Доступність посилання

ТОП новини
18 Липень 2018, Київ 06:18

Чи потрібен протекціонізм під час глобальної кризи?


Прага – «Купуймо своє» – таке гасло у різних модифікаціях нині лунає у різних частинах світу. Глобальна криза спонукає керівництво країн не лише закликати громадян до «споживчого патріотизму», деякі країни навіть підвищують тарифи на іноземну продукцію. Але чи можна врятувати власну економіку, потопивши сусіда? Чи так можна лише поглибити глобальну кризу?

У Британії тисячі робітників вийшли на страйк проти планів керівництва фабрики найняти робітників з інших країн ЄС, замість британських. У Сполучених Штатах Палата Представників Конгресу вимагає використовувати лише американські залізо і сталь для численних громадських проектів, що мають стимулювати економіку. В Росії збираються накласти велике мито на іноземні автомобілі, і водночас пропонують 2 мільярди доларів підтримки власному автопрому.

Всюди рівень соціальної напруги зростає у зв’язку з глобальною кризою. Вашингтонський експерт Чарльз Макміллен вважає, що протекціонізм у час кризи є абсолютно виправданий. А в Америці він, крім того, що має підтримати ціни на внутрішньому ринку, має на меті і поліпшення торговельного балансу.

«Купування лише американських товарів допоможе цінам не впасти, а фірмам не скрахувати. Багато компаній зараз втрачають гроші і є на межі виживання», – зазначає Чарльз Макміллен.

Протекціонізм – палиця з двома кінцями

Але протекціонізм – це палиця з двома кінцями. Американські економісти підрахували, що використовуючи лише американську продукцію для громадських робіт, можна створити близько 9 тисяч нових робочих місць. Але якщо так само вчинять і торговельні партнери Америки, і відмовляться хоча б від частини американської продукції, то США можуть втратити додаткових від 6,5 до 65 тисяч робочих місць.

Пропозиція Конгресу не пройшла, бо президент Барак Обама сказав, що не можна «посилати протекціоністське послання» до світу. Але ніхто не може заборонити приватним компаніям, зокрема банкам, ретируватися на домашні позиції і забирати свій капітал із тих країн, куди вони його встигли інвестувати у кращі часи. Особливо це стосується Східної Європи. Так австрійський Erste Bank, який є одним із найбільших інвесторів на сході, у вівторок списав свої активи в Україні, Румунії та Сербії.

Про те, що це також форма протекціонізму попереджав ще британський прем’єр Ґордон Браун під час всесвітнього форуму в Давосі.

«Із країн, куди були зроблені інвестиції, нині капітал відкликається. Тож не дивно, що останніми тижнями криза розгорілася в Східній Європі, з якої втікає капітал, і якій доводиться звертатися до Міжнародного валютного фонду по допомогу. Те, що ми бачимо, є формою фінансового протекціонізму, оскільки банки повертаються додому, і їхня присутність у світі зменшується», – заявив тоді Ґордон Браун.

Щоб запобігти крахові на Сході, консорціум, який очолює ще один австрійський банк, Raiffeisen, звернувся до Євросоюзу та Європейського центральний банку надати йому додаткові кошти для того, щоб полегшити перебіг кризи в Польщі, але також в Україні і Сербії.

Але, чи знайде ЄС достатньо мужності та добрих аргументів, щоб припинити односторонні протекціоністські дії свої членів та ще й допомогти сусідам, буде зрозуміліше після неформального самміту, що має відбутися 1 березня.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG