Легкі іпотечні кредити призвели до зростання цін на нерухомість, утворення бульбашки на ринку, яка врешті гучно луснула. Ціни на будинки і квартири впали на 60%. Банки перестали видавати кредити, бо їхні активи різко скоротилися. Без кредитів компанії не могли працювати. Почалися масові звільнення. За три роки рівень безробіття збільшився в чотири рази. Так ринок нерухомості потягнув за собою всю економіку.
Все це нині звучить знайомо для багатьох країн, хоча йдеться про Швецію середини 90-х років минулого століття.
Шведи рятували не власників, а вкладників банків
Завдяки небаченому втручанню уряду, кажуть експерти. Шведський уряд тоді робив те саме, що намагаються робити інші уряди – великі грошові вливання, допомога банкам, націоналізація неплатоспроможних банків. Але, як зазначає Пітер Бун із Лондонської Школи економіки, шведський уряд тоді подбав не стільки про власників банків, скільки про звичайних вкладників.
«Вони гарантували виплати кредиторам та повернення вкладів, а в тих випадках, коли банки втратили вартість, власникам довелося розплатитись – акціонери цих банків перестали існувати, бо банки були націоналізовані», – наголошує Пітер Бун.
Рішення не рятувати власників банків, а самих вкладників, забезпечило громадську підтримку діям уряду, які були змушені вливати великі суми платників податків на те, щоб загасити банківську кризу. Загалом на порятунок банків Швеція витратила 4% від валового внутрішнього продукту. На середину 90-х уряд сконцентрував в своїх руках 20% всієї банківської системи.
Але довго банківським бізнесом уряд не займався. Невдовзі після того, як стабілізувався ринок нерухомості, уряд продав свої банківські активи. Так він зумів повернути половину інвестицій.
На думку лондонського економіста, до шведського досвіду зараз придивляються у Вашингтоні, бо там вже помітили, що просто викуп активів та зменшення відсоткових ставок не дає бажаного результату.
«Різні люди вже говорять про це. Тож гадаю, що ситуація розвивається саме в цьому напрямку. І за пару тижнів, я думаю, ми побачимо вже повну програму дій», – зазначає Пітер Бун.
(Прага – Київ)
