Доступність посилання

ТОП новини
25 Вересень 2018, Київ 18:21

Іран відзначає 30 років Ісламської революції і заявляє про право на ядерну енергію


Іран - Президент Махмуд Ахмадінеджад виступає на мітингу з нагоди 30-ї річниці Ісламської революції, Тегеран, 10 лютого 2009 р.

Прага – Іранський президент Махмуд Ахмадінеджад сказав сьогодні у промові до 30-річчя Ісламської революції, що його країна готова до прямих переговорів зі США, якщо ці переговори будуть справедливими і базованими на взаємній повазі. Всі ці коментарі з’являються в Тегерані, коли по всій країні святкують річницю революції, яка скинула шаха у 1979 році.

Президент Ахмадінеджад, звертаючись до багатотисячного натовпу на площі Свободи в Тегерані сказав, що зміни в американському підході до Ірану при президентові Баракові Обамі мусять бути «фундаментальними, а не тактичними». «Ясно, що іранська нація вітає реальні зміни», – наголосив іранський лідер.
Коментарі Ахмадінеджада з’явилися наступного дня після того, як Обама на прес-конференції в понеділок казав, що його адміністрація буде шукати «відкритості» впродовж майбутніх місяців щоб це привело до прямих переговорів між США та Іраном. Сполучені Штати розірвали всі прямі стосунки з Тегераном після Ісламської революції 1979 року і взяття заручниками в іранський столиці американських дипломатів.
Барак Обама також зазначив у понеділок, що його адміністрація шукає нові підходи, не дивлячись на занепокоєння з приводу ядерних приготувань Ірану та його підтримку угруповань «Хамасу» та «Хезболли».
Ахмадінеджад сьогодні виставив Іран як велику силу, яка хоче мати дружні стосунки з іншою частиною світу. «Навіть при тому, що Іран – це велика потуга, він брат всіх націй, особливо націй в регіоні. Сьогодні, дякуючи Аллахові, стосунки між іранцями й іншими народами в регіоні є дружніми і братніми», – заявив президент Ірану.
Іранські засоби інформації повідомляють про десятки тисяч іранців, які взяли участь у сьогоднішній демонстрації в Тегерані і скандували гасла на взірець: «Ядерна енергія – наше суверенне право», «Смерть Америці», «Смерть Ізраїлю». Іранське офіційне агентство ІРНА навіть заявило, що багато іранців та іноземних журналістів були свідками своєрідного «іранського ядерного референдуму».
«Коли ж буде «день нещасних іранців»?»
Хоча офіційне трактування свята владою покликане довести ніби-то всенародну підтримку ісламської системи і її політики, все ж пересічні іранці висловлюють не лише розчарування у наслідках революції але й критикують її за нездатність гарантувати обіцяні свободи, верховенство права.
Один із іранців сказав по телефону Радіо Свобода: «Ця революція не принесла людям нічого окрім страждань. Приїдьте до нас і ви побачите справжню ситуацію. Один день – це день Гази, інший – це день «Хамасу», ще один – День Басіджа (народного ополчення), потім – день Революційної гвардії, день «Смерть Америці», наступний – «Смерть Ізраїлю». І це все робить влада. А коли ж буде «день нещасних іранців»?»
10 лютого – це день відзначення своєрідного піку Ісламської революції, коли до Тегерана повернувся з вигнання аятола Хомейні, засновник Ісламської республіки. В країні почали відзначення основних етапів революції лютого 1979 року ще за 10 днів до головної її події.
Святкування 30-річчя Ісламської революції відбувається у час напружених стосунків зі світом з приводу ядерних приготувань Тегерану. Хоча й Іран заявляє про ніби-то мирний характер своєї ядерної програми, все ж США і кілька інших західних країн висловлюють занепокоєння можливістю отримання іранцями власної ядерної бомби. Цьому сприяв і запуск 2 лютого першого іранської космічного супутника «Надія». Це розглядають на Заході, як можливий новий етап ядерних стратегічних приготувань Ірану.
Сьогодні Ахмадінеджад заявив на демонстрації в Тегерані, що його країну не злякати західними погрозами у вигляді санкцій чи воєнних агресій.
(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG