Доступність посилання

ТОП новини
19 Квітень 2018, Київ 19:02

Масові заворушення в Латвії і Литві та газовий конфлікт між Україною та Росією. Які висновки має зробити Європа? (Огляд балтійських ЗМІ)


Рига – Якими можуть бути наслідки масових заворушень в Латвії та Литві? Що чи хто спонукав латвійців та литовців до висловлення в такий спосіб своїх проблем? Чи змусять акції протесту в Ризі та Вільнюсі уряди цих країн ухвалити необхідні рішення? А також які висновки слід зробити Європі з газового конфлікту між Україною та Росією – такі питання у центрі уваги балтійських ЗМІ.

Газета «Lietuvos žinios» пише, що масові безладдя у Вільнюсі були спричинені, в першу чергу, економічними та соціальними проблемами. Вони виявили брак діалогу між владою та народом. Протести слід сприймати як сигнал не тільки місцевій владі, а й «закордонним силам».
З огляду на це, директор Інституту міжнародних відносин Вільнюського університету Раймундас Лопата закликає знайти відповідь на запитання, чи існують паралелі між заворушеннями у Литві та подібними акціями у Латвії, Болгарії та Греції? На його думку, дуже важливо з’ясувати, чи використовують зовнішні сили складну внутрішньополітичну ситуацію у цих країнах.
Натомість прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс категорично заявив у ефірі радіостанції «Žinių radijas», що безладдя в Литві було заздалегідь сплановане. За словами прем’єра, за протестами стояли сили, які мали намір дестабілізувати ситуацію в країні. Керівник литовського уряду стверджує, що риси безладь у всіх трьох країнах Балтії (навесні 2007 року – в Естонії, минулого тижня в Латвії та Литві) були схожі і нагадують дії проросійського руху «Єдність» у 1990 роках.
Латвійська газета «Neatkariga» наголошує, що погроми – це не кращий спосіб вирішити проблеми, однак вони якоюсь мірою спонукають керівництво країни до дій. Зокрема, одразу після ризьких подій президент Латвії Валдіс Затлерс висунув ультимативні вимоги перед Саеймом та урядом: ухвалити зміни до Конституції ЛР, які передбачають право народу розпускати парламент, провести реорганізацію уряду, терміново створити комісію з нагляду за витратами коштів позики МВФ та прискорити процес призначення нового керівника Бюро з боротьби з корупцією. У випадку, якщо Саейм не виконає вимог до 31 березня, президент ініціює відставку парламенту. Однак, на думку видання, проведення позачергових виборів тільки ускладнить ситуацію і відволікатиме уряд від вирішення економічних проблем.
Уроки українсько-російського газового конфлікту
Латвійська газета «Latvijas Avīze», коментуючи головні моменти газової домовленості, досягнутої керівниками урядів України та Росії на переговорах в Москві, зазначає, що вирішення проблеми вдалось досягти завдяки втручанню головного клієнта Газпрому – ЄС. Прискорило ухвалення рішення між Москвою та Києвом те, що минулого тижня Європейська Комісія змінила тон з наполегливо прохального на попереджувальний і повідомила про можливість звернення до суду значної кількості європейських підприємств у разі, якщо постачання газу не буде відновлене.
Газета «Diena» допускає можливість, що більші дивіденди від досягнутої газової угоди матиме Росія, ніж Україна. Натомість газета «Neatkarīga» вважає, що в цьому конфлікті переможців немає, оскільки імідж обох країн значно упав в очах європейців.
Видання робить наступні висновки з газового конфлікту. По-перше: за незалежну зовнішню політику слід платити, тому ціною України за послідовну політику, спрямовану на вступ до ЄС та НАТО, повинна бути плата без усіляких знижок за енергетичні носії.
По-друге: щоб запобігти повторенню ситуації «газового голоду», для Європи кращим варіантом вирішення проблеми стануть інтегровані внутрішні мережі, будівництво великих газосховищ та альтернативні джерела енергопостачання. У зв’язку з цим газета привертає увагу до важливості у даній ситуації виробництва атомної енергії. Румунія, Литва, Словаччина і Польща вже висловили бажання побудувати нові або ж відновити старі АЕС.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG