тому, що в добу, коли всюди говорять про рівноправ’я, дружини політичних лідерів змушені стримувати свої амбіції і тримати свої думки при собі.
«Я сміялася і плакала разом із ним і він знав, що я нікому не розкажу»
Водночас перша леді може бути дуже впливовою, коли виконує і традиційну роль. «В історії завжди були дуже впливові і навіть дуже сильні перші леді, які відігравали провідну роль в адміністрації своїх чоловіків, але вони завжди були на задньому плані», – визнала Гілларі Клінтон в інтерв’ю американському телеканалу PBS у 2004 році.
Перша леді може сказати чоловікові правду, коли інші цього зробити не зможуть чи не захочуть. Президентові також потрібен хтось, із ким він може відверто спілкуватися. Як сказала про це інша колишня перша леді, Барбара Буш: «Тому я слухала, сміялася чи плакала разом із ним, і він знав, що я нікому не розкажу».
Наразі Мішель Обама говорить, що не жалкує, що змушена зупинити кар’єру. Описуючи свої плани як першої леді, вона заявила, що, в першу чергу, хоче допомагати іншим і бути матір’ю двом своїм донькам. «Я кожного дня працюватиму над питаннями, близькими для мене: допомога матерям, що працюють, і родинам, особливо родинам військових. Разом з тим, як нагадали мої дівчата у Денвері, навіть у ролі першої леді мій першочерговий обов’язок – залишатися мамою», – обіцяє Мішель Обама.
Із усього виглядає, що подружжя Обам має близькі і теплі стосунки. Мішель усіляко підтримувала чоловіка під час передвиборної кампанії, активно за нього агітувала. Достеменно невідомо, чи зможе вона змінити традиційне уявлення про першу леді, але напевно буде надійною берегиною для своєї родини і президента.
(Прага – Київ)
